Постанова № 76451430, 10.09.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/576/18

Провадження № 22-ц/779/980/2018

Категорія 69

Головуючий у 1 інстанції Крилюк М. І.

Суддя-доповідач Томин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Томин О.О.

суддів: Мелінишин Г.П., Пнівчук О.В.

за участю секретаря Возняк В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на рішення Косівського районного суду, ухвалене суддею Крилюк М.І. 21 травня 2018 року в м. Косів, у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа - Косівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в:

У березні 2018 року ОСОБА_2 звернувся в суд із завою про встановлення факту, що має юридичне значення.

У заяві зазначив, що 04.06.2003 року він змінив прізвище з «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2».

З 27.02.2017 року по даний час отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При виході на пенсію стаж роботи, який був взятий для нарахування пенсії становив 24 роки 5 місяців 6 днів. Станом на 01.12.2017 року розмір його пенсії становив 1554,04 грн.

При нарахуванні стажу роботи йому не було зараховано до стажу період роботи з 27.01.1988 року по 14.07.1995 року на ВАТ «Джурівський хімзавод».

Так, 17.10.1974 року він був прийнятий на роботу в Косівський завод будматеріалів в крейдяний цех. 02.09.1975 року даний завод був перейменований на ВАТ «Джурівський хімзавод», а в подальшому - завод «Ватра».

01.02.1991 року він був переведений робітником на фабрику «Дударик».

Однак, 12.01.1995 року на даній фабриці виникла пожежа, якою було знищено всі бухгалтерські документи, в тому числі книги наказів та книги по нарахуванню заробітної плати.

Зазначає, що факт його роботи у даних організаціях з 27.01.1988 року по 14.07.1995 року можуть як підтвердити його співробітники.

Разом з тим, Косівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області не врахувало даний період в стаж його роботи.

На підставі наведеного просив постановити рішення, яким встановити йому період його роботи з 27.01.1988 року по 14.07.1995 року на ВАТ «Джурівський хімзавод» та фабриці «Дударик» для зарахування даного періоду до страхового стажу та перерахунку пенсії за віком.

Рішенням Косівського районного суду від 21 травня 2018 року заву задоволено. Встановлено ОСОБА_2 період його роботи з 27.01.1988 року по 14.07.1995 року на ВАТ «Джурівський хімзавод» та фабриці «Дударик» для зарахування даного періоду до страхового стажу та перерахунку пенсії за віком.

На дане рішення суду Косівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області подало апеляційну скаргу. Вважають дане рішення суду ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

На їхню думку, суд не взяв до уваги, що заявник отримує пенсію за віком згідно ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як працюючий пенсіонер з 27.02.2017 року по даний час. Стаж роботи становить 24 роки 5 місяців 6 днів, середньомісячний заробіток - 4714,50 грн., взятий за періоди з 01.12.1980 року по 30.11.1985 року та з 11.06.2004 року по 31.12.2016 року. Розмір пенсії станом на 01.12.2017 року - 1554,04 грн.

При призначенні пенсії ОСОБА_2 представив дублікат трудової книжки. Для зарахування до трудового стажу вищевказаного періоду роботи необхідно представити копії первинних документів, в разі їх відсутності - довідки про заробітну плату.

З 11.09.1980 року по 01.02.1991 року період роботи на заводі «Ватра» зарахувати в стаж згідно трудової книжки немає можливості, оскільки відсутній наказ в трудовій про прийняття на роботу, копії первинних документів та довідка про зарплату. Однак, в даний період роботи заявнику зараховано стаж роботи з 30.09.1980 року по 26.01.1988 року згідно представленої архівної довідки, де він працював в Рижській базі тралового флоту. З 02.02.1991 року по 10.12.1996 року період роботи на фабриці «Дударик» зараховано частково.

Тому зазначають, що в трудовій книжці записано з 30.09.1980 року по 26.01.1988 року - робота на Джурівському хімзаводі, а насправді заявник працював в цей час в Рижській базі тралового флоту.

У зв'язку із знищенням пожежею на фабриці «Дударик» наказів та даних про заробітну плату, немає підстав для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 02.02.1991 року по 31.12.2004 року.

Що стосується періоду роботи з 01.01.1995 року по 31.10.1995 року, то в страховий стаж враховано період з 15.07.1995 року по 31.07.1995 року у зв'язку з нарахуванням зарплати тільки в даному місяці.

Також вважають, що суд не взяв до уваги, що згідно п. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає без розгляду.

Тому просять рішення Косівського районного суду від 21 травня 2018 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2

Згідно із п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

У зв'язку з чим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Івано-Франківської області.

В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав.

Заявник заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 в порядку окремого провадження звернувся в суд із заявою про встановлення йому періоду його роботи з 27.01.1988 року по 14.07.1995 року на ВАТ «Джурівський хімзавод» та фабриці «Дударик» для зарахування даного періоду до страхового стажу та перерахунку пенсії за віком.

Задовольняючи вказану заяву, суд першої інстанції виходив з того, що заявник з 27.02.2017 року по даний час отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, при нарахуванні стажу роботи йому не було зараховано до стажу період роботи з 27.01.1988 року по 14.07.1995 року на ВАТ «Джурівський хімзавод». Оскільки 12.01.1995 року на фабриці «Дударик» пожежею було знищено всі бухгалтерські документи, в тому числі книги наказів та книги по нарахуванню заробітної плати, заявник не має можливості підтвердити факт даної роботи в інший спосіб.

Апеляційний суд не може погодитися з такими висновком з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За змістом ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року (з відповідними змінами) «Про судову практику в справах про встановлення актів, що мають юридичне значення» зазначено, що при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує трудовий стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Судом встановлено, що згідно копії Свідоцтва про переміну прізвища, імені, по батькові серії НОМЕР_1 від 18.06.2004 року позивач перемінив прізвище з «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2» (а.с. 15).

Відповідно до копії довідки відділення ДПН Косівського РВВС №6 від 18.07.1995 року 12.01.1995 року виникла пожежа фабрики «Дударик». Пожежею знищено адміністративний корпус, бухгалтерію, відділ кадрів, корпус цеху, прибудови та складські приміщення (а.с. 16).

У відповіді Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 05.12.2017 року №129/Б-15, наданої на звернення позивача, зазначено, що з 11.09.1980 року по 01.02.1991 року період роботи на заводі «Ватра» зарахувати в стаж згідно трудової книжки немає можливості, оскільки відсутній наказ в трудовій про прийняття на роботу, копії первинних документів та довідка про зарплату. З 02.02.1991 року по 10.12.1996 року період роботи на фабриці «Дударик» зараховано частково. У зв'язку з пожежею на даній фабриці Наказ №2/24 від 08.02.1991 року про прийняття на роботу немає можливості підтвердити, також відсутні відомості про нарахування зарплати за період з 02.02.1991 року по 31.12.1994 року, тому немає підстав для зарахування до страхового стажу даного періоду роботи. Згідно довідки про заробітну плату №8 від 08.02.2017 року за період роботи з 01.01.1995 року по 31.10.1995 року враховано в страховий стаж період з 15.07.1995 року по 31.07.1995 року у зв'язку з нарахуванням зарплати тільки в даному місяці (а.с. 13-14).

З огляду на вищевикладені норми права та обставини справи, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про задоволення вказаної заяви, оскільки підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду. Отримавши відмову органу, який призначає пенсії, в разі незгоди з його рішенням заявник має право звернутися за захистом свого права в суд на підставі ст. 105 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та частини 2 ст. 124 Конституції України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частиною 1 статті 377 ЦПК України визначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, визначених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Таким чином суд апеляційної інстанції приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 377, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області задовольнити частково.

Рішення Косівського районного суду від 21 травня 2018 року скасувати.

Провадження у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа - Косівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення - закрити.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 14 вересня 2018 року.

Головуюча: Томин О.О.

Судді: Мелінишин Г.П.

Пнівчук О.В.