Ухвала суду № 7642982, 12.01.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" січня 2010 р. Справа № 3/181

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря»

до відповідача Приватного підприємства "Траффік"

про стягнення заборгованості в сумі 50361 грн. 60 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : представник не з’явився

від відповідача : представник не з’явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства «Траффік»про стягнення 80760 грн. 50 коп. основного боргу за поставлене дизельне паливо.

22.12.2009 року у судовому засіданні від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог та доказ про направлення вище вказаної заяви відповідачу. Заяву про уточнення позовних вимог позивач обґрунтовує тим, що при оформленні позовної заяви було допущено технічну описку, та просить суд стягнути з відповідача 50361 грн. 60 коп. За таких обставин заява про уточнення позовних вимог підлягає прийняттю до розгляду.

В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про, що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №05358304.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про, що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №05358312. Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку із неявкою Відповідача у судові засідання.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря»та Приватним підприємством «Траффік»було досягнуто домовленості з купівлі-продажу дизельного палива, таким чином сторони взяли на себе взаємні зобов'язання: ТОВ «Зоря»з поставки товару, а ПП «Траффік» з його оплати.

Відповідно до п.1 ст.205 ЦК України Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст.202 Цивільного кодексу правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч.1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Передача товару за видатковими накладними та довіреностями не суперечить вимогам ч.4 ст.202 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України.

Статтею 626 Цивільного Кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 639 Цивільного Кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо оформлення договору не встановлені законом.

Сторони своїми діями засвідчили існування між ними договірних відносин.

На виконання умов договору 10.07.2009 року Відповідачу було поставлено дизельне паливо на загальну суму 29435 грн. 00 коп., що підтверджується накладною №326 від 10.07.2009 року. 20.07.2009 року Відповідачу було поставлено дизельне паливо на загальну суму 10900 грн. 00 коп., що підтверджується накладною №347 від 20.07.2009 року. 20.08.2009 року Відповідачу було поставлено дизельне паливо на загальну суму 1200 грн. 00 коп., що підтверджується накладною №425 від 20.08.2009 року. 13.08.2009 року Відповідачу було поставлено дизельне паливо на загальну суму 14599 грн. 20 коп., що підтверджується накладною №405 від 13.08.2009 року. 31.07.2009 року Відповідачу було поставлено дизельне паливо на загальну суму 25590 грн. 00 коп., що підтверджується накладною №386 від 31.07.2009 року.

Згідно даних бухгалтерського обліку за період з 10.07.2009 року по 20.08.2009 року Позивач поставив Відповідачу дизельне паливо на загальну суму 58693 грн. 20 коп.

Відповідачем частково погашено заборгованість за поставлене дизельне паливо перед Позивачем в розмірі 8331 грн. 60 коп., внаслідок чого Відповідачем не оплачено заборгованість в розмірі 50361 грн., 60 коп., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 14).

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарознавчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

21.10.2009 року Позивачем на адресу Відповідача була направлена Претензія вих. №58 від 10.10.2009 року з вимогою негайно сплатити суму заборгованості, яка була залишена Відповідачем без задоволення.

Частина 2 ст. 530 ЦК України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 50361 грн. 60 коп. основного боргу за поставлений товар є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Траффік» (33000, м.Рівне, вул. Олексинська, 15А, код ЄДРПОУ 32413484) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря»(33000, м.Рівне, вул.Фруктова, буд.4, кв.2, код ЄДРПОУ 32543966, р/р №26001169487 у ВАТ «Райффайзен банк Рівненський «Аваль»м.Київ, МФО 380805) 50361 грн. 60 коп. боргу за поставлене дизельне паливо, витрати на оплату державного мита в розмірі 503 грн. 62 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

                    Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення підписано "18" січня 2010 року.