Ухвала суду № 7643848, 04.11.2009, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2009 року

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Джабурія О.В.

суддів Крусяна А.В.

Шляхтицького О.І.

при секретарі Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2008 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Магма плюс» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Магма плюс» звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0007272301/0 від 31.07.2007р., № 0007282301/0 від 31.07.2007р., рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси за результатами розгляду первісної скарги від 28.09.2007р. 331472/10/25-012, та рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 24.10.2007p. № 34670/10/25-012 про внесення змін до рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 28.09.2007р. № 31472/10/25-012, посилаючись на те, що надання маркетингових послуг підтверджується відповідними актами приймання - передачі виконаних робіт і відповідним чином відображені в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності Підприємства. Наявність у Підприємства відповідних документів, підтверджуючих виконання робіт за договором, розрахункових документів є підтвердженням необхідності віднесення витрат за договором № МУ 26/02/07 від 26.02.2007р. до валових витрат. До того ж, Підприємством під час перевірки були надані для дослідження належним чином оформлені податкові накладні, які відповідно до приписів чинного законодавства надають право на включення до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду сум податку, сплачених у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких віднесено до складу валових витрат.

Уточненням до адміністративного позову (вхід. № 6482 від 14.04.2008р.) позивач уточнив позовні вимоги та просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0007272301/0 від 31.07.2007р. щодо визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальній сумі 80 811 грн., з яких: 56 972грн. основний платіж та 23 839 грн. - штрафні (фінансові) санкції та № 0007282301/0 від 31.07.2007р. щодо визначення податкового зобовязання по податку на прибуток у загальній сумі 36 750 грн., з яких: 30 625грн. - основний платіж та 6 125грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2008 року задоволене клопотання позивача, виключено зі складу відповідачів ДПА в Одеській області як неналежного відповідача.

Відповідач ДПІ у Малиновському районі м. Одеси з позовними вимогами не згодна та вважає необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву (за вихід.№8558/10-110 від 18.03.2008р.), посилаючись, зокрема, на те, що позивачем до складу валових витрат віднесено витрати, не пов'язані з підготовкою, організацією та веденням власної господарської діяльності, що відповідно призвело до завищення скоригованих валових витрат за І квартал 2007 року у розмірі 122500 грн. Також, до складу податкового кредиту Підприємством віднесено суми податку на додану вартість за актами виконаних робіт без підтвердження використання отриманих послуг в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності Підприємства. Крім того, TOB «Магма плюс» не підтверджено відповідними податковими накладними суми податку на додану вартість, відображені в реєстрі отриманих податкових накладних за березень 2007 року на загальну суму 4 472, 16 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2008 року адміністративний позов задоволено. Скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси від 31.07.2007 року № 0007282301/0 та від 31.07.2007 року № 0007272301/0.

Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси на вищезазначену постанову подала апеляційну скаргу, в якій вказується, що при прийнятті постанови судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття необґрунтованого, неправомірного рішення. Апелянт просить скасувати вищезазначену постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що згідно наявної у матеріалах справи засвідченої копії Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Магма плюс", затвердженого Протоколом загальних зборів учасників TOB «Магма плюс» №1 від 21.06.2007р. та зареєстрованого 16.07.2007р. за №15561450000028581, Товариство з обмеженою відповідальністю "Магма плюс" створено внаслідок реорганізації Акціонерного Товариства закритого типу «Магма» та є його правонаступником.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення №697 від 13.07.2007р., виданого Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м.Одеси, головним державним податковим ревізором-інспектором ДПА в Одеській області Мойса В.Г., головним державним податковим інспектором сектору документальних перевірок відділу контрольно - перевірочної роботи ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Лизій П.В., головним державним податковим інспектором сектору контрольно - перевірочної роботи відділу оподаткування фізичних осіб ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Трошиною Т.І. на підставі п.1 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання була проведена виїзна планова комплексна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання АТЗТ «Магма» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 01.04.2007р.

За наслідками вказаної перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси був складений акт №238/23-213/24760425 від 13.07.2007р. «Про результати виїзної планової комплексної документальної перевірки АТЗТ «Магма» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 01.04.2007р.».

На підставі складеного акту перевірки №238/23-213/24760425 від 13.07.2007р. Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м.Одеси прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.07.2007р. №0007282301/0 на загальну суму 36750грн. (податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 30625грн., штрафні (фінансові) санкції у сумі 6125грн.), у зв'язку з порушенням позивачем п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», від 31.07.2007р. №0007272301/0 на загальну суму 80811грн. (податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 56972грн., штрафні (фінансові) санкції у сумі 23 839грн.), у зв'язку з порушенням позивачем, на думку відповідача, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Не погоджуючись із податковими повідомленнями - рішеннями ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 31.07.2007р. №0007282301/0 та №0007272301/0, позивач оскаржив їх до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси. Рішенням від 28.09.2007р. №31472/10/25-012 про результати розгляду скарги оскаржувані податкові повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу TOB «Магма плюс» без задоволення та збільшено суму штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість на 4647грн.

Не погоджуючись із вищезазначеними рішеннями, позивач звернувся із повторною скаргою від 09.10.2007р. №84 до ДПА в Одеській області (вхід. ДПА в Одеській області №1049/10 від 10.10.2007р.), за результатами розгляду якої ДПА в Одеській області прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги від 29.10.2007р. №26689/10/25-0007, яким оскаржувані податкові повідомлення - рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси залишено без змін, а скаргу TOB «Магма плюс» без задоволення.

Рішенням ДПА України від 09.01.2008р. №64/6/25-0115 про результати розгляду скарги залишено без змін повідомлення - рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 31.07.2007р. №0007272301/0 та №0007282301/0, а також рішення ДПА в Одеській області від 29.10.2007р. №26689/10/25-0007.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Правовідносини, що виникають у звязку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, регулюються статтею 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та статтею 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Так, підпунктами 7.4.1 і 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначальною ознакою валових витрат є їх звязок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 5.8 цієї статті.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності звязку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення від 31.07.2007р. №0007282301/0 на загальну суму 36750грн. та від 31.07.2007р. №0007272301/0 на загальну суму 80 811грн. винесені ДПІ у Малиновському районі м.Одеси в порушення вимог чинного податкового законодавства України з огляду на наступне.

Як з'ясовано судом та вбачається з матеріалів справи, 26 лютого 2007р. між ПП «Квінта плюс» (Виконавець) та АТЗТ «Магма» (Замовник) був укладений договір про надання послуг №МУ-26/02/07, згідно умов якого Виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню Замовнику послуг з маркетингу, мерчандайзингу, викладці та особливому розміщенню продукції, забезпеченню достатньої кількості і асортименту товару в місцях продажу, а Замовник зобов'язується сплатити належним чином надані послуги. Також, Виконавець зобов'язаний своєчасно надавати Замовнику послуги, погоджені додатковими угодами, та завданнями, які є невід'ємною частиною укладеного договору.

Умовами додаткової угоди від 26 лютого 2007р. до договору про надання послуг №МУ-26/02/07 від 26.02.07р. визначено, що послуги Виконавця позивачу полягають здебільш у забезпеченні постійної присутності товарів Підприємства у торгівельних точках, та забезпеченні збільшення заявок на придбання продукції TOB «Магма плюс».

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані заходи безумовно мають на меті підвищення ефективності здійснення діяльності позивача та відповідно підвищення прибутку Підприємства шляхом збільшення обсягів продажу товарів.

Як з'ясовано судом, факт виконання Виконавцем умов договору №МУ-26/02/07 від 26.02.2007р., підтверджується наявними у матеріалах справи відповідними актами виконаних робіт.

Згідно з вимогами п.1.32. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Отже, основною ознакою для визначення діяльності - господарською є наявність мети отримання прибутку в результаті здійснення такої діяльності.

Разом з тим, як вбачається з вищевикладеного, внаслідок здійснення вказаної діяльності, позивачем отримувався прибуток, що й свідчить про наявність відповідного наміру його отримання.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з урахуванням вимог п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, суд дійшов висновку, що позивачем цілком правомірно було включено витрати на придбання розглядуваних послуг до складу валових витрат.

Крім того, судом відхиляються твердження відповідача щодо невідповідності складених позивачем актів виконаних робіт вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки положеннями вказаного закону не передбачено вимог щодо необхідності наявності у змісті первинного документа інформації про результати здійснюваної господарської операції та про аналіз проведення такої операції, а лише встановлено необхідність підтвердження первинним документом факту здійснення господарської операції та наявності відомостей щодо змісту такої операції.

До того ж, згідно з приписами п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами, ведення податкового обліку.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані суду необхідні платіжні документи в підтвердження правомірності віднесення відповідних сум до складу валових витрат Підприємства.

Відповідно до вимог п.5.11. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що стосовно донарахування позивачу ДПІ у Малиновському районі м.Одеси податку на додану вартість у сумі 56 972грн., у зв'язку з заниженням податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за перевіряємий період в розмірі 56 972грн., у тому числі: за лютий 2007р. у сумі 10500грн., березень 2007р. на суму 46472грн., слід зазначити, що згідно з приписами п.п.7.4.1 п.7.4 ст7. Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Водночас, як зазначено вище, надані позивачем під час розгляду справи та наявні у матеріалах справи документи, свідчать про те, що отримані позивачем за укладеним договором послуги, спрямовані, зокрема, на збільшення обсягів продажу продукції та відповідно отримання прибутку від діяльності Підприємства.

Підпунктом 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Однак, як вбачається з наявних у справі матеріалів, податкові накладні, отримані позивачем від: ПП «Квінта Плюс» №142 від 28.02.2007р. на загальну суму 63000грн., у тому числі ПДВ 10500грн., №165 від 31.03.2007р. на загальну суму 252000грн., у тому числі ПДВ 42000грн., TOB «Форес» №407 від 21.03.2007р. на загальну суму 17833грн., у тому числі ПДВ 2972,16грн., TOB «ТД Золотий Гепард» №350001171 від 13.03.2007р. на загальну суму 5000грн., у тому числі ПДВ 833,33грн., №350001331 від 28.03.2007р. на загальну суму 4000грн., у тому числі ПДВ 666,67грн., які підтверджують правомірність віднесення Підприємством зазначених сум ПДВ до складу податкового кредиту, та відповідно спростовують висновки відповідача про заниження сум податку на додану вартість в розмірі 56 972грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є субєктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від11.09.2008 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 06.11.2009 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: