Ухвала суду № 7643783, 11.11.2009, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2009 року

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Джабурія О.В.

суддів Крусяна А.В.

Шляхтицького О.І.

при секретарі Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Господарського суду Херсонської області від 10.06.2008 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрроссоюз» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2008 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 10 грудня 2007 року № 0006712301/0, 0006722301/0, від 21.02.08 № 0006722301/1. № 0000822301/1, обґрунтовуючи вимоги тим, що 27.11.2007 службовими особами ДПІ у м. Херсоні був складений акт № 3262/23 - 4/32809700 про результати виїзної планової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Укрроссоюз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.04р. по 30.06.07р. За результатами перевірки виявлено порушення товариством «Укрроссоюз» п.13.1., 13.2. ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94 - ВР, щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України від провадження господарської діяльності, а саме доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України у вигляді доходів за послуги типу "інжиніринг" за ставкою 15 %. В акті вказано, що обов'язок TOB «Укрроссоюз» щодо оподаткування доходів нерезидента виник на підставі укладеного із ЗАТ «Рикон» (Російська Федерація) контракту № 6/У - 2005 від 30 січня 2006р., предметом якого є виконання робіт з монтажу, запуску і пусконалагоджування обладнання для виробництва сиркових глазурованих сирків. Такі роботи не підпадають під визначення "інжиніринг". За результатами виконання зобов'язань по контракту був складений акт виконаних робіт, в якому відсутні відомості про передачу TOB «Укрроссоюз» відповідної документацій чи інших відомостей на паперовому, магнітному чи іншому носії у вигляді: технічного завдання, наукового дослідження, проектних пропозицій, техніко - економічного обстеження та інженерно - розвідувального висновку з будівництва об'єктів, документації, проектного та конструкторського опрацювання об'єктів техніки, консультації економічного, фінансового або іншого характеру, технічних умов. Також товариство не згодне з висновком перевірки про порушення TOB «Укрроссоюз» п.5, п.13 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики, водного транспорту» від 16.08.1999 року.

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позов.

Представники відповідача в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову.

Постановою господарського суду Херсонської області від 10.06.2008 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано нечиними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0006712301/0 від 10.12.2007 р., 0000822301/1 від 21.02.2008 р. про визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Укрроссоюз» податкового зобовязання з податку на прибуток. В решті позову відмовлено.

ДПІ у м. Херсоні на вищезазначене судове рішення подала апеляційну скаргу, в якій вказується, що постанова господарського суду Херсонської області від 10.06.2008 року винесена з порушенням норм матеріального права. Апелянт просить постанову господарського суду Херсонської області від 10.06.2008 року в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті за висновками виїзної планової перевірки товариства обмеженою відповідальністю «Укрроссоюз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.07.2004р. - 30.06.2007р., яку проводили фахівці ДПІ у м. Херсоні, відповідно до акту перевірки № 3262/23 - 4/32809700 від 27 листопада 2008 року. ДПІ виявлено заниження податку на прибуток нерезиденту за квітень 2006 року у розмірі 16153 грн. 57 коп. внаслідок порушення TOB «Укрроссоюз» п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94 - ВР, щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України від провадження господарської діяльності, а саме доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України у вигляді доходів за послуги типу "інжиніринг" за ставкою 15 % . В акті вказано, що обов'язок TOB «Укрроссоюз» виник на підставі укладеного із ЗАТ «Рикон» (Російська Федерація) контракту № 6/У - 2005 від 30 січня 2006 р. Пунктом 13.1 статті 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, роялті, фрахту та доходи від послуг типу "інжиніринг".

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Згідно вимогам п. 1.36 ст. 1 Закону № 334/94 - ВР інжиніринг - це надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень складання проектних пропозицій, проведення техніко - економічних обстежень інженерно - розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розробка технічної документації, проектування та конструкторське опрацювання об'єктів техніки технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового та іншого характеру, пов'язані з такими послугами (роботами).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в 2005 році TOB «Стройпрогресс» (Росія) в статутний фонд позивача внесене іноземну інвестицію у вигляді лінії по виробництву сирків, загальна вартість як становить 105124,00 дол. США. Виробником лінії виробництва глазурованих сирків ЗАТ «Рикон» (Росія). Згідно контракту № 6/У - 2005 від 30 січня 2006 р. і додаткової угоди № 1 від 31 січня 2006 р., які укладені між позивачем та ЗАТ «Рикон», остання зобов'язувалось виконати роботи з монтажу, запуску і пусконалагоджування обладнання для виробництва сиркових глазурованих сирків. Роботи виконані, що підтверджується актом виконаних робіт від 18 квітня 2006 року на суму 599000 грн. За контрактом ТОВ «Укрроссоюз» перераховано ЗАТ «Рикон» у лютому 2006р. передоплату у розмірі 86055,75 грн. та в квітні 2006р. залишок суми в розмірі 21634,75 грн.

Податкова інспекція не надала доказів того, що ЗАТ «Рикон» надало позивачу послуги типу «інжиніринг», що ЗАТ «Рикон» передавало TOB «Укрроссоюз» відповідну документацію чи інші відомості на паперовому, магнітному чи іншому носії у вигляді: технічного завдання, наукового дослідження, проектних пропозицій, техніко економічного обстеження та інженерно - розвідувального висновку з будівництва об'єктів, технічної документації, проектного та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, пов'язані з такими послугами (роботами).

Роботи, які були виконані ЗАТ «Рикон» для позивача, є монтажними або пусконалагоджувальними і не підпадають під визначення п. 1.36 ст. 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств». Відсутні докази того, що ЗАТ «Рікон» є не тільки виробником, а ще й автором лінії виробництва глазурованих сирків, та під час монтажу представник ЗАТ здійснював авторський нагляд. На підставі викладеного, суд вважає неправомірним донарахування позивачу 16153 грн. 57 коп. податку на прибуток , та застосування відповідних штрафних санкцій.

Перевіркою правильності нарахування та своєчасності перерахування за спеціальне використання водних ресурсів податковою інспекцією встановлено, що TOB «Укрроссоюз» є платником збору на спеціальне використання водних ресурсів за період з 01.07.2004р. по 30.06.2007р. TOB «Укрроссоюз» не здійснював нарахування та сплату збору за спеціальне використання водних ресурсів у сумі 156,65 грн., а саме: за І квартал 2006р. у сумі 9,13 грн.; за півріччя 2006р. у сумі 21 грн. 11 коп..; за 9 місяців 2006р. у сумі 62,30 грн.; за 2006р. у сумі 96,42 грн.; за І квартал 2007 р. в сумі 39,73 грн.; за півріччя 2007р. у сумі 60,23 грн., до податкового органу позивач не надавав розрахунок збору за спеціальне використання водних ресурсів.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем укладений договір з міським комунальним підприємством «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона» на подачу холодної води та послуги по прийому та очистці стічних вод. Згідно паспорту до лінії виробництва глазурованих сирків УММ1.499.000ПС для експлуатації лінії до неї необхідно подавати водопровідну воду для заповнення водної «рубашки» ванни машини та «рубашки» машини темперирування, проведення санітарної обробки лінії. Після закінчення роботи передбачено проведення очистки усього обладнання від сирної маси, інших компонентів, промивання гарячою водою в кінці кожної зміни.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в акті перевірки зазначено про порушення ТОВ «Укрроссоюз» п. 5, п. 13 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики, водного транспорту» від 16.08.1999р. № 1494. Відповідно до пункту З Порядку № 1494, платниками збору є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що використовують водні ресурси. Збір за спеціальне використання водних ресурсів як один із видів збору за спеціальне використання природних ресурсів включено до складу загальнодержавних податків і зборів Законом України «Про систему оподаткування». Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами, насамперед, для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб відповідно до статті 48 Водного кодексу України. Статтею 49 Водного кодексу визначено, що спеціальне водокористування є платним. Згідно зі статтею 30 Водного кодексу платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни-підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води (первинні водокористувачі) та/або з водозабірних споруд первинних водокористувачів (вторинні водокористувачі), та користуються водами для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва. Первинні водокористувачі це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води з водних обєктів, до таких належить каналізаційна станція, яка здійснює забір з каналу за допомогою обладнання, яке є у неї на балансі. Позивач є вторинним спеціальним водокористувачем, який отримує воду від іншого водокористувача.

Відповідно до вимог п. 16 Порядку № 1494 та п. 4.8 Інструкції «Про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту», затвердженого спільним наказом Мінфіну України, ДПА України, Мінекономіки України, Мінекобезпеки України від № 231/539/118/219 збір за використання водних ресурсів не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання позивача на те, що вода на підприємстві використовується виключно для задоволення питних та санітарно - гігієнічних потреб підприємства, регламентованих діючим законодавством, та не використовується для промислових потреб, суд вважає необґрунтованим. Визначення «використання води для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб» підприємства у чинному законодавстві відсутнє, однак на практиці воно означає використання води для пиття, побутових цілей для забезпечення оптимальних та допустимих умов життєдіяльності працівників підприємства людини (використання для особистої гігієни, користування туалетом, для підтримання порядку у приміщеннях тощо), відповідно до листів Державного комітету України по водному господарству від 11.09.07р. № 3312/9/11-07, від 10.12.07р. № 4427/2/11.-07.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо того, що позивач займається виробництвом харчового продукту, тобто, здійснює діяльність у сфері громадського харчування, отже, одночасно використовує певні обсяги води не лише для задоволення питних та санітарно-гігієнічних потреб працівників, а й на виробничі потреби, для підтримання належного санітарного стану виробничого обладнання, то воно є платником збору за спеціальне використання водних ресурсів на загальних підставах і повинно сплачувати цей збір за весь обсяг використаної води. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо того, що податкова інспекція правомірно донарахувала 156 грн. 65 коп. збору за спеціальне використання водних ресурсів та застосувала штрафні санкції.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є субєктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Херсонської області від 10.06.2008 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 16.11.2009 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: