Рішення № 7643567, 21.01.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2010 р.Справа № 18/2161 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми „ЮЛГ” м. Київ

до приватного підприємства „Ларго” м. Хмельницький

про стягнення 30660,82грн.

Суддя Саврій В.А.

                    Представники сторін:

Позивача: Попчук В.М. –представник за довіреністю №12/09п від 15.01.2009р.

Відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 30660,82грн., в тому числі 23412,57грн. заборгованості, 1336,91грн. індексу інфляції, 2394,15грн. пені, 517,19грн. 3% річних та 3000,00грн. збитків у вигляді додаткових витрат на правову допомогу відповідно до укладеного між сторонами договору поставки №Х-5 СЮ від 30.01.2009р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за необхідне згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

30.01.2009р. між сторонами був укладений договір поставки лікарських засобів (медикаментів) № Х-5 СЮ.

Відповідно до умов договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити на умовах цього договору готові лікарські засоби, лікарські препарати, медикаменти, вироби медичного призначення (п. 1.1 договору).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що покупець здійснює оплату отриманого товару протягом 15-ти календарних днів від дати його поставки.

На виконання умов договору позивач здійснив поставку, а відповідач прийняв товар на загальну суму 26059,69грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними: № Х-0732 від 30.01.2009р., №Х-0817 від 03.02.2009р., №Х-0946 від 09.02.2009р., №Х-1188 від 16.02.2009р.

Однак, відповідач повного розрахунку за поставлений товар не провів. Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становила 23412,57грн.

Статтею 173 ГК України встановлено, що однією з підстав виникнення господарських зобов’язань є господарські договори.

Згідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належними чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов’язані встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основної заборгованості у сумі 23412,57грн. підлягають задоволенню.

Судом враховується, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем відповідачу правомірно нараховано 3 % річних у сумі 517,19грн., що нараховувався за період лютий –листопад 2009 року.

Відносно нарахованого позивачем відповідачу індексу інфляції у сумі 2394,15грн. (за період лютий –березень 2009 року) судом враховується, що після перерахування індексу інфляції з врахуванням норм ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України та Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (Лист Верховного Суду від 03.04.1997р. №62-97Р) правомірно нарахованим визначається розмір індексу інфляції в сумі 332,32грн., який підлягає стягненню з відповідача. В стягненні з відповідача на користь позивача індексу інфляції в сумі 2061,83грн. слід відмовити.

Також позивач на підставі п. 7.1 договору, з врахуванням норм Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та ст. 232 Господарського кодексу України правомірно нарахував відповідачу пеню у розмірі 2394,15грн. за період з 14.02.2009р. по 03.09.2009р.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на підставі п. 2 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України 3000,00грн. збитків у вигляді додаткових витрат на правову допомогу.

Разом із цим судом до уваги приймається, що позивач в позовній заяві обґрунтовуючи в цій частині позовні вимоги зазначив, що докази які підтверджують збитки позивача будуть надані суду за його вимогою.

Ухвалами про порушення провадження у справі від 24.11.2009р. та про відкладення розгляду справи від 10.12.2009р. зобов’язано позивача подати суду оригінали документів та доказів на підтвердження позовних вимог –для огляду.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Втім, позивачем суду належних документів та доказів на підтвердження понесених ним збитків надано для огляду не було та не додано до позовної заяви. Позивачем до суду подано тільки копію договору про надання юридичних послуг №006 від 09.11.2009р. та акт прийому-передачі наданих послуг від 23.11.2009р. Жодного документа про перерахування грошових коштів з рахунку позивача за надані юридичні послуги суду не надано. Отже у позові в цій частині необхідно відмовити.

Оплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу необхідно покласти на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 193, 225 Господарського кодексу України ст.ст. 11, 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю фірми „ЮЛГ” м. Київ до приватного підприємства „Ларго” м. Хмельницький про стягнення 30660,82грн. задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства „Ларго” (м. Хмельницький, вул. Інститутська, 15, кв. 5, код ЄДРПОУ 30318756) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми „ЮЛГ” (м. Київ, вул. Г.Сковороди, 2, р/р 26009013328271 у Подільському відділенні КМФ АКБ „Укрсоцбанк” м. Києва, МФО 322012, код ЄДРПОУ 21480062) 23412,57грн. (двадцять три тисячі чотириста дванадцять гривень 57коп.) заборгованості, 332,32грн. (триста тридцять дві гривні 32коп.) індексу інфляції, 2394,15грн. (дві тисячі триста дев’яносто чотири гривні 15коп.) пені, 517,19грн. (п’ятсот сімнадцять гривень 19коп.) 3% річних, 266,56грн. (двісті шістдесят шість гривень 56коп.) витрат по оплаті державного мита, 205,18грн. (двісті п’ять гривень 18коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

                              Суддя