Постанова № 76430388, 13.09.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року м. Кривий Ріг

Справа № 210/5333/17

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого- судді Бондар Я.М.,

суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.,

сторони : позивач - ОСОБА_1,

відповідачі - Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат»,Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Криворізького відділення Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи згідно ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 травня 2018 року, яке ухвалене суддею Ступак С.В. у м. Кривому Розі, повний текст рішення суду складено 16 травня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - ПАТ «Кривбасзалізрудком») про стягнення моральної шкоди, у зв'язку із ушкодженням здоров'я.

В мотивування заявлених вимог зазначила, що працюючи протягом тривалого часу більше 13 років на підприємстві відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком» у шкідливих умовах виробничого середовища, отримала професійне захворювання, у зв'язку із чим висновком МСЕК від 18.06.2013 року їй встановлено вперше 25 % втрати професійної працездатності, безстроково. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, вона втратила своє здоров`я, у зв'язку з чим переносить фізичні страждання, біль, їй завдана моральна шкода, розмір якої оцінює у 61440 грн. та просить суд стягнути в рівних частках з кожного з відповідачів по 30720 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 травня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 25000 грн. без утримання податків та зборів та інших обов'язкових платежів. Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

В мотивування доводів апеляційної скарги представник відповідача зазначає, що судом не враховано, що позивачем не дотримано поряду розгляду спору про відшкодування моральної шкоди, тобто попереднього звернення з заявою про відшкодування моральної шкоди до підприємства. Судом розглянуто справу із порушенням правила підсудності. Позивачем не надано доказів заподіяння йому моральної шкоди, а тому підстави для її відшкодування відсутні.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційній суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Клопотання представника відповідача про розгляд справи із викликом сторін не вмотивований, тому не підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно записів, що містяться в трудовій книжці ОСОБА_1 вона працювала на підприємстві відповідача з 03 лютого 1999 року по 31 липня 2012 року. Звільнена 31 липня 2012 року у зв'язку із виходом на пенсію. (а.с. 12-13).

В Акті розслідування профзахворювання позивача від 05 квітня 2013 року встановлено, що причиною отримання позивачем профзахворювання являється тривала робота в умовах, що перевищували гранично допустимий рівень небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу. (а.с. 7,8).

Згідно виписки з Акту МСЕК від 18 червня 2013 року позивачу ОСОБА_1 вперше встановлено 25% втрати професійної працездатності безстроково (а.с. 6).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1та стягуючи на її користь з ПАТ «Кривбасзалізрудком» моральну шкоду в розмірі 25000 грн., суд першої інстанції керувався вимогами ст. 13 ЗУ «Про охорону праці» й виходив з обов'язку відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду у зв'язку з отриманим нею на виробництві професійним захворюванням.

Колегія судді погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

На підставі встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про відшкодування позивачу, у зв'язку з отриманим професійним захворюванням, моральної шкоди відповідачем, з вини якого її заподіяно.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в межах заявлених вимог та на підставі тих доказів, що надані сторонами під час розгляду справи по суті, у достатньо повному обсязі з'ясував права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема: виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

У зв'язку із викладеним, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком» про відсутність правової підстави для відшкодування позивачу шкоди у зв'язку із професійним захворюванням такими, що не відповідають законодавству.

Як видно з Акту розслідування причин виникнення у позивача хронічного професійного захворювання від 05 квітня 2013 року, встановлено що позивач виконувала роботи де підпадала під вплив негативних наслідків виробничого процесу рівень яких перевищував гранично допустимі показники (а.с.7-9).

Статтею 153 КЗпП України, передбачено обов'язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Доводи апеляційної скарги ПАТ «Кривбасзалізрудком» про відсутність обов'язку підприємства відшкодовувати моральну шкоду завдану позивачу, колегія суддів до уваги не приймає. Обов'язок створити безпечні умови праці законодавством покладено на роботодавця. Обізнаність працівника із наявністю шкідливих факторів виробничого середовища не може бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки не виключає обов'язок відповідача створити безпечні умови праці.

Колегія суддів вважає, що не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову доводи апеляційної скарги відповідача про недотримання позивачем досудового порядку врегулювання спору, тобто попереднього його звернення з заявою про відшкодування моральної шкоди до відповідача. Згідно роз'яснень, наведених в п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.

Також Пленум Верховного Суду України в п. 6 Постанови № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди» наголошує, що при застосуванні норм Кодексу законів про працю України щодо порядку розгляду трудових спорів у справах про відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівникові у зв'язку з виконанням трудових обов'язків, суди повинні виходити з того, що за змістом ст. 124 Конституції потерпілий має право звернутися з такими вимогами до суду безпосередньо. Суддя не вправі відмовити особі у прийнятті заяви з такими вимогами лише з тієї підстави, що вона не розглядалася комісією по трудових спорах.

Враховуючи викладене й те, що право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я професійним захворюванням ОСОБА_1 пов'язано з виконанням трудових обов'язків, виникло у позивача з червня 2013 року, тобто з моменту встановлення їй вперше стійкої втрати професійної працездатності, питання про відшкодування працівнику такої шкоди слід вирішувати на загальних підставах, передбачених нормами КЗпП України та Закону України «Про охорону праці».

Також, спростовуються й доводи відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком» щодо відсутності підстав відшкодування позивачу моральної шкоди, оскільки факт заподіяння такої шкоди, у зв'язку із професійним захворюванням, встановлений медичними довідками та виписними епікризами, про тривалість лікування. Позивач змушена проходити стаціонарний курс медикаментозного лікування, переносить фізичні страждання, відчуває фізичний біль у суглобах, що позбавляє нормальних життєвих зв'язків, що вимагає додаткових зусиль для організації її життя.

Колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

Судом першої інстанції врахована ступінь фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, а також конкретних обставин по справі, і наслідків, що наступили. Колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер отриманого позивачем професійного захворювання, період роботи на підприємстві ПАТ «Кривбасзалізрудком» більше 13 років в умовах впливу шкідливих факторів, відсоток втрати професійної працездатності первинно 25, вважає визначений судом розмір компенсації моральної шкоди відповідає засадам справедливості, законності та співмірності.

Доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції правил підсудності не знайшли свого підтвердження та суперечать ч. 7 ст. 110 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, яка була чинною на час подання позову, згідно якої позови, що виникають з діяльності філії, можуть бути пред'явлено за місцем її розташування. Тобто даний позов пред'явлено за місцезнаходженням відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Криворізького відділення Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, що розташований у Металургійному (Дзержинському) районі м.Кривого Рогу.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374,375, 381, 382 ЦПК України Апеляційний суд Дніпропетровської області,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 13 вересня 2018 року.

Головуючий:

Судді: