Рішення № 7643532, 14.01.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.01.2010 Справа № 9/194-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Шибінській А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термекс-Логістік", м. Херсон

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

про стягнення 10418,50 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Андрєєв Д.В., представник, довіреність № 1 від 11.01.2010р.;

від відповідача - не прибув.

Позивач 18.11.2009р. звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача 10418,50 грн. заборгованості за поставлений товар за договором поставки № 46 від 27.09.2007 р., з якої: 6817,66 грн. - сума основного боргу, 893,11 грн. - інфляційні збитки, 2502,08 грн. - пеня, 205,65 грн. - 3% річних. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує посиланнями на умови договору № 46 від 27.09.2007 р., документальні докази - видаткові накладні, положення ст.ст. 16, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Представник позивача у судовому засіданні в порядку ст. 22 ГПК України подав заяву про часткову відмову від позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 2502,08 грн. Дана заява, як така, що не виходить за межі ст. 22 ГПК України, прийнята судом до розгляду. Представник позивача позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, 3% річних та інфляційних збитків підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, про причини своєї неявки суд жодним чином не інформував, не зважаючи на ті обставини, що він належним чином був повідомлений про дату, час та місце слухання справи. За таких обставин розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Матеріали справи свідчать, що між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Термекс-Логістік" та відповідачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові зобов'язання на підставі ст. 11 ЦК України.

27.09.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 46, згідно з яким постачальник передає покупецю, а останній приймає і оплачує товар на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору ціна товару вказується у відвантажувальних документах.

Згідно п. 2.3. договору покупець сплачує повну вартість товару не пізніше двадцяти календарних днів від дня підписання відвантажувальних документів.

На виконання умов даного договору позивачем на адресу відповідача було поставлено товар на загальну суму 18316,93 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Відповідач за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, здійснив лише часткову оплату в сумі 11499,27 грн.

Станом на час звернення позивача з позовною заявою до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за основним боргом становить 6817,66 грн.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 6817,66 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 6817,66 грн., є доведеними і обґрунтованими.

14.01.2010р. представник позивача в порядку ст. 22 ГПК України подав заяву про часткову відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 2502,08 грн.

Відповідно до положень п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Оскільки дана відмова позивача від позовних вимог в частині стягнення суми пені не суперечить законодавству, не зачіпає інтересів інших осіб і не порушує охоронювані законом їх права, суд задовольняє заяву позивача і приймає його відмову від позову в частині стягнення суми пені.

З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 2502,08 грн., в порядку п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, підлягає припиненню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних збитків та 3-х % річних, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.

В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних збитків у розмірі 893,11 грн. та 3 % річних у розмірі 205,65 грн., підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені в установленому законом порядку.

Доказів сплати штрафних санкцій відповідачем суду не надано.

Згідно положень ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до положень ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При вирішенні даного спору суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем при зверненні до суду з даною позовною заявою платіжним дорученням № 1672 від 12 листопада 2009р. сплачено 212,15 грн. державного мита, в той час, як 1% від ціни даного позову становить 104,18 грн., у зв'язку з чим, суд повертає позивачу надмірно сплачене державне мито у сумі 107,97 грн.

Оскільки спір доведений до суду з вини відповідача, з останнього на користь позивача стягуються витрати по сплаті держмита в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За згодою представника позивача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, та повідомлено про дату та час виготовлення рішення у повному обсязі.

На підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 692, 712 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, п.4 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (73000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Термекс-Логістік" (73000, м. Херсон, Карантинний острів, 1, код ЄДРПОУ 34554812, р/р 26003052304204 в ХФ "Приватбанк" м. Херсон, МФО 352479) суму основного боргу у розмірі 6817,66 грн., суму інфляційних збитків у розмірі 893,11 грн., суму 3 % річних у розмірі 205,65 грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі № 9/194-09 в частині стягнення пені в сумі 2502,08 грн.

4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Термекс-Логістік" (73000, м. Херсон, Карантинний острів, 1, код ЄДРПОУ 34554812, р/р 26003052304204 в ХФ "Приватбанк" м. Херсон, МФО 352479) з Державного бюджету 107,97 грн. надмірно сплаченого державного мита. Видати довідку.

5. Копію рішення надіслати сторонам по справі.

6. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Ребриста

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України,

19 січня 2010 року.