Постанова № 7644529, 11.01.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2010 р. Справа № 35/50-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді ,

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

1-го позивача –Кундіус І.В. (довіреність у справі )

2-го позивача –Павлуненко К.Л, (довіреність № 6 від 17.08.2009 р.) після перерви не з’явився

3-го позивача –Кундіус І.В. (довіреність у справі )

4-го позивача –Кундіус І.В. (довіреність у справі )

5-го позивача –Кундіус І.В. (довіреність у справі )

6-го позивача –Кундіус І.В. (довіреність у справі )

відповідача - Альошин В.В (довіреність у справі), Гончаренко А.В. (довіреність № 010-01/4904 від 03.07.2009 р.) після перерви не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. № 2288Х/1-8 на рішення господарського суду Харківської області від 01.04.09 р. по справі № 35/50-09

за позовом 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Інтерфакт ЛТД", смт. Есхар

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфакт-плюс", с. Костів

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Петровська кераміка", с. Петрівка

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніпак", с. Безлюдівка

5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій", м. Харків

6. Товариства з обмеженою відповідальністю "Курязький завод силікатних виробів", смт. Солоницівка

до Відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк Україна" в особі філії ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" м. Харків

про розірвання договору

встановила:

Позивачі звернулись до господарського суду Харківської області з позовом, в якому після уточнення позовних вимог просили суд змінити умови Генеральної угоди №6807N10 від 30.11.2007р., зобов`язати ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Харківської філії ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" виключити зі складу учасників Генеральної угоди ТОВ “Науково-виробнича фірма “Інтерфакт ЛТД”, ТОВ “Інтерфакс-плюс”, ТОВ “Петрівська кераміка”, ТОВ “Уніпак”, зменшити загальний ліміт заборгованості за Генеральною угодою з еквіваленту 19000000 доларів США до розміру фактичної заборгованості позивачів 5 та 6 на момент пред`явлення позову, а саме по кредитним лініям 7991203,33 грн., по кредитним договорам під інвестиційні проекти 2538465,72 Євро (тобто 24983935,00 грн. за офіційним курсом НБУ на день подачі позовної заяви), що разом складає 32975138,33 грн., змінити умови договору застави №6807Z266 від 13.11.2007 р. та договору іпотеки №6807Z265 від 13.11.2007р., укладених між відповідачем та ТОВ “Завод залізобетонних конструкцій”, а саме змінити заставну вартість майна згідно висновків незалежних оцінювачів АТ "Харківська перспектива" до суми 136721760,00 грн. та достроково припинити дію договорів застави №6808Z56 від 20.03.2008р., №6808Z26 від 13.02.2008р., №6808Z36 від 21.02.2008р. та договорів іпотеки №6808Z25 від 13.02.2008р., №6808Z55 від 20.03.2008р., №6808Z87 від 22.04.2008р., №6808Z37 від 21.02.2008р. та виключити майно ТОВ “Науково-виробнича фірма “Інтерфакт ЛТД”, ТОВ “інтерфакс-плюс”, ТОВ “Петрівська кераміка”, ТОВ “Уніпак” з реєстру заборон та обтяжень.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.04.09 р. по справі № 35/50-09 (суддя Швед Е.Ю.) позов задоволено повністю. Змінено умови Генеральної угоди №6807N10 від 30.11.2007р., укладеної між ТОВ “Науково-виробнича фірма “Інтерфакт ЛТД”, ТОВ “Інтерфакс-плюс”, ТОВ “Петрівська кераміка”, ТОВ “Уніпак”, ТОВ “Завод залізобетонних конструкцій”, ТОВ “Курязький завод силікатних виробів” та ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України”. Зобов`язано ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії ВАТ “Державний експортно-імпортний банк” м. Харкова виключено зі складу учасників Генеральної угоди №6807N10 від 30.11.2007р. ТОВ “Науково-виробнича фірма “Інтерфакт ЛТД”, ТОВ “Інтерфакс-плюс”, ТОВ “Петрівська кераміка”, ТОВ “Уніпак”. Зменшено загальний ліміт заборгованості за Генеральною угодою з еквіваленту 19000000,00 доларів США до розміру фактичної заборгованості ТОВ “Завод залізобетонних конструкцій” та ТОВ “Курязький завод силікатних виробів” станом на 26 лютого 2009 р., а саме до розміру заборгованості: по кредитним лініям 7991203,33 грн., по кредитним договорам під інвестиційні проекти 2538465,72 євро, що разом складає 32975138,33 грн. Змінено умови договору застави №6807Z266 від 30.11.2007р. та договору іпотеки №6807Z265 від 30.11.2007р., укладених між ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії ВАТ “Державний експортно-імпортний банк” міста Харкова та ТОВ “Завод залізобетонних конструкцій”, а саме змінено заставну вартість майна ТОВ “Завод залізобетонних конструкцій” відповідно до висновку про вартість майна незалежних оцінювачів АТ “Харківська перспектива” до суми 136721760,00 грн. Достроково припинено дію договорів застави №6808Z56 від 20.03.2008р., №6808Z26 від 13.02.2008р., №6808Z36 від 21.02.2008р. та договорів іпотеки №6808Z25 від 13.02.2008р., №6808Z55 від 20.03.2008р., №6808Z87 від 22.04.2008р., №6808Z37 від 21.02.2008р. та виключено майно ТОВ “Науково-виробнича фірма “Інтерфакт ЛТД, ТОВ “Інтерфакс-плюс, ТОВ “Петрівська кераміка”, ТОВ “Уніпак” з реєстру заборон та обтяжень.

Відповідач, ВАТ "Державний експортно-імпортний банк Україна" в особі Харківської філії ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, порушує законні інтереси відповідача, як іпотеко-заставодержателя, є неправильним, незаконним та підлягає скасуванню. В додаткових поясненнях до апеляційної скарги, відповідач вказує на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції не було досліджено розміру фактичної заборгованості ТОВ “Завод залізобетонних конструкцій" та ТОВ "Курязький завод силікатних виробів" перед АТ "Укрексімбанк" за генеральною угодою, яка на дату винесення рішення перевищувала приблизно на 10 млн. грн. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 01.04.09 р. по справі № 35/50-09 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

ТОВ “Науково-виробнича фірма “Інтерфакт ЛТД”, ТОВ “Інтерфакс-плюс”, ТОВ “Петрівська кераміка”, ТОВ “Уніпак”, ТОВ “Завод залізобетонних конструкцій", ТОВ "Курязький завод силікатних виробів" у відзивах на апеляційну скаргу відповідача зазначають, що з доводами апеляційної скарги позивачі не згодні та вважають рішення суду обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права і таким що повністю відповідає обставинам справи. В додаткових поясненнях позивачі зазначають, що змінюючи умови генеральної угоди в частині зміни розміру ліміту заборгованості та виключення з її складу зайвих учасників, в заставі та іпотеці залишиться нерухоме та рухоме майно в забезпечення неіснуючого основного зобов’язання яким є генеральна угода. Крім того, вимоги відповідача до ТОВ “Завод залізобетонних конструкцій" повністю забезпечені та на сьогодні розмір забезпечення, що надане самими користувачами кредитних коштів (ТОВ “Завод залізобетонних конструкцій" та ТОВ "Курязький завод силікатних виробів") перевищує необхідні 150% та забезпечене на рівні 200%. Просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, а рішення господарського суду Харківської області від 01.04.09 р. по справі № 35/50-09 залишити без змін.

22.12.2009 р. ухвалою Харківського апеляційного господарського суду розгляд справи № 35/50-09 відкладено до 11.01.2010 р. за клопотанням представників позивача для надання можливості сторонам врегулювати спір мирним шляхом.

Доказів врегулювання спору в судове засідання 11.01.2010 р. представниками сторін не надано.

11.01.2010 р. представниками позивачів заявлене клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку з намірами підписання сторонами мирної угоди проект якої знаходиться на розгляді головного офісу ВАТ "Державний експортно-імпортний банк Україна" в м. Києві.

Представники відповідача заперечують проти заявленого клопотання.

Колегія суддів розглянула заявлене клопотання, вислухала позицію представників сторін та дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки судом неодноразово надавалась можливість врегулювати спір шляхом підписання мирової угоди, проте сторони не скористались наданим правом та не дійшли згоди щодо вирішення спору мирним шляхом.

11.01.2010 р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 14 год. 19.01.2010 р. для виготовлення повного тексту постанову

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Задовольняючи позовні вимоги позивачів господарським судом Харківської області встановлено, що подальше виконання умов спірної Генеральної угоди позбавляє 1-го, 2-го, 3-го та 4-го відповідачів фінансової вигоди, на яку вони розраховували при укладанні Генеральної угоди, та задоволення позовних вимог позивачів жодним чином не погіршать законні права та інтереси відповідача, тому, керуючись ст.6 Господарського кодексу України, ст.16 Цивільного кодексу України, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, з урахуванням чого позов задоволено.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.

Щодо вимог позивачів про зобов’язання відповідача виключити зі складу учасників Генеральної угоди ТОВ “Науково-виробнича фірма “Інтерфакт ЛТД”, ТОВ “Інтерфакс-плюс”, ТОВ “Петрівська кераміка”, ТОВ “Уніпак” та зменшити ліміт заборгованості за Генеральною угодою з еквіваленту 19000000,00 доларів США до розміру фактичної заборгованості ТОВ “Завод залізобетонних конструкцій” та ТОВ “Курязький завод силікатних виробів” станом на 26 лютого 2009 р., а саме до розміру заборгованості: по кредитним лініям 7991203,33 грн., по кредитним договорам під інвестиційні проекти 2538465,72 євро, що разом складає 32975138,33 грн. колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 30.11.2007 р. ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Харківської філії ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" ( банк) та ТОВ “Науково-виробнича фірма “Інтерфакт ЛТД”, ТОВ “Інтерфакс-плюс”, ТОВ “Петрівська кераміка”, ТОВ “Уніпак” ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" ТОВ "Курязький завод силікатних виробів" укладено генеральну угоду № 6807N10 (позичальники).

Генеральна угода регулює загальні засади співпраці між банком та позичальниками щодо фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності позичальників, яка містить усі напрями діяльності підприємств позичальників, зазначені у бізнес-плані позичальників (п.1.1. генеральної угоди).

Пунктом 1.2 генеральної угоди сторонами визначено, що метою генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування інвестиційної, торгово-закупівельної, виробничої та іншої діяльності позичальників, яке здійснюється відповідно до цієї генеральної угоди шляхом укладення кредитних договорів.

Вказана генеральна угода підписана всіма сторонами та підписи скріплені печатками підприємств..

З метою забезпечення зобов’язань, що випливають з генеральної угоди ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Харківської філії ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та позивачами укладено договори застави та іпотеки на нерухоме та рухоме майно підприємств (т. 1 а. с. 51-134).

Відповідно до п.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і не господарюючими суб’єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов’язаннями.

При укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч.4 ст. 179 Господарського кодексу України).

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України).

Частиною 2 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Генеральна угода від 30.11.2007 р. та договори застави, іпотеки укладені на основі вільного воле виявлення, сторонами погоджено всі істотні умови угод, що підтверджується підписами керівників підприємств та скріплення їх печатками.

Не приймаються колегією суддів посилання позивачів, як на підтвердження позовних вимог на ст. 652 Цивільного кодексу України, що при укладенні генеральної угоди № 6807N10 від 30.11.2007 р. позивачі планували отримати кредитні кошти на розвиток своїх підприємств та не могли передбачити настання фінансової кризи, подальше виконання генеральної угоди на існуючих умовах позбавляє позивачів фінансової вигоди на яку вони розраховували при укладанні даної угоди та генеральна угода не передбачає того, що ризик суттєвої зміни обставин несуть позивачі з наступних підстав.

Положенням ч.2 ст. 652 Цивільного кодексу України передбачено що, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1)          в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2)          зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3)          виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4)          із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Виходячи із змісту умови, викладеної у п. 4 ч. 2 ст. 652 ЦК України, випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин.

Прийняття на себе ризику зміни обставин не обов'язково повинно бути прямо відображено у договорі, такий висновок може слідувати із самого характеру та змісту зобов'язання

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Частиною 1 ст. 44 цього Кодексу, зокрема, встановлено, що підприємництво здійснюється на основі: комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Статтею 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільні в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства.

ТОВ “Завод залізобетонних конструкцій” за власним волевиявленням уклав кредитний договір з відповідачем про кредитування останнього в Євро, а не в національній валюті України, у зв'язку з чим ризик зміни обставин несуть позивачі.

Оцінюючи відповідність заявлених позовних вимог вимогам чинного законодавства, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов’язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування , їхніх посадових і службових осіб (п. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Такий спосіб захисту, як виключення зі складу учасників Генеральної угоди ТОВ “Науково-виробнича фірма “Інтерфакт ЛТД”, ТОВ “Інтерфакс-плюс”, ТОВ “Петрівська кераміка”, ТОВ “Уніпак” та зменшення ліміту заборгованості за Генеральною угодою з еквіваленту 19000000,00 доларів США до розміру фактичної заборгованості ТОВ “Завод залізобетонних конструкцій” та ТОВ “Курязький завод силікатних виробів” станом на 26 лютого 2009 р., а саме до розміру заборгованості: по кредитним лініям 7991203,33 грн., по кредитним договорам під інвестиційні проекти 2538465,72 євро, що разом складає 32975138,33 грн. частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України не передбачений, а тому дані вимоги позивачів не підлягають задоволенню.

Крім того, виключення сторони по договору із тексту договору також не передбачено чинним законодавством.

Щодо вимоги позивачів про зміну умов генеральної угоди № 6807N10 від 30.11.2007 р. та зміни умов договору застави №6807Z266 від 13.11.2007 р. та договору іпотеки №6807Z265 від 13.11.2007р., укладених між відповідачем та ТОВ “Завод залізобетонних конструкцій”, а саме змінити заставну вартість майна згідно висновків незалежних оцінювачів АТ "Харківська перспектива" до суми 136721760,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 5.2.9.5 генеральної угоди № 6807N10 від 30.11.2007 р. позичальник зобов’язаний письмово погоджувати з банком усі питання щодо оренди, іпотеки, застави майна (частини майна), що є предметом забезпечення виконання зобов’язань за генеральною угодою.

Генеральною угодою № 6807N10 від 30.11.2007 р. не передбачений порядок внесення змін до її умов, а саме порядок виключення зі складу учасників генеральної угоди ТОВ “Науково-виробнича фірма “Інтерфакт ЛТД”, ТОВ “Інтерфакс-плюс”, ТОВ “Петрівська кераміка”, ТОВ “Уніпак”.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягла згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

09.02.2009 р. та 17.02.2009 р. ТОВ “Науково-виробнича фірма “Інтерфакт ЛТД”, ТОВ “Інтерфакс-плюс”, ТОВ “Петрівська кераміка”, ТОВ “Уніпак” надіслали лист керуючому філією ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" м. Харкова з проханням розглянути клопотання щодо зміни умов генеральної угоди № 6807N10 від 30.11.2007 р., а саме виключення зі складу учасників: ТОВ “Науково-виробнича фірма “Інтерфакт ЛТД”, ТОВ “Інтерфакс-плюс”, ТОВ “Петрівська кераміка”, ТОВ “Уніпак ( т. 3 а. с. 42-46).

Зміна умов договору по своїй суті являє собою укладання між сторонами додаткової угоди до генеральної угоди № 6807N10 від 30.11.2007 р., проте 1,2,3,4 позивачами не надано проектів додаткової угоди, в вказаних листах також не викладений чітко сформульований зміст внесення змін до генеральної угоди.

Відповідно до п. 5.1 договору застави № 6807Z266 від 13.11.2007 р. та п. 6.1 іпотечного договору № 6807Z265 від 13.11.2007 р. у разі виникнення між сторонами спорів та розбіжностей за цим договором або у зв’язку з ним сторони зроблять все необхідне для врегулювання вказаних розбіжностей шляхом переговорів та взаємних консультацій.

В матеріалах справи міститься протокол зустрічі від 06.11.2009 р. АТ “Укрексімбанк“ з представниками позичальників ТОВ “Завод залізобетонних конструкцій” та ТОВ “Курязький завод силікатних виробів”, який свідчить про намагання позивачів врегулювати спір мирним шляхом та укладанням мирової угоди (т. 3 а. с. 137-141).

Проте, позивачі та відповідач не знайшли єдиного шляху вирішення спору щодо зміни умов договору застави №6807Z266 від 13.11.2007 року та договору іпотеки №6807Z265 від 13.11.2007р., укладених між відповідачем та ТОВ “Завод залізобетонних конструкцій”, а саме змінити заставну вартість майна згідно висновків незалежних оцінювачів АТ "Харківська перспектива" до суми 136721760,00 грн., що стало підставою звернення позивачів до суду.

Пунктом 2.3.3. договору застави № 6807Z266 від 13.11.2007 р. встановлено, що ТОВ “Завод залізобетонних конструкцій” зобов’язаний по відношенню до предмету застави не здійснювати дій, які спричиняють зменшення вартості та якості предмету застави.

Вказаний пункт договору застави № 6807Z266 від 13.11.2007 р. не змінений та є чинним.

ТОВ “Завод залізобетонних конструкцій” замовляючи незалежному оцінювачу АТ "Харківська перспектива" здійснити оцінку ринкової вартості основних засобів –технологічних ліній з виробництва будівельних матеріалів, які є власністю ТОВ “Завод залізобетонних конструкцій” для застави, порушив умови договору застави № 6807Z266 від 13.11.2007 р.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволені позову в цій частині.

Щодо позовних вимог про дострокове припинення дії договорів застави №6808Z56 від 20.03.2008р., №6808Z26 від 13.02.2008р., №6808Z36 від 21.02.2008р. та договорів іпотеки №6808Z25 від 13.02.2008р., №6808Z55 від 20.03.2008р., №6808Z87 від 22.04.2008р., №6808Z37 від 21.02.2008р. та виключення майна ТОВ “Науково-виробнича фірма “Інтерфакт ЛТД”, ТОВ “інтерфакс-плюс”, ТОВ “Петрівська кераміка”, ТОВ “Уніпак” з реєстру заборон та обтяжень.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.03.2009 р. по справі Б-39/64-09 було порушено справу про банкрутство ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій", відкрито процедуру санації та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, під час дії якого судом заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 2.1.11 Договору іпотеки ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" має право вимагати дострокового виконання зобов'язань, забезпеченого іпотекою за цим договором, а якщо вимога не буде задоволена, достроково звернути стягнення на предмет іпотеки у разі якщо проти іпотекодавця та/або боржника порушено провадження у справі банкрутство або визнання його банкрутом або прийняття рішення про його ліквідацію.

Відповідно до пунктів 2.1.4 договорів №6808Z56 від 20.03.2008р., №6808Z26 від 13.02.2008р., №6808Z36 від 21.02.2008р. ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" має право звернути стягнення на предмет застави достроково, якщо проти позивачів та/або боржників порушено провадження у справі про банкрутство або прийнято рішення про ліквідацію.

Відповідно до п. п. є п 7.1 Генеральної угоди, кожна подія із наступний подій повинна тлумачитись як подія невиконання зобов'язань, якщо подано до суду заяву про порушення справи про банкрутство позичальника та/або поручителів, в тому числі подано заяву позичальником та/або поручителем щодо порушення справи про визнання його банкрутом.

Відповідно до п. 7.2 Генеральної угоди, якщо виникла і триває подія невиконання зобов'язань відповідач набуває права звернути стягнення на предмет забезпечення виконання зобов'язань позичальника.

Таким чином, задоволення вимог позивачів щодо дострокового припинення договорів забезпечення позбавить відповідача права примусового стягнення заборгованості, яке вже виникло відповідно до умов генеральної угоди та договорів забезпечення.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України ч.2 ст.20 Господарського кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес способами, що встановлені договором або законом.

В даному випадку предмет позову в частині дострокового припинення договорів застави №6808Z56 від 20.03.2008р., №6808Z26 від 13.02.2008р., №6808Z36 від 21.02.2008р. та договорів іпотеки №6808Z25 від 13.02.2008р., №6808Z55 від 20.03.2008р., №6808Z87 від 22.04.2008р., №6808Z37 від 21.02.2008р. не відповідає способам захисту права, передбаченим законом.

Такий спосіб захисту не міститься в переліках способів захисту права, що визначені в ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України, не передбачений він й іншими нормами права, а також, в матеріалах справи відсутні докази того, що такий спосіб захисту був передбачений сторонами в спірних договорами застави та іпотеки.

Викладене свідчить про відсутність у суду правових підстав для застосування обраного позивачами способу захисту права і унеможливлює задоволення позову в цій частині.

В зв’язку з відмовою у достроковому припиненні договорів застави №6808Z56 від 20.03.2008р., №6808Z26 від 13.02.2008р., №6808Z36 від 21.02.2008р. та договорів іпотеки №6808Z25 від 13.02.2008р., №6808Z55 від 20.03.2008р., №6808Z87 від 22.04.2008р., №6808Z37 від 21.02.2008р. не підлягає задоволенню і вимога позивачів про виключення майна ТОВ “Науково-виробнича фірма “Інтерфакт ЛТД”, ТОВ “Інтерфакс-плюс”, ТОВ “Петрівська кераміка”, ТОВ “Уніпак” з реєстру заборон та обтяжень.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги позивачів необґрунтовані, не підтверджені доказами, а тому у господарського суду Харківської області не було законних підстав задовольняти їх.

В судовому засіданні 11.01.2010 р. представником відповідача заявлено клопотання про скасування заходів забезпечення позову. Колегія суддів розглянула клопотання відповідача та зазначає наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.03.2009 р. по справі № 35/50-09 заява позивачів про забезпечення позову була задоволена, заборонено до вирішення спору по суті ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Харківської філії ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" здійснювати звернення стягнення на майно позивачів за договорами застави та іпотеки укладених між позивачами та відповідачем.

В п. 10 Роз’яснень президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову" зазначено, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинились до застосування заходів забезпечення позову. Тому, оскільки ухвалою господарського суду Харківської області від 16.03.2009 р. заборонено до вирішення спору по суті відповідачу здійснювати звернення стягнення на майно позивачів, а рішення господарського суду Харківської області від 01.04.09 р. по справі № 35/50-09 піддягає скасуванню, колегія суддів задовольняє клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову. На підставі викладеного, колегія суддів, вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 01.04.09 р. по справі № 35/50-09 прийняте при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, у зв’язку з чим рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача задоволенню. Керуючись статтями 22, 68, 85, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, - постановила: 1. Клопотання представників позивачів про відкладення розгляду справи залишити без задоволення. 2. Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

3. Рішення господарського суду Харківської області від 01.04.09 р. по справі № 35/50-09 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

4. Клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову задовольнити.

5. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті господарським судом Харківської області ухвалою від 16.03.2009 р., якою заборонено ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Харківської філії ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" здійснювати звернення стягнення на майно позивачів, а саме:

За договором застави № 6808Z56 від 12.03.2008 р. виробниче обладнання: Вагонетки 76 шт., Вальці грубого помолу, Вентилятор № 6.3, Вентилятор № 6.3, Вентилятор ВДЦ-12.5, Вентилятор ВДЦ-16, Дезінтегратор № 17 1980 р. в., Дезінтегратор № 18 1980 р. в., Дозатор глини, Димосос печі обжигу № 12.5, Комп. установка з регулятором РМ, Компресор, Компресорна станція НПЕ, кран (4 шт.), Прес СМ 1085 В Заводський № 118, Прес СМ 1085 Б 1986 р. в., Прес СМ 1085 А, Змішувач стержневий СК43.00.000 ПС 1990 р. в. Заводський № 4, Тросовий перегонщик, Установка подріблення глини (вальці тонкого меління), Електролафет № 1, Електролафет № 2, Електромагніт, Електромагнітний сепаратор ЭП 1м (2 шт.), Машинка шліфувальна МШУ-2-230, Бульдозер Т-130, Сушильний барабан ф 2,2-4м., Елеватори 3 шт.

Інженерні мережі та споруди: Газопровід, Зовнішня каналізація, Низьковольтна лінія, Рампа, Сушильне відділення, Транспортер (13 од.), Електрообладнання трансформаторної підстанції, Система пилогазоочистки.

За договором застави № 6808Z26 від 13.02.2008р. Бетономішалка, Бетономішалка 155 л, Вентилятор -1241-2302, Кран козловий, Вентилятор витяжний Б-1, ВЦ 4-75№16 о з електродвигуном 37/1500, Глинорихлитель, Датчик споживання газу (з програмним забезпеченням), Компресор ПК 5.25А, Компресор ПК 5.25А-1, Комп'ютер Сelегоn D331 j 2.66 Gуz(17" LG), Кран-балка вантаж. 5 тн., Кран-балка вантаж. 5 тн., Лінія по виробництву цегли, Піч обжигу (2 шт.), Прес, Прес МК 491, Пристрій для сушки, Принтер лазерний SAMSUNG ML –1615 Р, Система вентиляції, Станок токарно- винторізний, Трансформатор 3-х фазний.

За договором застави № 6808Z36 від 21.02.2008 р. лінія для склейки картону Ягенберг Діана 925-111 І972 р. в., Листова офсетна печатна машина Планета У-46-21 SW 2 Vагіmаt 1991р.в., Машина листорезальна 2ЛР2-120 1990 р. в., Ножиці для вирізки карт Перфекта Сейпа 168, Офсетна печатна машина Планета Р-27 1973 р. в., Станок Портланд 1973 р. в., Різак для висічки картону “Иберіка АР-80”1985 р. в., Кашировальна автоматична машина “Ламіна”114 FА, Машина резально-висечна WTNS-S1500 2004 р. в., Обладнання ZКТ-650 для поклейки віконець 2003р.в., Печатна машина RIA –1040”1974 р. в., Копіровальна рама AGI PP 140, Обладнання для проявки офсетних фільмів AGI PP 140.

За договором іпотеки № 6808Z25 від 13.02.2008 р.:

- Цех керамічних виробів літ. "А", "АЗ", "А4", "А5", "а", "а1" загальною площею 1620,5 кв. м.; - Будівля 18-ти камерн. суш. піч. агрег. літ. "А6" загальною площею1237,6 кв. м;

- Будівля газорозподіл, підстанції літ. "А2" загальною площею 21,4 кв. м;

- Будівля трансформ. підстанції літ. "А1" загальною площею 23,8 кв. м;

- Будівля складу ПЗМ літ. "Д" загальною площею 35,4 кв. м;

- Адмінкорпус з побут. приміщ. та приміщ. прохідної з будів. побутових приміщень літ. К літ. "Б", "Б1", "Б2" загальною площею 236,1 кв. м; - Будівля гаражу літ. "В" загальною площею 371,8 кв. м;

- Навіс для стоянки автотрансп. літ. "З";

- Навіс для глиносховища літ. "Ж";

- Вбиральня літ. "Г";

- Огорожа літ. "№1№2".

За договором іпотеки № 6808Z55 від 12.03.2008р.:

- Виробничий корпус літ. "А-1", цегла загальною площею 2349,0 кв. м;

- Тунельна піч літ. "А-11", цегла загальною площею 350,4 кв. м.

- Адмінбудівля літ. "Б-2", цегла загальною площею 581,3 кв. м; - Гараж літ. "В-1", цегла загальною площею 379,7 кв. м; - Вбиральня літ. "Г-1", цегла загальною площею 2,4 кв. м.

- Склад ППМ літ. "Д-1, Е-1" цегла загальною площею 46,8 кв. .;

- Навіс для зберігання глини "Ж-1" загальною площею 448,8 кв. м.

- Вбиральня літ. "3-1", цегла загальною площею 5,0 кв. м.

- Котельня літ. "К-1", цегла, загальною площею 105,7 кв. м.; - Будівля зі складом літ. "Л-1 Л-11" цегла загальною площею 90,9 кв. м; - Склад літ. "М-1", залізобетон загальною площею 245,2 кв. м;

- Прохідна літ. "Н-1", цегла загальною площею 66,2 кв. м;

- ГРП літ. "П-1", цегла загальною площею 36,4 кв. м;

- Огорожа літ. "№1-3", залізо, залізобетонні плити, шифер;

- Водонапірна башня літ. "№4", залізо;

- Пожежний резервуар літ. "№5", залізобетон.

За договором іпотеки № 6808Z87 від 22.04.2008 р.:

- Контора літ. "А -1". цегла загальною площею 80.9 кв. м:

- Сушилка літ. ‘’Г", дерево загальною площею 847.1 кв. м;

- Сушилка літ. "Д", дерево загальною площею 847,1 кв. м;

- Сушилка (сбійний) літ. "Е", дерево загальною площею 397.1 кв. м:

- Піч літ. ‘’Ж", цегла загальною площею 167,6 кв. м;

- Димососна літ. "З", цегла загальною площею 57,0 кв. м;

- ГРП літ. "И", шл. блок загальною площею 30,7 кв. м.;

- Пресувальний цех літ. ‘’К", цегла/дер загальною площею 155.2 кв. м;

- Слюсарня літ. ‘’Л’’, цегла загальною площею 17,0 кв. м;

- Побутове приміщення літ. "Б", цегла загальною площею 77,4 кв. м;

- Сушилка літ. "В", дерево загальною площею 847,1 кв. м.

За договором іпотеки № 6808Z37 від 21.02.2008р.:

- Нежитлова будівля, корпус по виробництву паперового упакування лит. "А-2"залізобетон загальною площею 4881,4 кв. м ;

- Огорожа літ. "№ 1.2", метал, залізобетон, що розташовані за адресою Харківська обл. Харківський район, смт. Безлюдівка, вул. Пісчана, буд. 7 (сім).

Головуючий суддя

Судді