Постанова № 76439863, 11.09.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року

м.Харків

справа № 638/5261/18

провадження № 22-ц/790/4739/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого : Колтунової А.І.,

суддів: Пилипчук Н.П., Кругової С.С.

за участю: секретаря - Семикрас О.В.

учасників справи -

представника позивача - ОСОБА_1

скаржника - ОСОБА_2

представника скаржника - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення суми за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2018 року, постановлену суддею - Грищенко І.О., в залі суду в м.Харкові,-

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2018 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5 про стягнення суми.

24 квітня 2018 року ОСОБА_4 подав до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, в якому просив вжити заходи щодо забезпечення позову про стягнення заборгованості, шляхом накладення арешту на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, а саме на квартиру номер АДРЕСА_1, а також заборонити суб'єктам державної реєстрації, державним реєстраторам та іншим органам з належними повноваженнями проводити будь - які реєстраційні дії щодо державної реєстрації права власності на вищевказане майно, яке належить на праві власності ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, а саме, на квартиру номер АДРЕСА_1.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 24 квітня 2018 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення суми - задоволено. Накладено арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, а саме на квартиру номер АДРЕСА_1. Заборонено суб'єктам державної реєстрації, державним реєстраторам та іншим органам з належними повноваженнями проводити будь - які реєстраційні дії щодо державної реєстрації права власності на вищевказане майно, яке належить на праві власності ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, а саме, на квартиру номер АДРЕСА_1 до розгляду справи по суті.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на ті обставини, що рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам по справі. Вказує, що оскаржуєма ухвала зачипає його права як кредитора та іпотекодержателя, які він набув відповідно до договору від 30 березня 2018 року, за умовами якого ТОВ «Фінанспроперті групп» відступив ОСОБА_2 всі права та вимоги за кредитним договором № 009/77/07-С від 11 грудня 2007 року з усіма додатками та додатковими угодами до нього, укладеному між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_5, та за договором іпотеки, право вимоги за яким було набуто на підставі договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором. Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1. Отже, ОСОБА_2, як належний набувач права вимоги за вищезазначеними договорами, позбавлений свого законного права реалізувати його у встановлений чинним законодавством України спосіб, а ні шляхом відчуження права вимоги іншій особі, а ні відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Зазначає, що спосіб, який був обраний позивачем та повністю підтриманий судом, надає можливість накласти арешт на будь - яке майно, не зважаючи взагалі на наявність чи відсутність предмету спору з цього приводу, учасників справи та їх прав.

ОСОБА_4 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 підтримували апеляційну скаргу.

Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_1 проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася про час та місце слухання справи повідомлена належним чином (а.с. 79).

Вислухавши пояснення ОСОБА_2 та представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Задовольняючи заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що погодитися з висновками суду в повному обсязі не можна, виходячи з таких підстав.

Відповідно до п.п. 1, 2, 5 ч.1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам цивільно - процесуального закону ухвала суду першої інстанції не відповідає.

Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_4 звернувся 20 квітня 2018 року з позовом до ОСОБА_5 про стягнення 270 000,00 грн., які були передані останній по попередньому договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, укладеному в простій письмовій формі (а.с. 1-2).

Проте, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта зазначена квартира є предметом іпотеки, іпотекодержателем є ОСОБА_2

Підставою для внесення цього запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28347003 від 19 лютого 2016 року (а.с. 33-34).

Отже, суд першої інстанції при ухваленні судового рішення мав докази знаходження спірної квартири у іпотеці.

До апеляційної скарги ОСОБА_2 наданий іпотечний договір № 0709/77/І1/07-С від 11 грудня 2007 року, відповідно до якого, зазначена квартира є предметом іпотеки по забезпеченню виконання зобов'язань за кредитним договором № 0709/77/07-С від 11 грудня 2007 року, укладеному між відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_5 (а.с. 46-56).

30 березня 2018 року був укладений договір відступлення права вимоги за кредитним договором, відповідно до якого ОСОБА_6 набув право вимоги за кредитним договором № 0709/77/07-С від 11 рудня 2007 року та договором іпотеки № 0709/77/І1/07-С від 11 грудня 2007 року, укладеному між ПАТ «Кредитпрпомбанк» та ОСОБА_5 (а.с. 57-62).

Право ОСОБА_2, як іпотекодержателя на квартиру АДРЕСА_1, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотек (а.с. 63).

03 квітня 2018 року ОСОБА_2 ОСОБА_5 була направлена вимога про усунення порушення основного зобов'язання та / або іпотечного договору (а.с. 65-66).

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду про забезпечення позову шляхом накладення арешту на зазначену квартиру порушує права іпотекодержателя та перешкоджає вирішенню питання щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в установленому законом порядку.

Відповідно до частин 1-2 статті 149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом першої інстанції зазначені роз'яснення не були враховані, у зв'язку з чим суд наклав арешт на майно, яке є предметом іпотеки.

Отже, колегія суддів вважає, що є правові підстави для скасування зазначеної ухвали та постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись, ст. 367, ст. 368, ст. 371, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384, ст. 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2018 року - скасувати.

Ухвалити нову ухвалу.

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, а саме на квартиру номер АДРЕСА_1 та заборони суб'єктам державної реєстрації, державним реєстраторам та іншим органам з належними повноваженнями проводити будь - які реєстраційні дії щодо державної реєстрації права власності на вищевказане майно.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 вересня 2018 року.

Головуючий: А.І. Колтунова

Судді: Н.П. Пилипчук

С.С. Кругова