Ухвала суду № 76435844, 12.09.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 766/16435/18 Провадження № 11-сс/791/475/18 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Категорія: застосування запобіжного заходу Доповідач в апеляційної інстанції ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого судді - Батрака В.В.,

суддів - Литвиненко І.І., Красновського І.В.,

за участю секретаря - Джиги С.Є.,

прокурора - Горощенка М.М.,

підозрюваного - ОСОБА_3,

захисника - адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Херсонської області матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 23 серпня 2018 року, якою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, в силу ст. 89 КК України не маючого судимості,,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту та покладено певні обов’язки.

ВСТАНОВИЛА:

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 у невстановлений досудовим слідством час, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою подальшого збуту, незаконно, придбав порошкоподібну речовину, яка відповідно до висновку експерта є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якого обмежено та стосовно якого установлюються заходи контролю - метамфетамін, загальною масою діючої речовини - 0,6718 г, який у подальшому з метою подальшого збуту зберігав за місцем свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, до моменту виявлення та вилучення зазначеної речовини з незаконного обігу працівниками поліції в ході санкціонованого обшуку, проведеного 20.08.2018 року в період часу з 21 години 14 хвилин до 22 години 21 хвилин за вказаною адресою.

Слідчий звернувся до слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з підстав наявності обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також недостатності застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді зазначене клопотання слідчого задавлено частково та відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з можливістю носіння електронного засобу контролю та покладенням інших обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу незаконною, оскільки слідчим суддею не прийнято до уваги, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, не працевлаштований, здійснює часті поїздки до анексованої АР Крим та РФ, а його цивільна дружина має квартиру на окупованій території – м. Луганську.

На думку прокурора зазначене свідчить про те, що ОСОБА_3 може вчинити інші кримінальні правопорушення та ухились від слідства та суду шляхом виїзду на окуповану чи анексовану територію.

Зважаючи на викладене прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відносно підозрюваного ОСОБА_3 обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням розміру застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осію

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Прийняте слідчим суддею рішення ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінально-процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_3 20 серпня 2018 року був затриманий в порядку ст. 208 КПК України. 21 серпня 2018 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, а також запобігання спробам: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у тому разі, якщо жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, зокрема не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та не зможе запобігти його спробам вчинити інші кримінальні правопорушення.

Відповідно до ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1.наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2.наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею:- 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3.недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику ас . ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.2 вказаної норми, слідчий суддя, суд зобов’язаний постановити ухвалу про: відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Частиною 4 ст.194 КПК України передбачено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Як вбачається із матеріалів провадження, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відноситься до категорії тяжких. Крім того, підозрюваний не працевлаштований, а отже не має легального джерела прибутку, здійснює часті поїздки до анексованої АР Крим та РФ, у зв'язку з чим слідчий суддя вірно дійшов висновку про наявність обставин, які свідчать про існування ризиків, визначених п.1 та п. 4 ч.1 ст.177 КПК України.

Разом з тим, підозрюваний має постійне місце проживання, стійкі соціальні зв'язки, оскільки проживає з разом із співмешканкою та матір’ю, є особою в силу ст. 89 КК України не маючою судимості, маж захворювання ніг, що потребує, що потребує тривалого лікування, здав слідчому паспорт громадянина України та паспорт для виїзду за кордон.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурором не доведено наявність ризику, визначеного п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, з чим погоджується і колегія суддів.

Відповідно до п.п. З, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та практику Європейського суду з прав людини, зокрема справу «Харченко проти України» від 10.02.2011р., в яких Європейським судом з прав людини вкладено принципи, що їх дотримується суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме тримання під вартою до вирішення питання про винуватість особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі, у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення, а також п.З Рішення Конституційного Суду України № 14-рп/2003 від 8 липня 2003 року, у справі про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу, згідно з яким тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу.

Таким чином, слідчий суддя дотримався вимог ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

З огляду на викладене безпідставними є доводи апеляційної скарги прокурора про не взяття слідчим суддею до уваги того, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, не працевлаштований, здійснює часті поїздки до анексованої АР Крим та РФ, а його цивільна дружина має квартиру на окупованій території – м. Луганську, оскільки саме з урахуванням та зазначенням в оскаржуваній ухвалі цих відомостей були прийняте процесуальне рішення.

Крім того, такі обов’язки, як носіння електронного засобу контролю та обов’язок здати слідчому документи, які дають право виїзду з України, та їх фактична здача, на думку колегії суддів, може в повній мірі запобігти ризику переховування підозрюваного ОСОБА_3 від слідства та суду на окупованій чи анексованій територіях України.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи, в яких прокурор просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Істотних порушень норм КПК України при розгляді клопотання не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора, залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 23 серпня 2017 року, якою відносно ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України обрано запобіжний захід у виді цілодобового арешту з покладенням певних обов’язків - без змін.

Ухвала набуває законної сили негайно та оскарженню не підлягає.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підпис) (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя апеляційного суду

Херсонської області ОСОБА_2