Рішення № 7642825, 19.01.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.10                                                                                           Справа№ 32/251

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Верітас” в особі Філії № 1, м.Львів.

До відповідача: Закритого акціонерного товариства „Карпатський дім”, м.Трускавець Львівська область.

Про стягнення 5426,18 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Ємков О.В. –начальник юридичного відділу (довіреність №01 від 18.01.2010р.).

від відповідача: не з’явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Верітас” в особі Філії № 1, м.Львів до Закритого акціонерного товариства „Карпатський дім”, м.Трускавець Львівська область про стягнення 5426,18 грн., з яких 3 730,39 грн. сума основного боргу, 145,47 грн. інфляційні нарахування, 55,19 грн. три відсотки річних, 376,00 грн. пені, 1119,11 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 15.12.2009р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 19.01.2010р. Рішення прийнято 19.01.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання, яким він просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.

Представник позивача в судовому засіданні подав уточнений розрахунок ціни позову вих. №2 від 19.01.2010р., в якому уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 5 425,87 грн., з яких 3 730,16 грн. сума основного боргу, 145,47 грн. інфляційні нарахування, 55,19 грн. три відсотки річних, 376,00 грн. пені, 1119,05 грн. штрафу. Позовні вимоги з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог підтримав повністю, просив позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору. Про порушення провадження у справі відповідачу було відомо, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 5006645 від 21.12.2009р. –вручено 23.12.2009р.

Станом на 19.01.2010р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

15.04.2009р. між Філією № 1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Верітас” (постачальник), в собі директора Філії №1 Коренєва С.Д., який діє на підставі положення про філію та довіреності ВМА №568788 від 30.01.2009р., посвідченої Черновою О.І., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та Закритим акціонерним товариством „Карпатський дім” (покупець), в особі директора Пономаренко Т.В., діючого на підставі статуту було укладено договір поставки № 174/09 (далі по тексту –договір поставки), відповідно до якого постачальник зобов’язувався на протязі строку дії цього договору передати у власність покупцю продовольчі товари (в т. ч. алкогольні та безалкогольні напої, продукти харчування, надалі по тексту –товар), згідно специфікації (додаток №1), яка є складовою частиною цього договору, а також товар на який подається замовлення і не вказаний у специфікаціях, а покупець зобов’язувався приймати та оплачувати його в розмірах, в строки і на умовах, встановлених даним договором та додатками до нього.

Відповідно до п.1.2. договору поставки мета договору є довгострокове взаємовигідне співробітництво з постачання та реалізації товару.

Згідно п.2.2. договору поставки номенклатура, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість і адреса поставки товару вказуються у накладних, що оформляється постачальником відповідно до замовлення покупця, які є невід’ємними частинами даного договору.

За умовами п.3.1. та п.3.3. договору поставки ціна товару встановлюється постачальником в комерційній пропозиції в національній валюті України і зазначається в накладних на поставку товару. У разі, якщо товар передається на умовах попередньої оплати в розмірі % від ціни партії товару, що поставляється, покупець має перерахувати кошти постачальнику протягом 2 (двох) банківських днів з моменту виставлення останнім рахунку. З моменту поступлення коштів на рахунок постачальника, останній здійснює поставку замовленого товару на протязі 2 (двох) робочих днів.

Згідно п.3.5. та п.3.8. договору поставки датою оплати кожної партії товару вважається дата фактичного надходження коштів на рахунок постачальника. Сума цього договору визначається сумою доданої до нього вартості всіх накладних, які є його невід’ємними частинами.

За умовами п.4.7. договору поставки право власності на товар переходить до покупця в момент підписання накладної його уповноваженою матеріально-відповідальною особою.

Згідно п.5.2.4. договору поставки покупець зобов’язувався прийняти та оплатити вартість товару відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п.8.3.1., п.8.3.2. та п.8.8. договору поставки у випадку невиконання умов пп. 3.3.,3.4. договору покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати. У випадку прострочення оплати більш ніж 30 календарних днів, покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 30 % від суми заборгованості. Сплата штрафних санкцій та збитків не звільняє сторону від виконання зобов’язань за цим договором.

Згідно п.10.1. та п.10.10. договору поставки договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 1 (одного) року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов’язань і здійснення взаєморозрахунків між сторонами. Сторони погодилися встановити позовну давність тривалістю у три роки для вимог про стягнення суми заборгованості, штрафу, пені, збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар згідно видаткової накладної №1418 від 13.06.2009р. на загальну суму 3 730,16 грн., яка підписана та скріплена печатками сторін у справі (оригінал оглянуто в судовому засіданні).

Проте відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за в строки визначені сторонами в п.3.4. договору поставки, не провів.

04.09.2009р. позивач звернувся до ЗАТ „Карпатський дім” з претензією вих. №11/09, на яку отримав відповідь від відповідача про те, що ЗАТ „Карпатський дім” визнав, що станом на 08.10.2009р. заборгованість перед Філією №1 ТзОВ „Верітас” складає 3730,39 грн. та зобов’язувався погасити існуючу заборгованість по договору поставки №174/09 згідно наступного графіку:

- до 31.10.2009р. –1000,00 грн.;

- до 30.11.2009р. –1000,00 грн. ;

- до 31.12.2009р. –1730,39 грн.

Однак відповідач не дотримався запропонованого ним графіку погашення заборгованості.

Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар згідно поданого позивачем уточненого розрахунку позовних вимог складає 3 730,16 грн.

Позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував інфляційні та 3% річних, що згідно поданої ним уточненого розрахунку становлять 145,47 грн. інфляційних втрат та 55,19 грн. три відсотки річних.

Крім того, позивач на підставі п.8.3.2. договору поставки, за прострочення оплати нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним уточненого розрахунку становить 376,00 грн.

Позивач на підставі п.8.3.2. договору поставки нарахував відповідачу штраф, що згідно поданого ним уточненого розрахунку становить 1 119,05 грн.

Відтак, загальна сума заборгованості становить 5 425,87 грн., з яких 3 730,16 грн. сума основного боргу, 145,47 грн. інфляційні нарахування, 55,19 грн. три відсотки річних, 376,00 грн. пені, 1119,05 грн. штрафу.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ГПК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт виконання позивачем зобов’язань підтверджується видатковою накладною №1418 від 13.06.2009р. на загальну суму 3 730,16 грн., яка підписана та скріплена печатками сторін у справі (оригінал оглянуто в судовому засіданні).

Відповідач доказів погашення боргу суду не представив, проти позову не заперечив, відтак, суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України прийшов до висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу по договору поставки №174/09 від 15.04.2009р. в сумі 3 730,16 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним уточненого розрахунку 145,47 грн. інфляційних нарахувань та 55,19 грн. три відсотки річних.

Щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафу за прострочення платежу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктами 8.3.1. та п.8.3.2. договору поставки передбачено, що у випадку невиконання умов пп. 3.3.,3.4. договору покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати. У випадку прострочення оплати більш ніж 30 календарних днів, покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 30 % від суми заборгованості.

В п.10.10 договору поставки сторони погодилися встановити позовну давність тривалістю у три роки для вимог про стягнення суми заборгованості, штрафу, пені, збитків.

Відтак з відповідача підлягає стягненню згідно поданого ним уточненого розрахунку 376,00 грн. пені та 1119,05 грн. штрафу.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи положення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України відповідач не подав належних та допустимих доказів, які б підтвердили відсутність у нього заборгованості.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги, з врахуванням уточненого розрахунку позовних вимог вих. №2 від 19.01.2010р., є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями № 12 від 10.12.2009р. – 102,00 грн. держмита і № 13 від 10.12.2009р. –236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 549, 611, 612, 625, 627,629, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230, 231 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, задоволити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Карпатський дім” (82200, Львівська область, м.Трускавець, вул. Суховоля, 60А; р/р 260097281 у „Райффайзен банк „Аваль”, м.Трускавець; МФО 325570; ЄДРПОУ 32037555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Верітас” в особі Філії № 1 (79016; м.Львів, вул.Городоцька, 87-89; р/р 26001400005769 у ЛФ ВАТ КБ „Хрещатик”; МФО 385468; код ЄДРПОУ 36365879) основний борг в сумі 3 730,16 грн., інфляційні нарахування в сумі 145,47 грн., три відсотки річних в сумі 55,19 грн., пеню в сумі 376,00 грн., штраф в сумі 1119,05 грн., держмито в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя