Рішення № 76447557, 31.07.2018, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/1396/18

№ провадження 2/208/1575/18

РІШЕННЯ

Іменем України

31 липня 2018 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Шешуревої Я.І.,

Учасники справи: позивач ОСОБА_1, відповідач Кам’янська міська рада,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам’янської міської ради про визнання права власності на гараж.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правила загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Кам’янської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам’янської міської ради про визнання права власності на гараж, -

в с т а н о в и в:

1.Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Кам’янської міської ради про визнання права власності на гараж.

У своєму позові позивач просить суд, визнати за ним право власності на гараж загальною площею 27,36 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2, з подальшим надання адреси зазначеному об'єкту та наступній реєстрації в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтуванні позову позивач зазначив, що він в 1983 році самочинно збудував гараж за адресою: АДРЕСА_2 Гараж він збудував біля інших гаражів, які належали мешканцям прилеглих будинків, на зведення гаражу він отримав технічний паспорт з відміткою про реєстрацію. В 1985 році він отримав дозвіл на введення в експлуатацію та подальше використання гаражу. З метою отримання адреси гаражу він в 2017 році звернувся до ЦНАП, але йому було відмовлено, у зв'язку з тим, що в нього відсутній документ підтверджуючий право власності на гараж. 12 грудня 2017 року він звернувся до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам’янської міської ради із заявою про проведення державної реєстрації права власності на гараж, що розташований в АДРЕСА_3, але йому було відмовлено у реєстрації в зв'язку з тим, що відсутні право встановлюючи документи на гараж, та згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно адреса об'єкта АДРЕСА_3 вже зареєстровано за іншим власником, тобто адреса, яка зазначена в технічному паспорту на гараж. Будівництво гаражу велось за його власні кошти.

2. Заяви, клопотання позивача, відповідача.

В судове засідання позивач та його представник не з'явились, представник надав заяву про розгляд справи за його відсутністю та позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Територіальної громади Кам’янської міської ради в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за відсутністю представника та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам’янської міської ради в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за відсутністю представника, винести рішення згідно до чинного законодавства.

3. Процесуальні дії по справі.

Так, 26 квітня 2018 року ухвалою суду відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено дату судового засідання.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 дозволено подальша експлуатація гаражу розташованого по Комсомольському (Василя Стуса) проспекту, що підтверджується рішенням Дніпровської районної ради народних депутатів міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14 червня 1983 року № 261 (а.с.12).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з технічного паспорта позивач самовільно збудував гараж по АДРЕСА_3 загальною площею 27,36 кв.м. (а.с.11).

Як вбачається з відповіді Центру надання адміністративних послуг м. Кам'янське від 19 грудня 2017 року, ОСОБА_1 звернувся до центру щодо надання адреси гаражу АДРЕСА_3, за результатами опрацювання листа звернення ОСОБА_1, повідомляється наступне, в пакету документів наданих центру відсутні документи, а саме правовстановлюючий документ, копія технічного паспорту, актуальна топографо - геодезична зйомка з відміткою Управління про занесення її до інформаційної бази містобудівного кадастру (а.с.13).

Також, позивачу ОСОБА_1 державним реєстратором Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам’янської міської ради було відмовлено у реєстрації право власності гаражу. Так як відсутні правовстановлюючі документи (а.с.14).

5. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частин другої та третьої статті 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, якийдає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною 3 ст. 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване (реконструйоване) нерухоме майно може бути по рішенню суду визнане за особою, яка вчинила вказане будівництво.

Відповідно до ч.5 ст.376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Також згідно ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою.

Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» за загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 ЦПК. У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Пунктом 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.05.2011 року № 461, визначено що у випадку визнання права власності на самочинно збудований об'єкт за рішення суду, він приймається в експлуатацію згідно вказаного порядку за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач позбавлений можливості користуватись та володіти власністю, а саме самочинно збудованим гаражем, так як він не зареєстрував право власності на нього у відповідних органах.

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 319, 328, 331, 376, 391, 392 ЦК України, ст. 5, 7, 19, 89, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Кам’янської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам’янської міської ради про визнання права власності на гараж, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на гараж НОМЕР_2 загальною площею 27,36 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2, з подальшим надання адреси зазначеному об'єкту та наступній реєстрації в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Згідно до п.п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін

позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1.

відповідач Кам’янська міська рад, адреса Дніпропетровської області, м. Кам'янське, майдан Петра Калнишевського, 2, ЄДРПОУ 24604168.

Суддя Похваліта С. М.