Рішення № 7643521, 14.01.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.01.2010 Справа № 9/190-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Шибінській А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон

до Відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат", м. Херсон

про стягнення 10809,19 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Гололобов М.І., представник, довіреність №01/4/1395 від 26.06.2009р.;

від відповідача - Боровик М.О.- представник. дов. від 22.12.2009р.

          Відкрите акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (позивач) 16.11.2009р. звернулося до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат" (відповідач) заборгованість за неналежне виконання умов договору № 411 Дгу від 03.11.2007р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 10809,19 грн., з якої: 9292,96 грн. - сума основного боргу, 179,10 грн. - 3% річних, 280,67 грн. - інфляційні збитки, 1056,46 грн. - пеня. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

          Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору № 411 Дгу від 03.11.2007р. та положення ст.ст. 526, 625 ЦК України.

          24.12.09р. відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги позивача визнає частково та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 179,10 грн. оскільки позивачем ненадано обґрунтованого розрахунку на стягнення цієї суми. Також відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 1056,46 грн. В обгрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на ту обставину, що ухвалою господарського суду Херсонської області від 18 травня 2009 року по справі № 5/31-Б-09 за заявами ТзОВ «Прем'єр-Стиль», АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та об'єднаної заяви працівників ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» до ВАТ «ХБК» порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «ХБК». Відповідно до п.6 резолютивної частини зазначеної ухвали, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Таким чином, дія мораторію поширювалася на весь час прострочення заборгованості ВАТ «ХБК» перед ВАТ «Херсонська теплоелектроцентраль», нарахування пені у сумі 1056,46 грн. на суму боргу суперечить нормам чинного законодавства, і як наслідок, позовні вимоги в частині стягнення з ВАТ «ХБК» суми пені в розмірі 1056,46 грн. не підлягають задоволенню.

          У судовому засіданні 24.12.2009р. оголошувалась перерва до 11 год. 10 хв. 14.01.2010р., з підстав, передбачених ст. 77 ГПК України.

          Представник позивача у судовому засіданні подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій відмовляється від стягнення пені в сумі 1056,46 грн. та просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 9292,96 грн., інфляційні збитки у розмірі 280,67 грн. та 3% річних у розмірі 179,10. Дану заяву суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

          У судовому засіданні представник відповідача погодився із позовними вимогами позивача за зменшеним їх розміром, та розрахунками позивача в частині стягнення інфляційних збитків та 3% річних.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                                  В С Т А Н О В И В:

          Матеріали справи свідчать, що між позивачем - відкритим акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" та відповідачем - відкритим акціонерним товариством "Херсонський бавовняний комбінат" виникли цивільно-правові зобов'язання на підставі ст. 11 ЦК України.

          03 листопада 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 411 Дгу про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

          Відповідно до умов п.1; 2.1; 3; 8; договору № 411 Дгу від 03.11.2007 року позивач зобов'язався надавати послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води до приміщення по вул. Перекопська, 169 в м. Херсоні опалювальною площею 252,0 кв.метрів. Відповідач в свою чергу зобов'язався щомісячно здійснювати оплату спожитої теплової енергії за діючими на момент оплати тарифами, не пізніше 20 числа місяця що настає за розрахунковим.

          На виконання умов договору позивачем постачалась теплова енергія в обумовленій кількості, щомісячно виставлялись рахунки на оплату спожитої теплової енергії, але відповідач розраховувався за спожиту теплову енергію лише частково, в результаті чого, станом на 12.11.2009 року утворилась заборгованість в сумі 9292,96 грн.

          Дана заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується розрахунком заборгованості, рахунками на оплату спожитої теплової енергії, витягами з книги реєстрації про вручення рахунків.

          Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

          Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов’язання та підстави його виникнення. Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

          Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до положень ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          14.01.2010 р. представник позивача у судовому засіданні подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій відмовляється від стягнення пені в сумі 1056,46 грн. та просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 9292,96 грн., інфляційні збитки у розмірі 280,67 грн. та 3% річних у розмірі 179,10 грн.

          Відповідно до положень ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 ГПК України в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

          Оскільки заява позивача про зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не зачіпає інтересів інших осіб і не порушує охоронювані законом їх права, суд задовольняє заяву позивача і визначає ціну позову у розмірі 9752,73 грн.

          Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 9292,96 грн. відповідачем суду не надано.

          З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 9292,96 грн., є доведеними і обґрунтованими.

          Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних збитків та 3-х % річних, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.

          В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

          Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних збитків у розмірі 280,67 грн. та 3-х % річних у розмірі 179,10 грн., підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені в установленому законом порядку.

          Доказів сплати штрафних санкцій відповідачем суду не надано.

          Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

          Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Понесені позивачем витрати зі сплати державного мита в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

          За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, та повідомлено про дату та час виготовлення рішення у повному обсязі.

          На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

                                                  В И Р І Ш И В :

          1. Позов за зменшеним розміром позовних вимог задовольнити повністю.

          2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат" (73036, м. Херсон, пл. 50 років СРСР, 1, р/р 26001052306259 в ХФ "Приват Банк", МФО 352479, код ЄДРПОУ 00306710) на користь відкритого акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (73015, м. Херсон, Бериславське шосе, 1, р/р № 2600504112 в ХФ АБ “Укргазбанк”, МФО 342177, код ЄДРПОУ 00131771) суму основного боргу у розмірі 9292,96 грн., суму інфляційних збитків у розмірі 280,67 грн., суму 3% річних у розмірі 179,10 грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Копію рішення надіслати сторонам по справі.

          4. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Ребриста

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України,

19 січня 2010 року.