Рішення № 76446411, 07.05.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/7800/17

(2/199/775/18)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

07.05.2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

судді Скрипник О.Г.

секретарі Шеленок С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро в приміщенні суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В :

В листопаді місяці 2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позову зазначив, що 03.06.2008 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», та громадянин України ОСОБА_1, уклали Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 07.1/161-8.

Загальними Зборами Акціонерів 09 березня 2010 року було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) Банку на Публічне Акціонерне Товариство «Укрсоцбанк».

Відповідно до п.1.1. Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 213000,00 дол. США.

Свої зобов’язання Позивач виконав, надавши грошові кошти Позичальникові, що підтверджується заявою на видачу готівки.

В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника, яким є ОСОБА_1, що випливають з Основного договору, відповідно до ст. 553 ЦК України, 03.06.2008 року Позивач та фізична особа (Іпотекодавець) - ОСОБА_1, уклали Іпотечний договір, відповідно до якого остання передала Банку в іпотеку наступне майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, що належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності.

У порушення умов Договору, позичальник ОСОБА_1, свої зобов’язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 07.09.2017 року має прострочену заборгованість, а саме:

- Сума заборгованості за кредитом - 205902,00 дол. США.;

- Сума заборгованості за відсотками - 260567,43 дол. США.

27 лютого 2013 року Апеляційним судом Дніпропетровської області було винесено Рішення щодо поділу майна подружжя, відповідно до якого, було визнано право власності на 1/2 частини квартири за ОСОБА_1 та 1/2 частина квартири за ОСОБА_2.

Ринкова вартість квартири, згідно Звіту № ВА 170907-001 від 07.09.2017 року, виконаний СОД ТОВ «Бізнес Ассіст», складає 2 674 263,00 гривень.

На виконання умов договору про іпотечний кредит та Іпотечного договору, Відповідачу (Боржнику) було направлено Вимогу, а саме: «Повідомлення про усунення порушень», але на дату подання позовної заяви Вимога не виконана.

Враховуючи викладене, з урахуванням уточненої позовної заяви позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на: 1/2 частину двокімнатної квартири №71, що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вулиця Білостоцького, будинок 36, що належить на праві власності ОСОБА_3 та на 1/2 частину двокімнатної квартири №71, що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вулиця Білостоцького, будинок 36, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом проведення прилюдних торгів, згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності/незалежним експертом.

В судове засідання позивач не з’явився, представник надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про час, місце та дату розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки судові не повідомили.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 03.06.2008 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», та громадянин України ОСОБА_1, уклали Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 07.1/161-8.

Загальними Зборами Акціонерів 09 березня 2010 року було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) Банку на Публічне Акціонерне Товариство «Укрсоцбанк».

Відповідно до п.1.1. Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 213000,00 дол. США.

Свої зобов’язання Позивач виконав, надавши грошові кошти Позичальникові, що підтверджується заявою на видачу готівки.

У порушення умов Договору, позичальник ОСОБА_1, свої зобов’язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 07.09.2017 року має прострочену заборгованість, а саме:

- Сума заборгованості за кредитом - 205902,00 дол. США.;

- Сума заборгованості за відсотками - 260567,43 дол. США.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно до ст. 1049 ЦК України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України та умов Договору, у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Договору, Позичальник зобов'язаний сплатити Позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 550 Цивільного кодексу України Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника, яким є ОСОБА_1, що випливають з Основного договору, відповідно до ст. 553 ЦК України, 03.06.2008 року Позивач та фізична особа (Іпотекодавець) - ОСОБА_1, уклали Іпотечний договір, відповідно до якого остання передала Банку в іпотеку наступне майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, що належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності.

27 лютого 2013 року Апеляційним судом Дніпропетровської області було винесено Рішення щодо поділу майна подружжя, відповідно до якого, було визнано право власності на 1/2 частини квартири за ОСОБА_1 та 1/2 частина квартири за ОСОБА_2.

Статтею 23 Закону України «Про іпотеку» визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 3 лютого 2016 року у справі № 6-2026цс16 та від 05.10.2016 р. у справі № 6-1582цс16.

Ринкова вартість квартири, згідно Звіту № ВА 170907-001 від 07.09.2017 року, виконаний СОД ТОВ «Бізнес Ассіст», складає 2 674 263,00 гривень.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до умов Іпотечного договору, а саме п. 2.1.1-2.1.10 Іпотекодержатель набуває право стягнення на предмет іпотеки у будь-якому з наступних випадків:

- у випадку невиконання Боржником основного зобов’язання; у випадку невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем умов Іпотечного договору;

- у інших випадках, передбачених законодавством.

У разі порушення Боржником основного Кредитного договору та/або порушення Іпотекодавцем умов Іпотечного договору, Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та/або Боржнику письмову вимогу про усунення порушення Основного зобов’язання за Кредитним договором та/або зобов’язань, передбачених Іпотечним договором, у тридцяти денний строк, та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки відповідно до умов Іпотечного договору.

Звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено Іпотекодержателем на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, шляхом позасудового врегулювання, яким вважатиметься застереження, що міститься у Іпотечному договорі або на підставі окремого договору, який може бути укладений між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем з урахуванням вимог чинного законодавства України.

На виконання умов договору про іпотечний кредит та Іпотечного договору, Відповідачу (Боржнику) було направлено Вимогу, а саме: «Повідомлення про усунення порушень», але на дату подання позовної заяви Вимога не виконана.

Таким чином, зважаючи на невиконання Відповідачем (Боржником) зобов’язання стосовно умов повернення кредиту, Позивач вправі вимагати стягнення заборгованості по кредиту, за відсотками, за пенею з останнього, за рахунок предмету іпотеки.

Відповідно до ч.6 ст. З ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення Боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Прав іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 ЗУ «Про іпотеку».

Відповідно до правової позиції, що висловлена в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23.12.2015 р. № 6-1205цс15, у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки резолютивна частина рішення суду має відповідати вимогам ч.6 ст.38, ст.39 Закону України "Про іпотеку" та положенням п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України й у ній повинна зазначатись, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. При цьому суд повинен указати, що початкова піна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» обгрунтовуваними та такими, що підлягаю задоволенню.

Керуючись ст.ст. ч.6 ст. З, 12, 33, ЗУ «Про іпотеку», ст.ст. 625, 626, 530, 1049, 1054 ЦК України ст.ст. 141, 263-265, 281-283 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на: 1/2 частину двокімнатної квартири №71, що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вулиця Білостоцького, будинок 36, що належить на праві власності ОСОБА_3 та на 1/2 частину двокімнатної квартири №71, що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вулиця Білостоцького, будинок 36, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом проведення прилюдних торгів, згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності/незалежним експертом.

Стягнути з ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», МФО 300023, п/р №29091805130003, ЄДРПОУ 00039019 судовий збір у розмірі 20 056,97 грн.

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», МФО 300023, п/р №29091805130003, ЄДРПОУ 00039019 судовий збір у розмірі 20 056,97 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Скрипник О.Г.