Рішення № 7643478, 19.01.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.01.2010 Справа № 3/210-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Херсонського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України, м. Херсон

до Закритого акціонерного товариства "Красень", м. Херсон

про стягнення 8060 грн. 91 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Кривий І. В. дов. № б/н від 02.11.2009р., представник;

від відповідача: не прибув.

          Херсонське обласне спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства "Красень" (відповідач) 8060 грн. 91 коп. заборгованості за технічне обслуговування пожежної сигналізації.

Представник відповідача на засідання суду не прибув, витребувані судом докази не надав, хоча відповідно до ст. 64 ГПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали про порушення справи (а.с.29). Суд вважає, що відповідачу було надано достатньо часу для використання можливості скористатися повним обсягом процесуальних прав, передбачених ГПК України.

Враховуючи викладене, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату і місце розгляду справи, а суд, у відповідності до ст..75 ГПК України проводить її розгляд за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

          Між Херсонським обласним спеціалізованим ремонтно-будівельним підприємством протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України (позивач) та закритим акціонерним товариством "Красень" (відповідач) було укладено Договір підряду №29 від 12 грудня 2006 року та Договір підряду №29 від 12 грудня 2007 року (далі –Договори) відповідно до умов яких позивач прийняв на себе обов’язки по виконанню робіт з технічного обслуговування пожежної сигналізації відповідача.

          Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського Кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським Кодексом України, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, в тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити кошти, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Договори за своєю правовою природою є договорами підряду, тому в даному випадку слід застосовувати до правовідносин сторін главу 61 Цивільного Кодексу України.

          Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона - (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          На виконання умов Договорів позивач протягом 2007 та 2008 років здійснював технічне обслуговування пожежної сигналізації відповідача на загальну суму 11712,00 грн., що підтверджується матеріалами справи –актами виконаних робіт (а.с.9 –15). Відповідач в порушення умов Договорів розрахувався з позивачем частково в сумі 5892,00 грн.

          Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. За нормами того ж Кодексу одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

          Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виконання належним чином своїх зобов'язань щодо добровільної сплати основного боргу у розмірі 5820,00 грн..

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 5820,00 грн. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача індекс інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми.

          Суд перевірив розрахунки в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 1906,48 грн. та 3 % річних в сумі 334,43 грн. і зазначає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.

          З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

          Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

          Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

          Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

          Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.          Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

          В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

          З огляду на те, що спір доведено до суду з вини відповідача, з останнього, на користь позивача, стягуються витрати по сплаті держмита у розмірі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          На підставі ст.ст. 525, 526, 530, 625, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173,193 Господарського кодексу України, та керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Красень»(73000, м.Херсон, вул..Декабристів, 49, р/р 26007260 в ХОФ АКБ «Укрсиббанк», МФО 352015, код ЄДРПОУ 00309967) на користь Херсонського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України (м. Херсон, вул. Суботи, 38, р/р 26003023205002 в ХФ АКБ «Правекс-банк», МФО 352093, код ЄДРПОУ 00183164) 5820,00 грн. основного боргу, 1906,48 грн. інфляційних втрат, 334,43 грн. пені, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська