Ухвала суду № 76447653, 13.09.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6076/17

Провадження № 2/202/949/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Волошина Є.В.

за участю секретаря Шишляннікова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про повернення позики та стягнення заборгованості та зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_6 Аваль», ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про повернення позики та стягнення заборгованості та зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_6 Аваль», ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним.

У судові засідання, призначені на 01 березня, 17 квітня, 06 червня, 21 червня, 06 серпня та 13 вересня 2018 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та за зустрічним – ОСОБА_4 не з’явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутність не подавали.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Крюков проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа ОСОБА_7 проти Іспанії» заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Систематична неявка позивачів у судові засідання без надання доказів поважності їх причин свідчить про неналежне виконання ним процесуальних обов'язків, що є порушенням ч.1 ст. 44 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи зазначені обставини та систематичну неявку належним чином повідомлених позивачів за первісним та зустрічним позовом у судове засідання, суд вважає за необхідне на підставі ст. 158, 257 ЦПК України залишити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про повернення позики та стягнення заборгованості та зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_6 Аваль», ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним без розгляду.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про повернення позики та стягнення заборгованості та зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_6 Аваль», ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним - залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачам їх право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Є.В. Волошин