Рішення № 7643416, 25.01.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.01.10           Справа № 15/299-09. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Горобина” в особі Сумської філії, м. Суми

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Унісервіс”, м. Суми

про стягнення 1223 грн. 57 коп.

          СУДДЯ                    Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Мельник Л.О., довіреність б/н від 01.12.2008р.

Від відповідача: не з‘явився

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 1223 грн. 57 коп. заборгованості по договору поставки алкогольної продукції №346 від 30.08.2007р., в т.ч. 1048 грн. 26 коп. основного боргу, 110 грн. 56 коп. пені, 19 грн. 99 коп. 3% річних та 44 грн. 76 коп. інфляційних витрат.

В дане судове засідання від позивача надійшла заява про уточнення розміру позовних вимог, в якій позивач уточнює розмір пені, 3% річних та інфляційних збитків і просить стягнути з відповідача 1254 грн. 62 коп. заборгованості по договору поставки алкогольної продукції №346 від 30.08.2007р., в т.ч. 1048 грн. 26 коп. основного боргу, 115 грн. 59 коп. пені за період з 17.04.2009р. по 15.10.2009р., 24 грн. 04 коп. 3% річних за період з 17.04.2009р. по 21.01.2010р. та 66 грн. 73 коп. інфляційних витрат за період з 17.04.2009р. по 21.01.2010р. Вказана заява була направлена позивачем відповідачу 21.01.2010р. (в підтвердження направлення заяви позивачем подано фіскальний чек №4383 від 21.01.2010р.). Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про уточнення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Відповідач відзив на позов не подав, в засідання суду не з’явився. Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні (ухвалу про порушення провадження у справі відповідачем отримано 15.12.2009р., про що свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення), причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 30.08.2007р. був укладений договір поставки №346, за умовами п.1.1. якого постачальник (позивач) зобов‘язався поставити покупцю (відповідачу) алкогольну продукцію (товар), а покупець – прийняти й оплатити товар на умовах договору.

Асортимент, кількість, ціна кожної партії товару відображається в товарно-транспортних накладних на кожну партію товару, що є невід‘ємними частинами договору (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору покупець здійснює оплату партії товару протягом 7-ми календарних днів з моменту поставки, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або готівкою.

Датою повної оплати партії товару вважається дата надходження коштів на поточний рахунок, або внесення коштів в касу постачальника в розмірі ціни партії товару ( п. 3.2. договору).

Таким чином, на виконання умов договору поставки у квітні 2009 року позивач поставив відповідачу по товарно-транспортній накладній серії АААЩ №743515 від 09.04.2009р. продукцію на суму 1048 грн. 26 коп., за яку відповідач у встановлений договором строк оплати повністю розрахунок не провів і станом на день звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем склала 1048 грн. 26 коп.

Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме товарно-транспортною накладною серії АААЩ №743515 від 09.04.2009р., на якій міститься підпис представника відповідача (а.с. 10).

Крім цього, між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 19.05.2009р. склала 1048 грн. 26 коп. (вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направляв відповідачу претензію з вимогою погасити заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 1048 грн. 26 коп.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Але, як пояснив представник позивача, відповідач розрахунки по договору з позивачем повністю не провів, розрахувався лише частково і на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу склала 1048 грн. 26 коп., що підтверджується матеріалами справи.

В дане судове засідання від позивача надійшла заява про уточнення розміру позовних вимог, в якій позивач уточнює розмір пені, 3% річних та інфляційних збитків і просить стягнути з відповідача 1254 грн. 62 коп. заборгованості по договору поставки алкогольної продукції №346 від 30.08.2007р., в т.ч. 1048 грн. 26 коп. основного боргу, 115 грн. 59 коп. пені за період з 17.04.2009р. по 15.10.2009р., 24 грн. 04 коп. 3% річних за період з 17.04.2009р. по 21.01.2010р. та 66 грн. 73 коп. інфляційних витрат за період з 17.04.2009р. по 21.01.2010р. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про уточнення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо 1048 грн. 26 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.

Крім цього, згідно заяви про уточнення розміру позовних вимог, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в сумі 115 грн. 59 коп. пені за період з 17.04.2009р. по 15.10.2009р. Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 9.4 договору поставки.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 115 грн. 59 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Крім того, згідно заяви про уточнення розміру позовних вимог, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору поставки №346 від 30.08.2007р., позивач просить стягнути з відповідача 24 грн. 04 коп. 3% річних за період з 17.04.2009р. по 21.01.2010р. та 66 грн. 73 коп. інфляційних витрат за період з 17.04.2009р. по 21.01.2010р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 24 грн. 04 коп. 3% річних та 66 грн. 73 коп. інфляційних витрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Унісервіс” (40000, Сумська область, Суми, вул. Свердлова, 45, код 23995882) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Горобина” в особі Сумської філії (40000, м. Суми, вул. Гагаріна, 2, код 34743275) 1048 грн. 26 коп. основного боргу, 115 грн. 59 коп. пені, 24 грн. 04 коп. 3% річних та 66 грн. 73 коп. інфляційних витрат, 102 грн. 00 коп. витрат по держмиту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                             О.Ю.Резніченко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 26.01.2010р.

Суддя