Рішення № 7643513, 14.01.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.01.2010 Справа № 13/7-ПН-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу

за позовом Приватного підприємства "Янушев"

до Виконавчого комітету Рибальчеської сільської ради

про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно,

за участю представників сторін:

позивача –Рудого Д.В. (представника за дорученням),

відповідача –не з’явився,

                                         в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання за ним права власності на збудований житловий будинок, який знаходиться за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Виноградне, вул. Шабська, 56. Ці вимоги позивач обґрунтовує положеннями статті 376 ЦК України, за якими, на його думку, він вправі заявити позов про визнання за ним права власності на самовільне будівництво, оскільки він є землекористувачем земельної ділянки, на якій воно збудоване.

Відповідач позовні вимоги визнає, вказуючи, що збудований будинок відповідає всім нормам, а крім того саме будівництво здійснене за наявності відповідного дозволу та воно відповідає будівельним, санітарним і пожежним нормам. На його думку, спірне будівництво не порушує суспільних інтересів, а також інтересів територіальної громади.

За наявності клопотання відповідача про розгляд справи без його участі справа розглянута без його представника. За результатами розгляду справи судом оголошено вступну та резолютивну частину даного рішення.

Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що 12 жовтня 2006 року між позивачем та Голопристанською районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки (а.с. 18-20), за умовами якого позивач отримав у користування строком на 49 років земельну ділянку площею 9,80 га, яка знаходиться на території Рибальчеської сільської ради, з цільовим призначенням – для рибогосподарських потреб та розміщення об’єктів інфраструктури. Відповідно до пункту 3 договору земельна ділянка надавалась позивачу за наявності вже збудованого нерухомого майна –4-х будівель, які належать йому відповідно до свідоцтв про право власності. Сам факт передачі в користування земельної ділянки підтверджується актом про передачу та прийом земельної ділянки від 12 жовтня 2006 року (а.с.23).

З метою використання земельної ділянки за цільовим призначенням у господарській діяльності позивачем збудовано на ній за дозволом виконавчого комітету сільської ради № 32 від 23.05.2007 р. (а.с. 11) житловий будинок. Наявність цього будівництва підтверджується технічною документацією, виготовленою Херсонським державним бюро технічної інвентаризації (а.с. 12-16). Житловий будинок позначений літерою „Д” із загальною площею 119 м2, житловою –47 м2, допоміжною –72,5 м2.

Поряд з цим, здійснивши будівництво позивач не виготовляв проектних документів, а тому таке будівництво є самовільним, виходячи з наступних правових позицій.

Так, правові, організаційні основи планування та забудови населених пунктів встановлено положеннями Закону України „Про планування і забудову територій”. Статтю 24 названого Закону визначено, що фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об’єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов’язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об’єкта містобудування. Фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об’єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради. До заяви додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. У разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову. Перелік інших документів та матеріалів, необхідних для отримання дозволу на будівництво, які додаються до письмової заяви, порядок їх розгляду визначаються регіональними та/або місцевими правилами забудови. У разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта. Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом. Дозвіл на будівництво надається на підставі комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови (далі - комплексний висновок). Комплексний висновок і проект рішення про дозвіл на будівництво готуються спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури протягом місяця від дня звернення заінтересованої особи. У випадках, передбачених регіональними або місцевими правилами забудови, комплексний висновок готується з урахуванням висновків відповідних землевпорядних, природоохоронних, санітарних та інших органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Свої висновки зазначені органи надають протягом двох тижнів від дня звернення спеціально уповноваженому органу з питань містобудування та архітектури. Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування надається заявнику протягом двох місяців з дня подання заяви. Дозвіл на будівництво об’єкта містобудування не є документом, що засвідчує право власності чи право користування (оренди) земельними ділянками. При цьому дозвіл на будівництво об’єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Порядок та процедури, перелік необхідних документів для отримання дозволу на виконання робіт з нового будівництва визначається згідно із Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим наказом Держбуду від 05.12.2000 р. № 273.

Здійснення будівельних робіт на об’єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт вважається самовільним будівництвом, що слідує з пункту 12 Типових регіональних правил забудови, затверджених наказом Держбуду, архітектури та житлової політики від 10.12.2001 р. № 219.

Поряд з викладеним суд зазначає, що правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні визначені положеннями Закону України „Про основи містобудування. Зокрема, за статтею 3 цього Закону до об’єктів містобудування віднесені серед іншого будинки і споруди.

Статтею 22 цього Закону передбачено, що забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на забудову (будівництво) виникає щодо земельних ділянок, визначених для містобудівних потреб містобудівною документацією, місцевими правилами забудови. Право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об’єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.

В свою чергу, порядок надання земельних ділянок під забудову визначено положеннями Земельного кодексу України, а саме за статтями 123, 124 ЗК України. Так, за статтею 124 передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельної ділянки із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Таким чином, будівництво без відповідного дозволу на будівництво та без отримання права на користування земельною ділянкою є самовільним будівництвом.

Проте, за законодавством суб’єкту, який здійснив самовільне будівництво надано право на звернення до суду з відповідним позовом про визнання за ним права власності на самовільно збудоване нерухоме майно. Зокрема, за змістом положень статті 376 ЦК України будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за умови надання її у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. В той же час за частиною 5 цієї ж статті на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

В даному випадку матеріалами справи підтверджується, що позивач є належним землекористувачем земельної ділянки, на якій збудовано самовільне будівництво названого вище спірного об’єкту, у відповідності до договору оренди земельної ділянки.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи, що самовільне будівництво спірного майна здійснено землекористувачем на земельній ділянці, наданій в користування з цією метою, а також відсутність спору щодо користування земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладені обставини, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі зазначених правових норм і керуючись статтями 84-85 ГПК України,

в и р і ш и в:           

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати за приватним підприємством „Янушев” (розташованого за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Виноградне, вул.. Шабська, 56; код 34137460) право власності на житловий будинок –літера „Д”, загальною площею 119 м2, житловою –47 м2, допоміжною –72,5 м2, розташований за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Виноградне, вул. Шабська, 56.

Дата підпису рішення –18 січня 2010 року

Суддя М.К. Закурін