Рішення № 7642380, 26.01.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.10                                                                                 Справа № 11/326(15/221)

За позовом Державного підприємства “Донецька залізниця” в особі Луганської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці, м. Луганськ

до Закритого акціонерного товариства “Кондрашівський піщаний кар’єр”, с. Петрівка Станично-Луганського району Луганської області

про стягнення 3 261 грн. 60 коп.          

                              суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача - Федорова О.А., дов. № Н-01/3308 від 28.09.2009;

від відповідача –Іваницька Л.П.,дов. № 367 від 14.01.2010;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача збору в сумі 3261 грн. 60 коп. за пробіг по путях залізниці локомотива залізниці, наданого в користування відповідачу за договорами № Д/Т-08116/ТЧ-16 від 08.02.2008 та № Д/Т-0901/ТЧ-16 від 15.01.2009.

Позовні вимоги вмотивовані помилковим недонарахуванням залізницею збору за пробіг локомотиву через неправильне визначення залізницею відстані такого порожнього пробігу, який було виявлено під час ревізії станції в межах шестимісячного строку позовної давності.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що фактично, згідно розрахункової схеми станції Кондрашівська Нова відстань пробігу локомотива по путях залізниці від вихідної стрілки № 98 з під'їзної колії Локомотивного депо до знака кордону під'їзної колії відповідача складає 3,2 км в один кінець. Тобто станцією помилково нараховувався збір за пробіг локомотива за відстань 3 км у два кінця замість 6,4 км, і недобір з урахуванням коригуючого коефіцієнта за листопад, грудень 2008 року і січень, лютий 2009 року склав у сумі 2718 грн. 00 коп. (без ПДВ), тобто 3261 грн. 60 коп. з ПДВ.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав, наведених у запереченні на позовну заяву від 14.07.2009 та додаткових письмових поясненнях по суті спору, посилаючись, зокрема, на те, що вимоги позивача не ґрунтуються на положеннях договорів та тарифного керівництва, оскільки колії, за пробіг тепловозу по яким позивач нараховує збір, знаходяться в межах однієї станції, тоді як нарахування такого збору можливе за пробіг тепловозу між різними станціями.

Рішенням господарського суду Луганської області від 28.07.2009 у справі №15/221 за позовом Державного підприємства “Донецька залізниця” в особі Луганської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці до Закритого акціонерного товариства “Кондрашівський піщаний кар’єр” про стягнення 3261грн. 60 коп. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2009 у справі № 15/221 рішення господарського суду Луганської області від 28.07.2009 скасовано, справу передано на новий розгляд.

Відповідно до постанови судової колегії Вищого господарського суду від 03.02.2009 у даній справі під час нового розгляду справи слід врахувати таке:

- п. 1.1 укладених сторонами у справі договорів передбачає, що послуги з подачі та прибирання вагонів відповідача на станції та на під'їзних коліях будуть надаватись саме локомотивами Локомотивного депо Кондрашівська - Нова, а не сусідніх станцій (локомотивних депо);

- крім плати безпосередньо за надані послуги згідно із пунктом 5.6 Договорів ЗАТ "Кондрашівський піщаний кар'єр" зобов'язався за пробіг тепловоза сплачувати залізниці збір згідно пункту 1.10 розділу 2 Тарифного керівництва №1 по накопичувальній картці форми ФДУ-92;

- з матеріалів справи вбачається, що ЗАТ "Кондрашівський піщаний кар'єр" у спірний період часу фактично сплачував залізниці збір за пробіг тепловоза, але через помилку станції у меншому розмірі;

- дослідженню підлягають умови укладених сторонами Договорів, права та обов'язки сторін, підлягає встановленню відстань пробігу локомотива по путях залізниці від вихідної стрілки № 98 з під'їзної колії Локомотивного депо Кондрашівська - Нова до знака кордону під'їзної колії відповідача ЗАТ "Кондрашівський піщаний кар'єр" в обидва кінці.

          Відповідно до приписів ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши присутніх в судових засіданнях під час судового розгляду справи представників сторін, суд встановив таке.

Між державним підприємством "Донецька залізниця" як виконавцем та Закритим акціонерним товариством "Кондрашівський піщаний кар’єр" як замовником укладено договори №Д/Т-08116/ТЧ-16 від 08.02.2008 (далі за текстом - договір 1) та № Д/Т-0901/ТЧ-16 від 15.01.2009 (далі за текстом –договір 2) про надання послуг тепловозом, за якими залізницею взяті на себе зобов’язання по наданню послуг по подачі та прибиранню вагонів, перестановці вагонів на під'їзній колії ЗАТ "Кондрашівський піщаний кар'єр".

Вартість робіт за договорами передбачена розділами 3 Договорів на підставі калькуляції вартості локомотиво-години, а також Додатками, які є невід'ємними частинами договорів.

Крім того, відповідно до п. 5.6 обох Договорів за пробіг тепловоза залізниці Замовник сплачує збір згідно пункту 1.10 розділу 2 Тарифного керівництва №1 "Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України" по накопичувальній картці форми ФДУ-92.

Згідно пункту 1.10 розділу 2 Тарифного керівництва № 1 передбачено "За пробіг локомотива залізниці, на вимогу його з іншої станції, сплачується збір у розмірі 9,1 грн. за кожен кілометр тарифної відстані у два кінці, але не менше ніж 24,3 грн".

По станції Кондрашівська - Нова за період з листопада 2008 року по лютий 2009 року включно перевіркою ревізорами залізниці правильності та повноти нарахування та стягнення збору за пробіг по путях залізниці локомотива залізниці, наданого в користування відповідачу, встановлено, що в порушення пункту 1.10 розділу 2 Тарифного керівництва №1 станцією нараховувався збір за пробіг локомотива за відстань 3 км у два кінця, в той час як згідно розрахункової схеми станції Кондрашівська Нова відстань пробігу локомотива по путях залізниці від вихідної стрілки № 98 з під'їзної колії Локомотивного депо до знака кордону під'їзної колії відповідача складає 3,2 км в один кінець. У зв’язку з цими обставинами станцією помилково нараховувався збір за пробіг локомотива за відстань 3 км у два кінця замість 6,4 км, і недобір з урахуванням коригуючого коефіцієнта за листопад, грудень 2008 року і січень, лютий 2009 року склав 2718 грн. 00 коп. (без ПДВ), тобто 3261 грн. 60 коп. з ПДВ.

Відповідачем надані залізницею згідно з умовами договорів 1 та 2 послуги були сплачені виходячи з розрахованої позивачем вартості пробігу локомотива на відстань 3 км.

Як встановлено судом під час судового розгляду даної справи, залізничні колії на відстані пробігу локомотива від вихідної стрілки № 98 з під'їзної колії Локомотивного депо Кондрашівська - Нова до знаку кордону під'їзної колії ЗАТ "Кондрашівський піщаний кар'єр" знаходяться у межах однієї станції - Кондрашівська Нова.

В судових засіданнях у справі судом досліджено наявну у матеріалах справи технічну схему станції Кондрашевська –Нова (а.с. 68) та визначено, що відстань пробігу локомотива по путях залізниці від вихідної стрілки № 98 з під'їзної колії Локомотивного депо до знака кордону під'їзної колії відповідача складає 3,2 км в один кінець та, відповідно, 6,4 кв. в обидва кінці.

Пункти 1.1 укладених сторонами у справі договорів 1 та 2 передбачають, що послуги з подачі та прибирання вагонів відповідача на станції та на під'їзних коліях будуть надаватись саме локомотивами Локомотивного депо Кондрашівська –Нова (силами локомотивних бригад структурного підрозділу Виконавця), а не сусідніх станцій (локомотивних депо).

Разом з цим, крім плати безпосередньо за надані послуги згідно із пунктом 5.6 договорів 1 та 2 відповідач зобов'язався за пробіг тепловоза сплачувати залізниці збір згідно пункту 1.10 розділу 2 Тарифного керівництва №1 за накопичувальною карткою форми ФДУ-92.

З матеріалів справи вбачається, що ЗАТ "Кондрашівський піщаний кар'єр" у спірний період часу фактично сплачував залізниці збір за пробіг тепловоза, але через помилку станції у меншому розмірі.

Зазначений вище недобір у розмірі 3261 грн. 60 коп. нарахований за накопичувальною карткою № 07049005 та до сплати відповідачем не прийнятий, що підтверджено актами загальної форми № 13 та № 14 від 07.04.2009 (а.с. 17-19).

Встановивши фактичні обставини справи, повно та всебічно дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши присутніх в судових засіданнях під час судового розгляду справи представників сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 року №457 (далі за текстом –Статут) Статут залізниць України визначає обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під’їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Згідно ст. 62 Статуту порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством.

          Право Міністерства транспорту та зв’язку України на встановлення тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом та знижки до них з урахуванням собівартості перевезень і питомої ваги транспортної складової в ціні продукції, що перевозиться, встановлено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №220-р.

          Наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 №551, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.12.1999 за №828/4121, затверджено Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України. Згідно п. 1 Тарифного керівництва № 1 тарифи на перевезення, розмір зборів і штрафів, наведені в цьому Збірнику, застосовуються на всіх лініях залізниць широкої, європейської та вузької колій загальної мережі залізниць України, що включені в постійну експлуатацію, для всіх відправників і одержувачів вантажів.

Згідно п. 1.10 Розділу 2 вказаного Збірника тарифів за пробіг локомотива залізниці, на вимогу його з іншої станції, сплачується збір у розмірі 9,1 грн. за кожен кілометр тарифної відстані у два кінці, але не менше ніж 24,3 грн.

Однією із загальних засад цивільного законодавства України відповідно до приписів ст. 3 Цивільного кодексу України є свобода договору.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

          Сторони у даній справі дійшли згоди щодо вартості послуг, що надаються позивачем, та умовами пунктів 5.6 договорів 1 та 2 визначили, що за пробіг тепловозу відповідач оплачує збір згідно пункту 1.10 розділу 2 Тарифного керівництва №1 за накопичувальною карткою форми ФДУ-92.

За таких обставин є неспроможними доводи відповідача про те, що умови пункту 1.10 розділу 2 Тарифного керівництва №1 за накопичувальною карткою форми ФДУ-92 не розповсюджуються на правовідносини сторін за договором 1 та 2.

Крім того, у спірний період часу відповідач фактично сплачував залізниці збір за пробіг тепловозу, але через помилку станції у меншому розмірі.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що фактична відстань пробігу локомотива по путях залізниці від вихідної стрілки № 98 з під'їзної колії Локомотивного депо до знака кордону під'їзної колії відповідача складає 3,2 км в один кінець та, відповідно, 6,4 кв. в обидва кінці.

За таких обставин позивачем правильно визначено недобір станції за надані відповідачеві послуги локомотивом позивача.

Пунктом 1.5 Інструкції комерційного ревізора, затвердженої наказом Укрзалізниці від 18.08.08 року за №371-Ц, встановлено, що комерційні ревізори зобов’язані проводити перевірки та ревізії виконання на станціях, у механізованих вантажних дистанціях, відправниками вантажу і вантажоодержувачами виконання технології комерційної експлуатації, вимог Статуту, Правил перевезень вантажів, Тарифних керівництв, Технічних умов навантаження і кріплення вантажів, Правил технічної експлуатації, інструкцій, наказів Мінтрансзв’язку, Укрзалізниці та залізниці, дотримання порядку виконання вантажних і комерційних операцій, оформлення перевізних документів, ведення облікової і звітної документації; проводити перевірки з інших питань, що випливають з Положень про дорожнього комерційного ревізора та комерційних ревізорів дирекції; а також пункту 5.4.3 цієї Інструкції, у якому визначено, що комерційні ревізори зобов’язані перевіряти правильність і своєчасність нарахування провізних платежів, зборів і штрафів, плати за користування вагонами та контейнерами.

На підставі пункту 2.10 розділу ІІ Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту залізниць України), затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 року №644 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №864/5085, яким встановлено, що усі спірні питання з розрахунків за перевезення вантажів і додаткових послуг платники регулюють безпосередньо з станціями, які нарахували платежі, і ТехПД, що проводили розрахунки; у разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

З урахуванням викладеного вище вимога позивача про стягнення з відповідача суми збору за пробіг по путях залізниці локомотива залізниці, наданого у користування відповідачу, у розмірі 3261 грн. 60 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати на підставі вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у справі.

          Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

          2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Кондрашівський          піщаний кар’єр», Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Петрівка, вул.. Центральна, буд.29, код 05383566, на користь Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк, вул. Артема, буд. 68, в особі Луганської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці, м. Луганськ, вул. Кірова, буд. 44, збір за пробіг по путях залізниці локомотива залізниці, наданого у користування відповідачу, у розмірі 3261 грн. 60 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 102 грн. 00 коп., а також витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення – 26.01.2010.

Суддя                                         М.О. Москаленко