Рішення № 7643284, 21.01.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.01.10 Справа № 6/177-09. Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О.

при секретарі Щербак С.В.

за участю представників сторін:

позивача не зявився

відповідача - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №6/177-09

за позовом Субєкта підприємницької діяльності - Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ід. номер НОМЕР_1)

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «SELMI» (м. Суми, вул. Комсомольська, буд. 68-А ід. код 04799336)

про стягнення 39473, 53 грн. за оплату робіт з інформаційно консультаційних послуг, штрафу та неустойки,

встановив:

У жовтні 2009 року позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на його користь 34 000 грн. заборгованості по оплаті робіт з інформаційно консультаційних послуг за договором №17 від 01 липня 2009 року, 3400 грн. штрафу, 2073 грн. 53 коп. пені, 394 грн. 74 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.2- а.с.3).

Ухвалою суду від 21.10.2009р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 16.11.2009р., зобовязано відповідача подати відзив на позовну заяву.

Від відповідача 16.11.2009р. надійшло клопотання №25/434 від 16.11.2009р. в якому ВАТ «SELMI» просить суд відкласти розгляд справи та зазначає, що відповідач не може подати належним чином оформлений відзив в перше засідання суду у звязку з відпусткою його представника. (а.с. 18).

Ухвалою суду від 16.11.2009р. розгляд справи було відкладено на 10.12.2009р. та повторно зобовязано відповідача надати суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 10.12.2009р. у звязку з неявкою представників сторін розгляд справи було відкладено на 14.01.2010р. та повторно зобовязано відповідача надати суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 14.01.2010р. у звязку з неявкою представників сторін розгляд справи було відкладено на 21.01.2010р. та повторно зобовязано відповідача надати суду відзив на позовну заяву.

Відповідач суду відзив на позовну заяву не надав.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та за наявними в ній матеріалами, так як відповідач неодноразово в судове засідання не зявлявся.

В судове засідання представники сторін не зявились, про причини неявки представник відповідача належним чином суд не повідомив, правами наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався.

У відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників позивача і відповідача та за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи позовної заяви, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено договір на інформаційно консультаційні послуги №17 від 01 липня 2009 року. (а.с.4 а.с.5).

Згідно пункту 1 договору №17 від 01 липня 2009 року замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) здійснює розробку та написання інвестиційного плану ВАТ «Selmi» на період з 2009 по 2014 рік згідно вимогам замовника та Міністерства промислової політики України.

На виконання умов зазначеного договору позивач надав відповідачеві послуги з виконання робіт по підготовці, розробці та написанню інвестиційного плану ВАТ «Selmi» на період з 2009 по 2014 рік, що підтверджується актом прийому - передачі від 02.07.2009 року підписаного позивачем та відповідачем (а.с.6).

Позивачем на адресу відповідача 21.08.2009р. за вихідним №21/08-01 було направлено претензію №1 про сплату заборгованості за договором №17 від 01 липня 2009 року, а 10.09.2009р. претензію №2 за вихідним №10/09-01, які відповідачем було залишено без відповіді (а.с.7 а.с.8).

Згідно пункту 2.3 договору №17 від 01 липня 2009 року відповідач зобоязаний сплатити позивачеві вартість виконаних робіт в строк:

50% - в строк 40 календарних днів з дати підписання акту прийняття робіт;

50% - в строк 60 календарних днів з дати підписання акту прийняття робіт.

Згідно пункту 5.1 договору №17 від 01 липня 2009 року вартість робіт по даному договору становить 34000 грн.

Відповідно до пункту 5.2 вказаного договору розрахунок за виконані роботи здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування суми вартості робіт на розрахунковий рахунок виконавця.

Свої зобовязання за договором №17 від 01 липня 2009 року відповідач не виконав в повному обсязі, а саме, сума заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті робіт з інформаційно консультаційних послуг становить 34000 грн.

Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в сумі 34000 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач, в позовній заяві, просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 3400 грн. та пеню в сумі 2073, 53 грн., яка нарахована позивачем за 106 днів прострочення сплати заборгованості за договором.

Відповідно пункту 6.1 договору №17 від 01 липня 2009 року за несвоєчасну сплату вартості робіт замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 10% від вартості робіт та неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно частини 1статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно частини 1 статті 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 231 Господарського кодексу України Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов'язань, визначається відповідним суб'єктом господарювання - господарською організацією.

Враховуючи вищевикладене та те, що судом задовольняються позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором на інформаційно консультаційні послуги №17 від 01 липня 2009 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 3400 грн. та пені в сумі 2073, 53 грн. підлягають задоволенню.

Згідно частини 6 статті 84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначено господарським судом, витрат повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязаних з розглядом справи, покладаються:

- при задоволенні позову на відповідача;

- при відмові в позові на позивача;

- при частковому задоволенні позову на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита в сумі 394 грн. 74 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 1, 2, 4, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 12, 13, 15, 32, 33, 34, 44, 49, 69, статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «SELMI» (м. Суми, вул. Комсомольська, буд. 68-А ід. код 04799336) на користь Субєкта підприємницької діяльності - Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ід. номер НОМЕР_1) 34 000 грн. заборгованості по оплаті робіт з інформаційно консультаційних послуг за договором №17 від 01 липня 2009 року, 3400 грн. штрафу, 2073 грн. 53 коп. пені, 394 грн. 74 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Повний текст рішення підписаний та проголошений у судовому засіданні 21.01.2010р.

Суддя Н О.Спиридонова

Суддя Спиридонова Надія Олександрівна