Рішення № 7642914, 14.01.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2010 р. Справа № 3/240/09

за позовом: Приватного підприємства «Колос»

                    58000, м. Чернівці, пл. Театральна, 6

до:                    Приватного підприємства «Фаворит-Миколаїв»          

54010, м. Миколаїв, вул. Паризької Комуни, 28, кв. 97

про стягнення заборгованості в сумі 5346,53 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Мінкін Ю. Г., за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача 5346,53 грн. основного боргу.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі позадоговірних відносин, а саме - накладних (період з 30.03.09 р. по 02.07.09 р.), норм ст.ст. 526, 530, 611, 692 Цивільного кодексу України, та мотивовані тим, що відповідач лише частково розрахувався за отриманий товар.

Відповідач свого представника в судове засідання двічі з невідомих причин не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії суду від 10.12.09р. на зворотній стороні ухвали; вимоги ухвали суду від 08.12.09р. не виконав, відзив по суті позовної заяви до суду не скерував.

Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд –

встановив:

За приписами п. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що згідно видаткових накладних:

№ 4294 від 28.05.09 р. на 591,28 грн.;

№ 2684 від 06.04.09 р. на 384,41 грн.;

№ 3056 від 16.04.09 р. на 532,01 грн.;

№ 3210 від 23.04.09 р. на 494,29 грн.;

№ 3401 від 30.04.09 р. на 668,92 грн.;

№ 3845 від 14.05.09 р. на 582,95 грн.;

№ 4064 від 21.05.09 р. на 292,49 грн.;

№ 2476 від 30.03.09 р. на 228,88 грн.;

№ 4692 від 11.06.09 р. на 434,48 грн.;

№ 4910 від 18.06.09 р. на 319,21 грн.;

№ 5139 від 25.06.09 р. на 498,02 грн.;

№ 5328 від 02.07.09 р. на 364,99 грн. позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 5391,93 грн.

Додатково надані позивачем документальні докази свідчать, що відповідно до видаткових накладних № СМ-0001919 від 25.06.09 р., № СМ-0001955 від 02.07.09 р. мало місце повернення товару на загальну суму (91,87+197,88)=289,75 грн.

Оплатив відповідач поставлену продукцію частково –лише на суму 45,40 грн.

01.07.09 року між сторонами було проведено звірку та складено відповідний акт, який свідчить про те, що відповідач погодився з наявністю боргу перед позивачем в розмірі 5179,50 грн.

Судом було виявлено, що підставою передачі товару в накладних виступає договір № КК-0000291 від 01.01.06 року.

З письмових же пояснень позивача (вих. № 2-04/12-09 від 04.12.09 р.) вбачається, що оригінал договору з додатками, включаючи лист зі зразками печаток та штампів, якими завірялись первинні документи про прийом товару приватним підприємством «Колос»було втрачено.

Зазначений факт позивач підтвердив Актом про втрату договору, затвердженим директором приватного підприємства 10 грудня 2009 року.

Отже, з наведеного вбачається існування між сторонами по спірним відносинам усної угоди згідно з правилами статті 206 ЦК України.

За змістом ст. 526 та п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

05.11.2009 року позивач на підставі ст. 530 ЦК скерував відповідачу лист-вимогу б/№ в якому просив останнього погасити заборгованість в розмірі 5346, 53 грн. шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок ПП «Колос». Докази надіслання листа боржнику (поштові квитанція та опис від 06.11.09. ) підтверджують зазначений факт.

Але, відповідач на цю вимогу належним чином не відреагував, існуючу заборгованість у визначений Законом строк не погасив.

Своїм правом довести в суді відсутність боргу відповідач також не скористався. Акт звірки на виконання вимог ухвали суду не надав.

Відповідно ж до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень.

За приписами ч. 1 п.1, п.2 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем в спірних відносинах прав та законних інтересів позивача в зв’язку з чим позовні вимоги заявлені обґрунтовано у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Фаворіт - Миколаїв»(54010, м. Миколаїв, вул. Паризької Комуни, 28, кв. 97, код ЄДРПОУ 30826284) на користь Приватного підприємства «Колос»(58000, м. Чернівці, пл. Театральна, 6, код ЄДРПОУ 14257808) 5346,53 грн. основного боргу, 102, 00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.          

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя