Постанова № 76435296, 12.09.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/6884/17Головуючий у 1-й інстанції Грицак Р.М. Провадження № 22-ц/789/652/18 Доповідач - Ткач З.Є.Категорія - 59

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2018 року м. Тернопіль

Колегія суддів суду апеляційної інстанції Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткача З.Є.

суддів: Шевчук Г. М., Сташків Б. І.,

за участю секретаря Сович Н.А.

з участю ОСОБА_1 та її адвоката ОСОБА_2, представника ОСОБА_3- ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/6884/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_5, на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 травня 2018 року, постановлену суддею Грицак Р.М., повний текст виготовлено 14 травня 2018 року, у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2018 року представник боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 звернулась в суд із заявою про відстрочку виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 26 грудня 2017 року у справі №607/6884/17-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю.

Вказаним рішенням її виселено з будинку АДРЕСА_1 та зобов'язано не чинити перешкод ОСОБА_3 в користуванні житловим будинком.

Заяву обґрунтовує тим, що подано касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 16 березня 2018 року про повернення апеляційної скарги на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26 грудня 2017 року, а також 24 квітня 2018 року Тернопільським міськрайонним судом відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Чолач Г.Д. про визнання реєстрації права власності на нерухоме майно та свідоцтва про право власності на нерухоме майно неправомірними та їх скасування.

Просить в порядку ст.435 ЦПК України відстрочити виконання вищенаведеного рішення суду до закінчення перегляду касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 16 березня 2018 року та до набрання рішення законної сили по справі №607/4544/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Чолач Г.Д.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 травня 2018 року постановлено:

"У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 грудня 2017 року відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Тернопільського міськрайонного суду 10 травня 2018 року щодо заборони державним виконавцям Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області вчиняти дії щодо виконання виконавчого листа №607/6884/17 від 30 березня 2018 року виданого Тернопільським міськрайонним судом."

Не погодившись із ухвалою суду, представник боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про відстрочку виконання рішення суду.

Вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, яка постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Зазначає, що судом не враховано того факту, що подання касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 16 березня 2018 року про повернення апеляційної скарги на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26 грудня 2017 року, а також відкриття провадження Тернопільським міськрайонним судом 24 квітня 2018 року по справі №607/4544/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Чолач Г.Д. про визнання реєстрації права власності на нерухоме майно та свідоцтва про право власності на нерухоме майно неправомірними та їх скасування, робить неможливим виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 26 грудня 2017 року до вирішення справ у судах касаційної та першої інстанцій.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали та просили постановити нове рішення, яким відстрочити виконання рішення на шість місяців, посилаючись на підстави викладені в заяві та апеляційній скарзі.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, доводи апеляційної скарги не визнав і в задоволенні апеляційної скарги просив відмовити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_1 не надано суду доказів на підтвердження наявності у неї важкого матеріального становища та відсутності джерела доходів, а зазначені нею у заяві обставини, а саме: звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 16 березня 2018 року та подача нового позову до стягувача, самі по собі не можуть бути підставами для застосування судом відстрочки виконання рішення в порядку ст.435 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції є обґрунтованим та в повній мірі відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Виконання рішення суду є завершальною стадією цивільного процесу і здійснюється у певній процесуальній формі.

За вимогами ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Отже, порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Тобто, при набранні рішенням законної сили воно є обов'язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба, як єдиний орган примусового виконання, зобов'язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством, а також рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.

Виконавчими провадженнями поновлюються майнові та особисті немайнові права осіб шляхом застосування процесуальних засобів і способів; примусу до осіб, які добровільно не виконали свої обов'язки у сфері матеріальних правовідносин.

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено та вирішено усунути перешкоди ОСОБА_3 у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 з будинку АДРЕСА_1 Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_3 в користуванні житловим будинком АДРЕСА_1

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 16 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26 грудня 2017 року повернуто апелянту.

Згідно із ч. 2 ст. 273 ЦПК України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26 грудня 2017 року набрало законної сили.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення ЦПК України визнав обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 435).

Згідно ч. 4 зазначеної статті, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд, зокрема враховує тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім'ї, її матеріальний стан.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим актом.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

У відповідності до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази додаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Між тим, заявником не було надано у відповідності до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, доказів щодо виникнення виключних обставин в розумінні ст. 435 ЦПК України, а наведені нею підстави не можуть бути визнанні судом такими, що вказують на відстрочення виконання рішення суду.

Доводи апеляційної скарги в частині не взяття до уваги існування ряду обставин (подання касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 16 березня 2018 року про повернення апеляційної скарги на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26 грудня 2017 року, а також відкриття провадження Тернопільським міськрайонним судом 24 квітня 2018 року по справі №607/4544/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Чолач Г.Д. про визнання реєстрації права власності на нерухоме майно та свідоцтва про право власності на нерухоме майно неправомірними та їх скасування), які на думку апелянта є винятковими, колегія суддів вважає безпідставними з врахуванням того, що наведені обставини не є такими, що утруднюють чи виключають можливість виконання рішення суду. Зокрема, факт відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою сторони у справі не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду. Крім цього, відповідно до ч.1 ст.436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Доводи ОСОБА_1 про те, що вона не має іншого місця проживання, оскільки належний їй будинок №5 по вул.Садова в с.Плотича Тернопільського району знаходиться в аварійному стані та потребує капітального ремонту (а.с.129), також не можуть бути відповідними обставинами для відстрочки виконання рішення суду, так як у ньому вона проживала на час укладення з ОСОБА_3 договору позики грошей та іпотечного договору, та в силу вимог ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, та обставину, що рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 26 грудня 2017 року набрало законної сили, а отже є обов'язковим для виконання, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що підстав для задоволення заяви немає.

Крім того, ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 22 червня 2018 року ОСОБА_1 відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 травня 2018 року у цій справі у розмірі 352,40 грн.

Відповідно до п.п. 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду оплачується, фізичною особою виходячи з 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07 грудня 2017 року №2246-VIII розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 01 січня 2018 року складає 1762 грн.

Судовий збір за подачу цієї апеляційної скарги має дорівнювати 352 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 травня 2018 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави за подання апеляційної скарги на вказану ухвалу в сумі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 20 (двадцять) копійок на наступні реквізити банківської установи, уповноваженої приймати судовий збір за подачу апеляційної скарги: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37977726, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача 34315206080008, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - судовий збір, код суду - 02893456, ст.4 ч.1 п.9 ЗУ «Про судовий збір».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Повна постанова складена 13 вересня 2018 року.

Головуючий: Ткач З.Є.

Судді: Сташків Б.І.

ОСОБА_7