Рішення № 7643561, 28.01.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" січня 2010 р.Справа № 22/2090 За позовом Заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради м. Хмельницький та міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області, м. Хмельницький

про стягнення 26769,68 грн.

Суддя Заверуха С.В.

Представники сторін:

позивач 1: Хмельницька міська рада: Кучевська Г. А. - довіреність №02-15-17 від 09.01.2008р.

позивач 2: міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго": Ялівчук А. А. - довіреність №15/09 від 08.01.2009р.

відповідач: ОСОБА_1 - приватний підприємець

третя особа: Хворостовський Е. С. - довіреність №1765 від 03.12.2009р. (присутній в судовому засіданні 22.12.2009 р.)

за участю прокуратури: Арещенков А.С. - помічник прокурора м. Хмельницького (присутній в судовому засіданні 19.01.2010 р.)

Рішення приймається 28.01.2010 р. оскільки в судовому засіданні 19.01.2010 р. оголошувалась перерва.

Суть спору: заступник прокурора м. Хмельницького у позовній заяві в інтересах позивачів - Хмельницької міської ради та міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", повноважні представники позивачів та прокурор в судовому засіданні просять суд стягнути з відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 26769,68грн. заборгованості, з яких 22371,45грн. - основного боргу за спожиту теплову енергію, 1038,39грн. - інфляційних, 461,72грн. - 3% річних та 2898,12грн. - пені згідно із договором постачання теплової енергії №1172/393 від 03.04.2006р. При цьому на підтвердження позовних вимог посилаються на додатки №№ 1, 3 до договору №1172/393 від 03.04.2006р., заявку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про реєстрацію абонентом на послуги теплопостачання від 03.04.2006р., рахунок №393 від 16.10.2008р. на суму 1394,13грн., рахунок №393 від 10.11.2008р. на суму 2542,23грн., рахунок №393 від 08.12.2008р. на суму 3894,48грн., рахунок №393 від 12.01.2009р. на суму 3894,48грн., рахунок №393 від 13.02.2009р. на суму 4696,82грн., рахунок №393 від 13.03.2009р. на суму 4696,82грн., рахунок №393 від 16.04.2009р. на суму 1252,49грн.

Повноважний представник позивача - міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомунерго", подав в судовому засіданні заперечення на відзив відповідача, в яких вказує, що всі листи - звернення відповідача були адресовані начальнику управління ЖКГ, комісії міськвиконкому з проханням встановлення індивідуального опалення, а не відмову від пролонгації Договору. Надання відповідного дозволу та сам факт встановлення системи індивідуального опалення звичайно як наслідок привів би до припинення дії договору на постачання теплової енергії укладеного між позивачем та відповідачем. Проте, вище вказані звернення про можливість встановлення індивідуального опалення до зазначених органів не припиняють дію договору №1172/393 від 03.04.06р. Крім того, на думку позивача, відповідно до "Порядку відключення окремих житлових будинків від меж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання" затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України" №4 від 22.11.2005р. (із змінами, внесеними наказом Мінжитлокомунгоспу від 06.11.2007р. №169) надання дозволу на переобладнання інженерних систем у житловому будинку, на переобладнання центральної системи опалення в багатоквартирних житлових будинках на індивідуальну, є компетенцією органів місцевого самоврядування. Вище вказаний Порядок унеможливлює відключення окремо приміщення, яке займає відповідач від централізованого опалення. На думку позивача, можливість відключення є лише будинку в цілому за рішенням загальних зборів, за згодою всіх власників приміщень у житловому будинку. Крім того, відповідач є лише орендарем вказаного приміщення, а не його власником, і тому не має права без згоди власника змінювати інженерні системи приміщення, а саме, самостійно вирішувати питання відключення приміщення від системи теплопостачання. Всі вище заявлені факти були досліджені в минулому позовному періоді господарським судом Хмельницької області та Житомирським апеляційним господарським судом, в результаті якого було задоволено повністю заявлені позовні вимоги позивача за період з 01.10.2007р. по 01.10.2008р.

З пояснень вбачається, що відповідно до п.10.4 договору, він вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Оскільки відповідач і надалі користується послугою з теплопостачання, тому на думку позивача немає необхідності укладати новий ідентичний договір. Заперечень з приводу викладених вище обставин до позивача не надходило. Позивач вважає, що дана пропозиція була прийнята відповідачем, тому договір про постачання теплової енергії №1172/393 від 03.04.2006року укладений між МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" та ФОП ОСОБА_1 відповідно до п.10.4 вважається пролонгованим і на сьогоднішній день.

Так, як стверджує позивач, за період заявлених позовних вимог, а саме з 01.10.2008р. по 01.10.2009р. перед початком опалювальних періодів 2008-2009 років та 2009-2010 років представниками МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" та ЖЕКу №3 здійснено обстеження будинку по вул. Сковороди, б.11 та складено відповідний акт про готовність об'єкта до опалювального періоду від 22.07.2008р. та 16.07.2009р. Дані акти на думку позивача свідчать про готовність будинку до опалювального сезону.

На думку позивача, відповідач немає жодних підстав заявляти про те, що послуги позивачем надавались неякісно. З тверджень позивача вбачається, що за період за який позивач просить стягнути заборгованість відповідач не надав жодного доказу звернення до позивача про неякісно надані послуги, не надав жодного акту заміру температури повітря в приміщенні, відповідно до якого робляться перерахунки у випадку якщо температура нижча за норму.

Позивач зазначає, що відповідачу здійснюється нарахування та виставляються до оплати рахунки за спожиту теплову енергію в опалювальний період, а саме з жовтня по квітень згідно займаної площі та затверджених тарифів з врахуванням щорічних перерахунків на початку (жовтень) та в кінці (квітень) опалювального періоду за кількість днів, в які не надавалось теплопостачання.

Прокурором в судове засідання подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго". Позивачі підтримали вказане уточнення.

Оскільки уточнення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, вони господарським судом приймаються.

В заяві про уточнення позовних вимог прокурор просить суд накласти арешт на майно та кошти відповідача.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України, у заяві прокурора про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та кошти відповідача відмовити, оскільки прокурором не доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідач проти позову заперечує, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та надав суду відзив на позов, у якому зазначає, що 1 квітня 2006 року уклав з регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області договір № 543 на оренду нежитлового приміщення площею 378,5 кв.м. в цокольній частині 5-ти поверхового будинку по АДРЕСА_2 терміном на 1 рік з правом пролонгації. Дане приміщення перебувало на балансі обласного навчального центру Держкомстату України. 28 жовтня 2005 р. дане приміщення було передано на баланс Державній академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. Станом на 1 квітня 2006 року перед підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" заборгованість по оплаті за опалення становила 6715,17 грн. З квітня 2006 року відповідач уклав договір № 1172/393 з МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" на постачання мені теплової енергії. Заборгованість була погашена до початку опалювального сезону згідно з усною домовленістю з балансоутримувачем. 15 жовтня 2006 року розпочався опалювальний період, проте у листопаді 2006 р. відповідач звернувся по телефону до представників "Хмельницьктеплокомуненерго" з проханням заміряти температуру у приміщеннях і зробити перерахунок, так як температура була, на думку, відповідача, неналежної якості. Жодних дій або відповіді відповідач не отримував. У січні 2007 р. на думку відповідача, останній направив листа до МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" з відмовою в отриманні послуг теплопостачання та з проханням надати дозвіл на встановлення індивідуального опалення. У березні 2007 р. лист з аналогічним проханням був надісланий до управління житлово-комунального господарства міської ради, а 12 квітня 2007 р. відповідач отримав відмову. Таким чином, з січня 2007 р. відповідач відмовився письмово від договору на постачання мені "теплової" енергії, цим самим не розірвав в односторонньому порядку даний договір, а відмовився від його пролонгації, а також відмовився від оплати теплової енергії. На думку відповідача, договір про постачання теплової енергії, що був укладений між позивачем і відповідачем припинив свою дію з 01.04.2007 р. Також відповідач зазначає, що у 2008-2009 р. послуги теплопостачання не замовляв і вони в спірний період йому не надавались, оскільки „тепла в приміщеннях не відчувалося”, тобто, були відсутні договірні відносини, тому правові підстави, на думку відповідача, стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію відсутні. Як стверджує відповідач, 27 березня 2009 року останній, згідно закінчення строку договору оренди даного приміщення, здав це приміщення балансоутримувачу по акту.

Відповідач 19.01.2010р. надав суду відзив на позов, у якому зазначає, що 10 квітня 2007 р. направив лист до управління житлово-комунального господарства міської ради про відмову від централізованого тепло опалення та прохання надати дозвіл на відключення, а 12 квітня 2007 р. отримав від них відмову, так як не закінчився опалювальний сезон. У травні 2007 року відповідач направив лист до МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" про відмову від центрального теплопостачання і просив надати технічні умови для відключення та встановлення індивідуального опалення. 20 серпня 2007 року відповідач отримав від МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" відмову на надання технічних умов. Таким чином, у серпні 2007 р., як стверджує відповідач, він відмовився письмово від договору на постачання "теплової" енергії, цим самим не розірвав в односторонньому порядку даний договір, а відмовився від його пролонгації на слідуючий 2008-2009 опалювальний сезон., а також відмовився від оплати такої теплової енергії. Відповідач зазначає, що листом в серпні 2007 р. він повідомив про відмову в пролонгації даного договору і МКП. "Хмельницьктеплокомуненерго" своїм листом № 354 від 20.08.2007 р. повідомило відповідача про неможливість надання технічних вимог, але не повідомило письмово про пролонгацію даного договору на 2008-2009 рр. Таким чином, на думку відповідача, договір про постачання теплової енергії, що був укладений між сторонами припинив діяти з 01.04.2008 р. Також, відповідач звертає увагу суду на те, що між сторонами в спірний період з 1 квітня 2008 року по 27 березня 2009 року були відсутні договірні відносини, тому правові підстави стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію відсутні.

Повноважний представник третьої особи надав суду пояснення по справі, в яких зазначає, що між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області 01.04.2009р. було укладено договір №543 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, загальною площею 378,5 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та перебуває на балансі Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. Відповідно до договору п.5.8. орендар зобов'язувався "Укласти з Балансоутримувачем орендованого Майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю". Відповідач передав згадане вище приміщення балансоутримувачу, що підтверджується Актом приймання - передачі від 27.03.2009 року. Тому договір оренди № 543 припинив свою дію 27.03.2009 року. У зв'язку з тим, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області не може надати будь-яких інших додаткових доказів та пояснень, по справі, представник третьої особи просить розгляд даної справи провести без участі представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.

Згідно із свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця № 042672 відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець за адресою АДРЕСА_1.

01.04.2006 р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області було укладено договір №543 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, загальною площею 378,5 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та перебуває на балансі Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. Відповідно до договору п.5.8. орендар зобов'язувався "Укласти з Балансоутримувачем орендованого Майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю".

Згідно акту приймання - передачі від 27.03.2009 року відповідач передав згадане вище приміщення балансоутримувачу. Проте, згідно листа Державної академії статистики, обліку та аудиту №1265 від 10.11.2009 р. всі зобов'язання по оплаті комунальних послуг несе ПП ОСОБА_1

Проведеною прокуратурою м. Хмельницького перевіркою встановлено, що між міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" та відповідачем укладено договір на відпуск теплової енергії №1172/393 від 03.04.2006 р.

Енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідачу) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (розділ 1 договору).

Кількість і обсяги теплової енергії визначаються в Додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об'єкта, виробничої діяльності Споживача тощо (розділ 2 договору).

Споживач теплової енергії зобов'язується: виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (розділ 3 договору).

Енергопостачальна організація зобов'язується забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з договором, повідомляти Споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів (розділ 4 договору).

Розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється Споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (розділ 6 договору).

За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення (розділ 7 договорів).

Договір набуває чинності з 01.04.2006р. та діє до 01.04.2007р.. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (розділ 10 договору).

Договір підписано представниками та скріплено печатками сторін.

Заяв про припинення дії договору від 03.04.2006р. або зміни його умов у 2007-2009рр. не надходило.

Між сторонами було підписано додаток 1 до договору № 1172/393 від 03.04.06, яким сторони погодили загальну площу опалення - 378 м 2 та тариф - 3,23 грн.

Сторонами також було підписано додаток 3 до договору №1172/393 від 03.04.06, яким сторони погодили умови припинення подачі теплової енергії.

03.04.06р. фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 подано заявку про реєстрацію абонентом на послуги теплопостачання на імя директора МКП "Хмельницьктеплокомуненерго".

Рішеннями виконавчого комітету Хмельницької міської ради №1417 від 11.12.2008 р. та №144 від 11.02.2009 р. відкориговано тарифи на послуги з централізованого опалення та підігріву води. Позивачем (МКП "Хмельницьктеплокомуненерго") надано в матеріали справи лист, в якому останній повідомляє відповідача про нові тарифи на зазначені вище послуги.

Акти від 22.07.2008 р. та від 16.07.2009 р. свідчать про готовність об'єкта (будинку по вул. Сковороди, 11) до опалювального періоду.

Щомісячно відповідачу направлялись до оплати рахунки за спожиту теплову енергію згідно затверджених тарифів. Зокрема, позивачем (міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго") виставлено рахунки: рахунок № 393 від 16.10.2008р. на суму 1394,13грн., рахунок №393 від 10.11.2008р. на суму 2542,23грн., рахунок № 393 від 08.12.2008р. на суму 3894,48грн., рахунок №393 від 12.01.2009р. на суму 3894,48грн., рахунок №393 від 13.02.2009р. на суму 4696,82 грн., рахунок №393 від 10.03.2009р. на суму 4696,82 грн., рахунок №393 від 16.04.2009р. на суму 1252,49грн. Всього на загальну суму 22371,45 грн. При цьому, в рахунках вказана опалювальна площа на яку проводились нарахування в об'ємі 300,50 кв.м. (фактична площа, на яку надавались послуги).

Згідно письмового пояснення контролера МКП "Хмельницьктеплокомуненерго", зазначені вище рахунки вручались відповідачу, проте останній відмовлявся від підпису який міг би підтвердити отримання ранку.

Оскільки відповідач суму заборгованості в розмірі 22371,45 грн. в добровільному порядку не погасив, позивач нарахував відповідачу 461,72грн. - 3% річних, 1038,39 - інфляційних, 2898,12 грн. - пені.

В матеріалах справи відсутні докази про погашення заборгованості в добровільному порядку, тому прокурор в інтересах позивачів звернувся з позовом про примусове її стягнення.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст.11, ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплатити кошти.

Як передбачено приписами ст.ст.525,526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Судом враховується, що згідно п.1 ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.04р. плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

Згідно з п.п.1,2,7 ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Факт наявності основної заборгованості в сумі 22371,45 грн. підтверджено наявними у справі матеріалами, а саме: договором, додатками №№ 1, 3 до договору №1172/393 від 03.04.2006р., заявкою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про реєстрацію абонентом на послуги теплопостачання від 03.04.2006р., рахунком №393 від 16.10.2008р. на суму 1394,13грн., рахунком №393 від 10.11.2008р. на суму 2542,23грн., рахунком №393 від 08.12.2008р. на суму 3894,48грн., рахунком №393 від 12.01.2009р. на суму 3894,48грн., рахунком №393 від 13.02.2009р. на суму 4696,82грн., рахунком №393 від 13.03.2009р. на суму 4696,82грн., рахунком №393 від 16.04.2009р. на суму 1252,49грн. тощо. Відповідачем доказів погашення заборгованості не надано.

Згідно ст.230 ГК України передбачає обовязок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобовязання. Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.6 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, сторонами в договорі на постачання електричної енергії передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення (розділ 7 договорів).

З'ясуванням матеріалів справи, судом встановлено, що відповідач прострочив оплату використаної теплової енергії.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Через несвоєчасне виконання зобовязань позивач нарахував відповідачу пеню за порушення термінів проведення розрахунків в сумі 2898,12 грн., а саме: за період з 10.12.2008р. по 15.02.2009р. на суму 2542,23грн. в сумі 113,36грн., за період з 16.02.2009р. по 14.06.2009р. на суму 2542,23грн. в сумі 198,23 грн., за період з 15.06.2009р. по 11.08.2009р. на суму 2542,23 грн. в сумі 88,63 грн., за період з 12.08.2009р. по 01.10.2009р. на суму 2542,23 грн. в сумі 72,62 грн., за період з 10.01.2009р. по 15.02.2009р. на суму 3894,48 грн. в сумі 94,75грн., за період з 16.02.2009р. по 14.06.2009р. на суму 3894,48грн. в сумі 304,73грн., за період з 15.06.2009р. по 11.08.2009р. на суму 3894,48грн. в сумі 136,15 грн., за період з 12.08.2009р. по 01.10.2009р. на суму 3894,48грн. в сумі 111,55грн., за період з 10.02.2009р. по 15.02.2009р. на суму 3894,48 грн. в сумі 15,36 грн., за період з 16.02.2009р. по 14.06.2009р. на суму 3894,48грн. в сумі 304,73грн., за період з 15.06.2009р. по 11.08.2009р. на суму 3894,48грн. в сумі 136,15грн., за період з 12.08.2009р. по 01.10.2009р. на суму 3894,48грн. в сумі 111,55грн., за період з 10.03.2009р. по 14.06.2009р. на суму 4696,82 грн. в сумі 299,57 грн., за період з 15.06.2009р. по 11.08.2009р. на суму 4696,82грн. в сумі 164,20грн., за період з 12.08.2009р. по 01.10.2009р. на суму 4696,82 грн. в сумі 134,53 грн., за період з 10.04.2009р. по 14.06.2009р. на суму 4696,82грн. в сумі 203,83грн., за період з 15.06.2009р. по 11.08.2009р. на суму 4696,82 грн. в сумі 164,20 грн., за період з 12.08.2009р. по 01.10.2009р. на суму 4696,82грн. в сумі 134,53грн., за період з 10.05.2009р. по 14.06.2009р. на суму 1252,49грн. в сумі 29,65грн., за період з 15.06.2009р. по 11.08.2009р. на суму 1252,49грн. в сумі 43,79 грн., за період з 12.08.2009р. по 01.10.2009р. на суму 1252,49грн. в сумі 35,88 грн.

Проте, враховуючи імперативний припис ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та норми ст. 232 ГК України правомірним є нарахування пені в сумі 2363,25грн. а саме: за борг що виник в листопаді місці 2008 р. в сумі 2542,23 грн. - 304,14 грн. (з 10.12.2008 р. по 10.06.2009 р.); за борг що виник в грудні місці 2008 р. в сумі 3894,48 грн. - 460,30 грн. (з 10.01.2009 р. по 10.07.2009 р.); за борг що виник в січні місці 2009 р. в сумі 3894,48 грн. - 453,68 грн. (з 10.02.2009 р. по 10.08.2009 р.); за борг що виник в лютому місці 2009 р. в сумі 4696,82 грн. - 537,17 грн. (з 10.03.2009 р. по 09.09.2009 р.); за борг що виник в березні місці 2009 р. в сумі 4696,82 грн. - 499,47 грн. (з 10.04.2009 р. по 01.10.2009 р. як просить позивач); за борг що виник в квітні місці 2009 р. в сумі 1252,49 грн. - 108,49 грн. (з 10.05.2009 р. по 01.10.2009 р. як просить позивач).

В решті пені в сумі 534,87 грн. слід відмовити.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Позивач також правомірно нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 1038,39 грн., які підлягають стягненню із відповідача, а саме: за листопад 2008р. в сумі 20,91 грн., за грудень 2008р. в сумі 82,66 грн., за січень 2009р. в сумі 227,09 грн., за лютий 2009р. в сумі 175,88 грн., за березень 2009р. в сумі 229,91 грн., за квітень 2009р. в сумі 190,07 грн., за травень 2009р. в сумі 111,86 грн.

Крім цього, позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 461,72 грн.: з 10.11.2008-01.10.2009 в сумі 37,25грн., з 10.12.08р по 01.10.09р. в сумі 61,68 грн., з 10.01.09р по 01.10.09р. в сумі 84,82 грн., з 10.02.09р по 01.10.09р. в сумі 74,90грн., з 10.03.09р по 01.10.09р. в сумі 79,52грн., з 10.04.09р по 01.10.09р. в сумі 67,56 грн., з 10.05.09р по 01.10.09р. в сумі 55,98грн. Проте, правомірним є нарахування 3% річних в сумі 420,66 грн.: з 10.11.2008-01.10.2009 в сумі 37,25грн., з 10.12.08р по 01.10.09р. в сумі 61,68 грн., з 10.01.09р по 01.10.09р. в сумі 84,82 грн., з 10.02.09р по 01.10.09р. в сумі 74,90грн., з 10.03.09р по 01.10.09р. в сумі 79,52грн., з 10.04.09р по 01.10.09р. в сумі 67,56 грн., з 10.05.09р по 01.10.09р. в сумі 14,93грн., які також підлягають стягненню з відповідача.

В решті 3% річних в сумі 41,06грн. слід відмовити.

Посилання відповідача на той факт, що надані позивачем послуги по теплопостачанню були неякісними не підтверджуються поданими доказами.

Зокрема, відсутні докази повідомлення позивача про неналежну якість послуг та складення відповідного акта, згідно з умовами договору та вимог чинного законодавства України.

З приводу доводів відповідача щодо відсутності договірних зобов'язань у відповідача перед позивачем, суд вважає за необхідне вказати таке. Відповідно до п.10.1 договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з 01.04.2006р. та діє до 01.04.2007р. Пунктом 10.4. встановлено, що договір вважаться пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Тобто, вказаним пунктом договору сторони встановили, що за місяць до закінчення строку дії договору сторона, яка не зацікавлена в пролонгації договору, повинна письмово повідомити іншу сторону договору про його припинення. Отже, докази повідомлення відповідачем позивача про припинення дії договору відсутні.

Листи, які направлялись відповідачем на адресу начальника управління ЖКГ та голови комісії з питань автономного опалення про встановлення індивідуального опалення (на які посилається відповідач) не припиняють дію договору №1172/393 від 03.04.2006р. на постачання теплової енергії, оскільки надсилались не на адресу сторони договору від 03.04.2006р., тобто МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" і не містять посилань на припинення дії договору (аналогічна позиція в постанові Житомирського апеляційного господарського суду від 19.05.2009 р. по справі №5/5181) .

Будь-яких інших листів або доказів на підтвердження доводів відповідача викладених у відзиві на позов від 19.01.2010 р. сторонами в матеріали справи не надано.

Крім того, зміст листа від 15 жовтня 2008 р. свідчить про намір відповідача отримувати від позивача якісні послуги з теплопостачання.

Судом також звертається увага відповідача, що припинення договору оренди від 01.04.2006 р., не звільняє останнього від обов'язків передбачених договором №1172/393 від 03.04.2006р. на постачання теплової енергії. Зокрема пунктом 3.2.5 договору передбачений обов'язок відповідача письмово сповіщати позивача про зміну користувача приміщення.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 35 ГПК України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість: 26204,70 грн., з якої 22371,45 грн. - основного боргу, 1038,39 грн. - інфляційних втрат, 420,66грн. - 3% річних, 2363,25грн. - пені. Отже, позовні вимоги відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

При прийнятті рішення судом приймається до уваги, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 10.01.2009 р. залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду по справі №5/5181, з відповідача стягнуто заборгованість за період з 01.10.2007 р. по 01.10.2008 р., яка виникла за договором на постачання теплової енергії від 03.04.2006 р.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради м. Хмельницький та міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 26769,68 грн. за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області, м. Хмельницький задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, Пересипкіна, 5, код 03356571) 22371,45грн. (двадцять дві тисячі триста сімдесят одну гривню 45коп.) основного боргу, 1038,39грн. (одну тисячу тридцять вісім гривень 39 коп.) - інфляційних втрат, 420,66грн. (чотириста двадцять гривень 66 коп.) - 3% річних, 2363,25 грн. (дві тисячі триста шістдесят три гривні 25 коп.) - пені.

Видати наказ.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 через відділення державного казначейства (на рахунок 31112095700002 УДК у м. Хмельницькому, код 23565225, ГУ ДКУ у Хмельницькій області) державне мито в розмірі 261,94 грн. (двісті шістдесят одну гривню 94 коп.) в дохід Державного бюджету України через відділення державного казначейства (на рахунок 31215259700002, код банку 815013, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, ЄДРПОУ 23565225 УДК м. Хмельницький призначення платежу: 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 230,80 грн. (двісті тридцять гривень 80 копійок).

Видати наказ.

В решті позову в сумі 575,93 грн. відмовити.

Суддя

Віддруковано 7 примірників: 1. в справу, 2,3- позивачам, 4-відповідачу,5 - третій особі, 6,7-прокуратурі.

Помічник судді-Цимбалюк І.О.