Рішення № 7642924, 12.01.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2010 р. Справа № 3/254/09

за позовом           Прокурора Центрального району м.Миколаєва в інтересах держави в особі 1. Кабінету Міністрів України

                    01008, м. Київ, вул Грушевського, 12/2

          2. Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії “Украгролізинг”

          01023, м. Київ, вул. Мечнікова, 16-а

          в особі Миколаївської філії ВАТ Національної акціонерної компанії “Украгролізинг”

54025, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 91-Б

До відповідача: Приватного підприємства “БАЯ”

54034, м. Миколаїв, проспект Миру, 36

Про: стягнення заборгованості в сумі 95529,28 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від 1 позивача, не з’явився ;

Від 2 позивача, Джуржія С.А., довіреність № 14/20-372-09 від 20.07.09р. ;

Від 2 позивача, Хмельовський О.М., довіреність № 562 від 12.08.09р. ;

Від відповідача, не з’явився ;

Прокурор, Волкожа А.В., Солоджук Г.О. ;

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Центрального району м. Миколаєва області в інтересах Держави в особі Кабінету Міністрів України Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії “Украгролізинг” в особі Миколаївської філії ВАТ НАК “Украгролізинг” звернувся до господарського суду з позовом (уточнення позовних вимог від 12.01.10р.) стягнути з відповідача на користь ВАТ НАК «Украгролізінг»95529,28 грн., що включає заборгованість за договором в розмірі –23438,50 грн., пеню в сумі 14033,14 грн., індексацію від суми боргу 7726,10грн., 3% річних від суми боргу –1369,99 грн., пеню за надання договору страхування в сумі 48961,55 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору фінансового лізингу №14-03-651 фл. від 26.08.2003 року, норм Цивільного й Господарського законодавства України, ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 33 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», та мотивовані тим, що в порушення вимог чинного законодавства та умов договору відповідач лізингові платежі за отриману сільськогосподарську техніку проводить несвоєчасно та не в повному обсязі.

Відповідач вимоги ухвали суду від 14.12.09р. не виконав, відзив по суті спору не надав, свого представника в судове засідання не направив хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином а саме - ще 18.12.09р. про, що свідчить поштове повідомлення №540010857906.

Отже, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріали справи, вислухавши учасників судового процесу, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

          26 серпня 2003 року між Національною акціонерною компанією «Украгролізінг»(далі - лізингодавець) та Приватним підприємством «БАЯ»(далі - лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №14-03-651фл, згідно з умовами якого лізінгодавець надає лізінгоодержувачу у виключне платне користування на 5 (п’ять) років (з моменту укладення тристороннєго акту приймання - передачі) об’єкти лізигу:

1) грунторозпушувач ГРН 3,9 (1 одиниця = 15000,00 грн.);

2) сівалка зернова С3-5,4, (2 одиниці по 34320,00 грн.);

3) трактор колісний загального призначення ХТЗ –17221 (1 одиниця = 160950,00 грн.)

          Пункт 2.1 договору визначає, що лізингодавець на замовлення лізингоодержувача для потреб останнього купує у продавців об’єкт лізингу за рахунок коштів державного лізингового фонду згідно Порядку використання коштів державного бюджету України, що спрямовуються на фінансування державного лізингового фонду для технічного переоснащення агропромислового комплексу.

          Відповідно до умов пунктів 3.2.1 та 4.3.2 договору лізингодавець зобов’язаний укласти договір купівлі-продажу з продавцем і передати об’єкт лізингу в користування лізингоодержувачу відповідно до переліку об’єктів лізингу , зазначеного в додатках до договору; лізингоодержувач зобов’язаний прийняти об’єкт лізингу та згідно з графіком своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі.

          Статтею 5 договору сторони визначили порядок лізингових платежів. Так, з моменту одержання об’єкта лізингу за використання останнього лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, періодичність сплати яких встановлюється кратна шести місяців (п. 5.1). Розмір лізингових платежів, їх склад та строк сплати встановлюється додатками до договору «Графік сплати лізингових платежів»(п. 5.3).

          Пунктом 11.1 договору сторони обумовили, що договір набуває чинності з дати його підписання і діє до повного виконання зобов’язань сторонами.

Матеріали справи свідчать, що Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»(2-ий позивач по справі) виконав взяті на себе договірні зобов’язання.

Так, за тристороннім актом №16 приймання-передачі від 28.08.2003 року позивач передав відповідачу грунторозпушувач ГРН-3,9 (1 одиниця вартістю 15000,00 грн.) за графіком розмір лізингових платежів, що підлягають сплаті всього складає в сумі 16363,17 грн.; Актом №35 приймання-передачі від 02.09.2003 року позивач передав відповідачу трактор колісний загального призначення ХТЗ –17221 (1 одиниця вартістю 160950,00 грн.), за графіком розмір лізингових платежів що підлягають сплаті всього складає в розмірі 175576,33 грн; Актом №175 приймання-передачі від 01.09.2003 року позивач передав відповідачу сівалку зернову С3-5,4, (2 одиниці по 34320,00 грн.) за графіком розмір лізингових платежів що підлягають сплаті всього складає в розмірі 74942,91 грн.

          З матеріалів справи вбачається, що відповідачем лізингові платежі проводилися згідно додатків №2,4 та 6 до договору, але не в повному обсязі в результаті чого станом на 20.11.2009 рік цілком обґрунтовано утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 23438,50 грн., яку лізингоодержувач в добровільному порядку не сплачує.

          Відповідно до п.1,2 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

          Згідно приписам п.1 ст.759 та п.1,2 ст. 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

          За приписами ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          В порушення наведених норм та в супереч умовам договору, відповідач проводив лізингові платежі не в повному обсязі чим порушив права та законні інтереси позивача.

          Згідно пункту 9.1 договору за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач сплачує лізингодавцю за кожний день прострочення від несплаченої суми пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

          Крім цього, пунктами 6.1 та 6.2 договору сторони обумовили, що обов'язковою умовою забезпечення виконання зобов'язань за договором є укладення лізингоодержувачем на користь лізингодавця та надання останньому у тижневий строк з моменту укладання договору нотаріально посвідченого договору застави на суму, не менше 150 (сто п'ятдесят) відсотків вартості Об'єкта лізингу і/або Договору поруки на таку ж суму. У тижневий строк з моменту одержання Об'єкта лізингу лізингоодержувачем укладається на користь лізингодавця договір страхування об'єкта лізингу, який надається лізингодавцем.

          Як стверджує лізингодавець та не спростовано лізингоодержувачем, останній не виконав умови пнктів 6.1 та 6.2 договору.

          Відповідно ж до пункту 9.2 за порушення строків укладення та надання лізингодавцю договорів страхування, застави або поруки, строків передачі графіків сплати лізингових платежів чи інших умов договору лізингоодержувач сплачує лізингодавцю за кожний день затримки або прострочення виконання зобов'язань від суми вартості об'єкта лізингу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

          Згідно норм ст.ст. 610, 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Таким чином, відповідачу по спірним відносинам цілком правомірно нараховано до стягнення пеня в розмірі 14033,14 грн. індекс інфляції в сумі 7726,10 грн., три відсотки річних в розмірі 1369,99 грн. та штраф за ненадання договору страхування в сумі 48961,55 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства “БАЯ” (54034, м. Миколаїв, проспект Миру, 36, код ЄДРПОУ 32283343) на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії “Украгролізинг” (01023, м. Київ, вул. Мечнікова, 16-а, код ЄДРПОУ 30401456) заборгованість за договором –23438,50 грн., пеню в розмірі 14033,14 грн. індекс інфляції в сумі 7726,10 грн., три відсотки річних в розмірі 1369,99 грн. та штраф за ненадання договору страхування в сумі 48961,55 грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства “БАЯ” (54034, м. Миколаїв, проспект Миру, 36, код ЄДРПОУ 32283343) на користь Держбюджету Центрального району м. Миколаєва 955,29 грн. держмита.

4. Стягнути з Приватного підприємства “БАЯ” (54034, м. Миколаїв, проспект Миру, 36, код ЄДРПОУ 32283343) на користь Держбюджету Центрального району м. Миколаєва 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя