Рішення № 7643609, 25.01.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2010 р.Справа № 11/2215 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВАССМА" м. Київ

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" смт. Антоніни Красилівського району

про стягнення 88331грн.27коп. заборгованості за договором поставки №56/ТЕМ/012 від 23.06.2009р.

Суддя

за участю представників сторін:

Позивача: Звіряка О.О. за довіреністю від 30 липня 2009 р. (в судовому засіданні 20.01.2010р.)

Відповідача : Завадовський Ю.С. за довіреністю №19 від 30.01.09 р. (в судовому засіданні 20.01.2010р.)

Рішення приймається 25.01.2010, оскільки в судовому засіданні 20.01.2010р. оголошувалася перерва для прийняття рішення по суті.

Позивач - ТОВ "Торговий дім "ВАССМА" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –СТОВ "Довіра" -88331грн.27коп. заборгованості, що утворилася через неналежне виконання умов договору поставки №56/ТЄМ/012 від 23.06.2009р., з яких 60745,74грн. сума основного боргу, 8223,97грн. –сума неустойки за прострочення виконання зобов’язань по договору, 16158,37грн. –сума процентів за користування товарним кредитом по договору та 3203,19грн. –сума індексації по договору.

Ухвалою господарського суду від 30 листопада 2009 року порушено провадження у справі №11/2215. Сторони про час і місце проведення судового засідання повідомленні належним чином.

По справі оголошувалася перерва.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Повноважний представник відповідача в судовому засіданні 20.01.2010р. позовні вимоги визнав частково, і в письмовому відзиві на позов висунув заперечення щодо нарахованих відсотків за користування товарним кредитом та суми індексації, та просить суд зменшити відсотки за користування товарним кредитом до 7653,96грн., а в сумі індексації 3203,19грн. –відмовити, зазначаючи при цьому ч.2 с.625 ЦК України.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі документи, рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

23 червня 2009 року між ТОВ "Торговий дім "ВАССМА" (постачальник) та СТОВ "Довіра" (покупець) укладено договір поставки за №56/ТЄМ/012, у відповідності до умов якого позивач зобов’язався передати, а відповідач прийняти та сплатити продукцію –засоби захисту рослин, в кількості, асортименті, по ціні та в строки відповідно до умов договору та додатків до нього.

Ціни на товар встановлюються у додатках які є невід’ємною частиною договору.

На виконання умов даного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято засоби захисту рослин на загальну суму 80745,74грн., підтвердженням чого є видаткові накладні №56/0000063 від 24.06.2009р., №56/0000069 від 01.07.2009р., №56/0000086 від 13.07.2009р. та довіреності на отримання товару №76 від 23.06.2009р., №81 від 27.06.2009р., №89 від 10.07.2009р.

У відповідності до п. 5.1 договору, товар за даним договором продається з відстрочкою платежу на наступних умовах: 100% від вартості товару згідно з додатком оплачується покупцем в строк до 01 вересня 2009р.

Свої зобов’язання щодо оплати отриманого товару відповідач виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача кошти в сумі 20000грн., підтвердженням чого є виписка з особового рахунку за 11.09.2009р., і станом на 04.11.2009р. за ним рахувалася заборгованість в сумі 60745,75грн.

Пунктом 5.2 договору, сторонами обумовлено, що в разі несвоєчасної сплати товарного кредиту у відповідності до п. 5.1 даного договору, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються відсотки за користування товарним кредитом по ставці 0,2% за кожний день користування.

На підставі цього позивачем нараховано до стягнення з відповідача 16158,37грн. – проценти за користування товарним кредитом.

Згідно п.8.2 договору, у випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов договору покупець зобов’язаний сплатити штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, включаючи суму відсотків по товарному кредиту, за кожен день прострочення оплати, за весь період нарахування пені.

На підставі цього позивачем нараховано до стягнення з відповідача 8223,97грн. –сума неустойки за прострочення виконання зобов’язань по договору (з яких 6074,57грн. –штраф та 2149,40грн. –пеня).

Крім цього, в даному договорі (п.4.4) сторони дійшли згоди, що у разі, якщо на день фактичної оплати покупцем за поставлений товар (його неоплаченої частини), курс іноземної валюти (долар США або євро), встановлений НБУ, буде збільшено, то для визначення суми, яка підлягає до сплати, застосовується за формулою, яка визначена в договорі.

Позивачем, застосувавши дану формулу, здійснено індексацію суми боргу та нараховано до стягнення 3203,19грн.

На момент слухання справи в суді докази зменшення заборгованості відповідачем, відсутні.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Так, 23 червня 2009 року між ТОВ "Торговий дім "ВАССМА" та СТОВ "Довіра" укладено договір поставки за №56/ТЄМ/012.

На виконання умов даного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято засоби захисту рослин на загальну суму 80745,74грн., підтвердженням чого є видаткові накладні №56/0000063 від 24.06.2009р., №56/0000069 від 01.07.2009р., №56/0000086 від 13.07.2009р. та довіреності на отримання товару №76 від 23.06.2009р., №81 від 27.06.2009р., №89 від 10.07.2009р.

