Рішення № 764395, 06.06.2007, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" червня 2007 р.

Справа № 11/118-07-3507

За позовом: Приватного підприємства „Баланс”.

До відповідачів: 1) Одеської залізниці;

2) Державного підприємства „Ровенькиантрацит”.

про стягнення 812,04 грн.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

від позивача: Ракова Н.В. (за довіреністю);

від відповідачів: 1) Одеської залізниці – Кірічек С.В. (за довіреністю);

2) ДП „Ровенькиантрацит” –не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: 28.04.2007 р. за вх. № 4608 ПП „Баланс” (далі –Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці та Державного підприємства „Ровенькиантрацит” вартості нестачі вантажу у розмірі 812,04 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач (Одеська залізниця) проти позовних вимог заперечує.

Відповідач (ДП „Ровенькиантрацит”) в судові засідання від 18.05.2007 р. та 06.06.2007 р. не з’явився, представників не направив, відзив на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторін, суд встановив:

ДП „Ровенькиантрацит” відправило на адресу ПП „Баланс” по залізничній накладній № 49345547 від 23.03.2007 р., в напіввагоні № 64538226 вугілля марки Антрацит АМ у кількості 69 000 кг.

На станції призначення Херсон Одеської залізниці було здійснено комісійне переваження вагону та виявлено нестачу вантажу (вугілля) в кількості 3400 кг, про що складено комерційний акт серії АЯ № 586540/13 від 28.03.2007 р.

Позивачем розрахована вартість недостачі, з урахуванням норми нестачі (природного збитку і граничної розбіжності при визначенні маси нетто), яка склала 812,04 грн.

Відповідач (Одеська залізниця) проти позовних вимог заперечує, 18.05.2007 р. за вх. № 11118 надав відзив на позов.

Відповідач ДП „Ровенькиантрацит” в судові засідання від 18.05.2007 р. та 06.06.2007 р. не з’явився, представників не направив, відзив на позов не надав.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та проаналізувавши норми чинного законодавства в сфері залізничних перевезень, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 924 Цивільного Кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст.110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, в залізничній накладній № 49345547 вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами 3, 5 Технічних умов правильно. Вантаж маркіровано вапном.

В акті загальної форми від 25.03.2007 р. № 1684 ст. Кривий Ріг зазначено: „...праворуч ходу потягу по всій довжині наявні поглиблення. Течі вантажу не має, люки щільно закриті.”. В акті загальної форми від 25.03.2007 р. № 1927 ст. Кривій Ріг зазначено: „...при контрольному переваженні виявлено нестачу у розмірі 3360 кг.”. В акті загальної форми від 26.03.2007 р. № 36 ст. Апостолово зазначено: „...по прибуттю потягу виялено, що погрузка нижче рівня бортів. Над 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 люками поглиблення довжиною 1050 мм, шириною 150 мм, глибиною 50 мм. Вантаж маркіровано вапном. Люки, двері щільно закриті, течі вантажу не має.”.

Згідно пункту 1 Правил складання актів (стаття 129 Статуту) із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства транспорту України від 31 січня 2004 року N 54, наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 вересня 2005 року N 540 ( далі Правила) при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.99 N 113 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.99 за N 165/3458).

Аналіз приписів вказаного пункту Правил свідчить про те, що при виявлені вищезазначених поглиблень в вагоні, станція Кривий Ріг зобов’язана була скласти не акт загальної форми, а комерційний акт, в якому вказати причини виявлення поглиблень які могли вплинути на вагу вантажу в вагоні та на розмір недостачі.

28.03.2007 р. на станції Херсон залізницею складено комерційний акт серії АЯ № 586540/13, в якому зазначено, що: „при комісійному переваженні вантажу виявилось, що бракує 3400 кг. вантажу. При огляді виявилось, що вантаж навантажено нижче бортів на 15 см., окрім поглиблень над 1,2,3,4,5,6,7 люками з однієї сторони вагону. Вантаж маркіровано вапном, окрім поглиблень. Люки щільно закриті. Течі вантажу не має. Вагон прибув у технічно та комерційно справному стані.”.

Наявність поглиблень при транспортуванні та відсутність маркування, свідчить про можливу виїмку вугілля в ході слідування вантажу.

Зазначене свідчить про те, що Одеською залізницею взято до перевезення вантаж вугілля сорту АМ у кількості 69000 кг, розміщеного і закріпленого згідно з параграфами 3, 5 Технічних умов правильно. Маркування здійснено вапном. При відвантажені виявлено недостачу у розмірі 3400 кг. В ході розгляду справи, Одеською залізницею не доведено відсутність вини у нестачі вантажу при перевезенні.

Згідно ст.113 СЗУ - за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин. Крім того, відповідно до вимог ч. III ст. 27 Статуту залізниць України, під час перевезення вантажу, який здувається, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник.

Пунктами 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001 р. встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

З залізничної накладної № 49345547 вбачається, що відправником вантажу було нанесено захисне маркування (вапно) для забезпечення збереження вугілля.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі -продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Кількість і вартість відправленого вантажу Позивач належним чином підтвердив рахунком вантажовідправника № 71238 від 26.03.2007 р., додатком № 4 від 01.03.2007 р. до договору № 66у/36-59 від 29.06.2006 р., вартість однієї тони вугілля складає 335 грн. без ПДВ (402 грн. з ПДВ).

Розрахунок вартості нестачі у розмірі 812,04 грн., здійснено Позивачем правильно, з урахуванням норми нестачі (природного збитку і граничної розбіжності при визначенні маси нетто) у розмірі 2%, та ціни вугілля 402 грн. з ПДВ.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані та підтверджені наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача (Одеської залізниці), згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код 01071315, п/р 26003000001 в ОФАБ „Експрес-Банк” в м. Одеса, МФО 328801) на користь Приватного підприємства „Баланс” (73011, м. Херсон, вул. Пролетарська, 70, п/р 260031727 в ХОД АППБ „Аваль”, МФО 352093, код 30667175) –812,04 грн. вартості нестачі вантажу; 102 грн. - держмита; 118 грн. - витрати на ІТЗ судового процесу.

3. Державне підприємство „Ровенькиантрацит” - звільнити від відповідальності.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Власова С.Г.

Рішення підписано 15.06.2007р. в порядку ст. 85 ГПК.