Ухвала суду № 76424205, 25.07.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/11567/18

Провадження № 2з/200/127/18

УХВАЛА

про забезпечення позову

25 липня 2018 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Женеску Е.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним (фіктивним), -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Женеску Е.В. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним (фіктивним).

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2018 року залишено позовну заяву без руху, оскільки вона не відповідала вимогам 175,177 ЦПК України.

20 липня 2018 року надійшла заява про виправлення недоліків.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 13.09.2018 року.

Разом з позовною заявою до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, у якій остання просить накласти арешт на квартиру № 170, ж/м Тополя 1, буд. 13, м. Дніпро, яка належить на праві власності ОСОБА_2

В обґрунтування зазначила, що наразі відповідач намагається продати спірну квартиру , що підтверджується витягами з веб-портала сайту з оголошеннями про продаж квартири. Вважає, що є ризики відчуження квартири, що призведе до не можливості в подальшому виконання рішення суду. Крім того, застосування такого виду забезпечення позову не позбавить відповідача права користуватися майном.

Суд, вивчивши матеріали справи, заяви про забезпечення позову, вважає за можливе її задовольнити, виходячи з наступного.

Частиною 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до положень частини 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно з приписами частини 2статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ч. 1ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом, перелік яких не є вичерпним.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з позовних вимог, предметом позову є визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири № 170, ж/м Тополя 1, буд. 13, м. Дніпро.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до роз'яснень, зазначених в п.2 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про судову практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.

Відповідно до п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз’яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Ураховуючи характер та обсяг позовних вимог, суд вважає за необхідне заяву позивача про забезпечення позову задовольнити, а саме накласти арешт на квартиру №170, ж/м Тополя 1, буд. 13, м. Дніпро, що буде достатнім та співмірним заходом забезпечення позову відповідно до позовних вимог ОСОБА_1

При цьому, суд наголошує, що застосування заходів забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3статті 154 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.149, 150, 153, 260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1, про забезпечення позову у цивільній справіза позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, паспорт серії АЕ 292161, виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВВС України в Дніпропетровській області, 22 листопада 1996 року)до СапуноваОлександра Івановича (ІПН НОМЕР_2, паспорт серії СН 553599, виданий Харківським РВ УМВС України в м. Києві, 2 жовтня 1997 року)про визнання договору купівлі-продажу недійсним (фіктивним)- задовольнити.

Накласти арешт на квартиру №170, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпро, житловий масив Тополя- 1, будинок 13.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Е.В. Женеску