Постанова № 76431697, 11.09.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/943/18

Провадження № 22-ц/779/1042/2018

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Кардаш О. І.

Суддя-доповідач Горейко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:

судді-доповідача Горейко М.Д.

суддів: Мелінишин Г.П., Пнівчук О.В.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Калуського міськрайонного суду, ухвалене під головуванням судді Кардаш О.І. 15 травня 2018 року у м. Калуш,

в с т а н о в и в:

У березні 2018 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що з 1990 року з відповідачем ОСОБА_4 перебувала у зареєстрованому шлюбі, у якому народилося двоє дітей: син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 20.04.2006 року стягнуто з відповідача в її користь аліменти на утримання двох дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

10.06.2015 року шлюб між ними розірвано в судовому порядку.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 22.06.2015 року змінено розмір аліментів та стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_7 в розмірі 550 грн. щомісяця. Однак, з часу визначення судом розміру аліментів змінився матеріальний стан її та дитини. Весь тягар утримання та виховання дитини лежить на ній, будь-якої допомоги вона не отримує. Дитина стала старшою і зросли потреби на її матеріальне забезпечення, навчання, дозвілля і таке подібне, що призвело до збільшення витрат на дитину. Самотужки їй складно забезпечити дитині необхідні ресурси та ще й дбати за себе. Стверджувала, що відповідач є здоровою особою, працює на сезонних роботах, а отже є працездатною особою, має нерегулярний, мінливий дохід, інших утриманців не має, тому має можливість надавати матеріальну допомогу в більшому розмірі.

З урахуванням наведеного та зростання прожиткового мінімуму для дітей, просила збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача на її користь на утримання дочки, до 1500 грн. щомісячно.

Заочним рішенням Калуського міськрайонного суду від 15 травня 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено. Вирішено змінити розмір аліментів та стягувати із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів у зазначеному розмірі розпочати з дня набрання рішенням законної сили. Виконавчі листи в справі за №345/2217/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів відкликати.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 16 червня 2018 року в задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення є незаконним, ґрунтується на припущеннях, суперечливих і сумнівних доказах. Вказує, що суд у рішенні зазначив, що у відповідача інших утриманців немає, що не відповідає дійсності, оскільки у нього на утриманні є дочка ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, від другого шлюбу. Також апелянт вказує, що суд зазначив, що відповідач працює за кордоном, однак доказів з цього приводу не було. Відповідач дійсно мав поїздки за кордон, але до 2015 року. На даний час він працює на сезонних роботах на території України. Від сплати аліментів не відмовляється, однак визначений судом розмір аліментів є надто великим, оскільки він працює на сезонних роботах різноробочим і його заробіток на місяць становить 2500-4000 грн.

З наведених підстав представник апелянта просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково, присудивши з відповідача аліменти на користь позивача на утримання дочки в розмірі 1000 грн. щомісячно.

Відзиву на апеляційну скаргу позивач не подала.

В засіданні апеляційного суду позивач доводи апеляційної скарги не визнала, посилаючись на обґрунтованість висновків суду та пояснила, що на час розгляду справи судом у відповідача не було інших утриманців, оскільки рішення суду ухвалено 15 травня 2018 року, а 17 травня 2018 року відповідач удочерив дитину другої дружини. В Україні він не працює, а разом з другою дружиною виробили паспорти громадян Румунії і вільно їздять у Великобританію на заробітки, де й зараз працюють. Тому просила залишити скаргу без задоволення, а рішення суду без зміни.

Апелянт та його представник в судове засідання не з'явились, про час та день розгляду справи повідомлені належним чином. Причину неявки суду не повідомили. З урахування положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи в їх відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції підлягає перевірці в межах доводів апеляційної скарги, тобто в частині визначення розміру аліментів на утримання дочки.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що сторони в справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Калуського міськрайонного суду від 10.06.2015 року (а. с. 3). Від шлюбу мають двоє дітей, з яких неповнолітньою є дочка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 4). Дочка проживає з позивачем, що підтверджується довідкою, виданою ЦНАП виконавчого комітету Калуської міської ради №3002 від 12.03.2018 року (а. с. 7).

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.06.2015 року (а. с. 5-6) постановлено змінити розмір аліментів та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 550 грн., щомісячно, до її повноліття.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів на утримання дочки з 550 грн. до 1500 грн., суд першої інстанції виходив з того, що, відповідач є фізично здоровою, працездатною особою, не має інших утриманців та працює закордоном. А тому, враховуючи встановлений законом мінімальний розмір аліментів на дитину, суд дійшов висновку, що відповідач в змозі сплачувати аліменти в більшому розмірі - 1500 грн. щомісячно.

З висновком суду першої інстанції в частині визначеного розміру аліментів, підлягаючого стягненню з відповідача в користь позивача апеляційний суд погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом збільшено або зменшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.

Стаття 182 СК України встановлює, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ст. ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З аналізу наведених норм слідує, що батьки мають рівні права та обов'язки відносно дітей і повинні забезпечити дитині умови для її повноцінного розвитку.

Судом першої інстанції установлено та вбачається з матеріалів справи, що, відповідач є фізично здоровою, працездатною особою, а отже, в змозі сплачувати аліменти на утримання дитини та не перекладати тягар утримання дитини тільки на позивача.

Доводи апелянта про те, що у нього на утриманні є дитина від другого шлюбу, він не має постійної роботи та регулярного заробітку не є підставою для звільнення його від обов'язку сплати аліментів в належному розмірі.

Суд першої інстанції дав оцінку наявним в матеріалах справи доказам та обґрунтовано дійшов висновку про збільшення розміру стягуваних з ОСОБА_4 на користь позивача аліментів на утримання їхньої доньки до 1500 грн. щомісячно. Такий розмір аліментів не значно перевищує половину прожиткового мінімуму, встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», який для дітей віком від 6 до 18 років встановлений: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.

З урахуванням постійного зростання цін на продукти харчування, ліки та речі першої необхідності, вказаний прожитковий мінімум забезпечує лише мінімальні потреби дитини.

Визначений судом розмір аліментів з урахуванням знецінення коштів внаслідок інфляції, постійного подорожчання усіх груп товарів для дітей не є надміру високим і відповідає інтересам та потребам дитини.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновку суду першої інстанції в частині визначеного розміру аліментів, підлягаючих стягненню з відповідача в користь позивача на утримання їхньої доньки, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

З огляду на викладене та з урахуванням положень ст. 375 ЦПК України, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_5 слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Калуського міськрайонного суду від 15 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Суддя-доповідач М.Д. Горейко

Судді: Г.П. Мелінишин

О.В. Пнівчук

Повний текст постанови складено 13.09.2018 року