У відповідності до ст. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту

Якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

У відповідності до п. 5.1 договору, товар за даним договором продається з відстрочкою платежу на наступних умовах: 100% від вартості товару згідно з додатком оплачується покупцем в строк до 01 вересня 2009р.

Свої зобов’язання щодо оплати отриманого товару відповідач виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача кошти в сумі 20000грн., підтвердженням чого є виписка з особового рахунку за 11.09.2009р., і станом на момент розгляду справи в суді за ним рахується заборгованість в сумі 60745,75грн.

У відповідності до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Статтею 546 ЦК України, передбачено забезпечення зобов'язання неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 549 цього ж кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п.8.2 договору, у випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов договору покупець зобов’язаний сплатити штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, включаючи суму відсотків по товарному кредиту, за кожен день прострочення оплати, за весь період нарахування пені.

На підставі цього позивачем нараховано до стягнення з відповідача 8223,97грн. –сума неустойки за прострочення виконання зобов’язань по договору (з яких 6074,57грн. –штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару та 2149,40грн. –пеня за період прострочення з 02.09.2009р. по 04.11.2009р. яка обрахована у відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Суд, перевіривши правильність нарахування сум штрафу та пені, вважає за можливе їх задоволити, оскільки вони нараховані правомірно.

У відповідності до умов договору (п.4.4) сторони дійшли згоди, що у разі, якщо на день фактичної оплати покупцем за поставлений товар (його неоплаченої частини), курс іноземної валюти (долар США або євро), встановлений НБУ, буде збільшено, то для визначення суми, яка підлягає до сплати, застосовується за формулою, яка визначена в договорі.

Частиною 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть також відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ст. 524 "Валюта зобов'язання" ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Разом з тим, за ст. 533 ЦК України, виконуватися грошове зобов'язання повинно в гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Укладаючи даний договір, сторонами додатково узгоджено та підписано додатки №1, №2 та №3 до нього, в яких визначено ціну та загальну вартість товару із зазначенням курсу іноземної валюти на день підписання договору, який становив 7,7 грн. /долар США.

У відповідності до цього, позивачем, застосувавши дану формулу, проведено нарахування індексації в сумі 3203,19грн. враховуючи при цьому зміну курсу долара США у відношенні до гривні станом на 23.06.2009р. в розмірі 761,03грн. за 100 доларів США та станом на 04.11.2009р. –801,16грн. за 100 доларів.

У відповідності до бази даних законодавства України, офіційний готівковий курс Національного банку України у відношенні гривні до долара США станом на 23 червня 2009 року становив 7,61.

Станом на 04.11.2009р. валютний курс НБУ гривні по відношенню до долара США становив 820 грн. за 100 доларів, однак позивачем при обрахуванні індексації взято за основу 801,16грн.

Провівши перерахунок суми індексації судом встановлено, що позивачем заявлено меншу суму індексації ніж виходить згідно чинного законодавства, а саме на 1503,82грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення проіндексованої суми платежу в розмірі 3203,19грн. відповідають положенням чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Статтею 694 ЦК України встановлено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Згідно ст. 536 цього ж кодексу, проценти за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.2 договору, в разі несвоєчасної сплати товарного кредиту у відповідності до п. 5.1 даного договору, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються відсотки за користування товарним кредитом по ставці 0,2% за кожний день користування.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 16158,37грн. процентів за користування товарним кредитом за період з 25.06.2009р. по 04.11.2009р.

Суд перевіривши правильність нарахування, звертає увагу на те, що згідно п.5.1 договору, товар за даним договором продається з відстрочкою платежу на наступних умовах: 100% від вартості товару згідно з додатком оплачується покупцем в строк до 01 вересня 2009р.

Враховуючи це, правомірним буде стягнення з відповідача процентів за користування товарним кредитом за період з 02.09.2009р. по 04.11.2009р. в сумі 7653,96грн.

Виходячи із вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення процентів за користування товарним кредитом підлягають задоволенню частково, а врешті вимог –задоволенню.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на рахунок відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВАССМА" м. Київ до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" смт. Антоніни Красилівського району про стягнення 88331грн.27коп. заборгованості за договором поставки №56/ТЕМ/012 від 23.06.2009р. задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" (смт. Антоніни Красилівського району, вул. Леніна, 54, код 03785958) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВАССМА" (м. Київ, вул. Мінське шосе, 4, код 33937992) заборгованість в розмірі 79826грн.86коп. (сімдесят дев’ять тисяч вісімсот двадцять шість грн. 86коп.), (з яких 60745,74грн. сума основного боргу, 8223,97грн. –сума неустойки за прострочення виконання зобов’язань по договору (з яких 6074,57грн. –штраф та 2149,40грн. –пеня), 7653,96грн. –сума процентів за користування товарним кредитом та 3203,19грн. –сума індексації), а також витрати по оплаті державного мита в розмірі 798грн.27коп. та 236грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

                              Суддя                                                                      

Віддруковано 3 примірники:

1- позивачу,

2- відповідачу,

3- до справи.