Рішення № 7642376, 21.01.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.10                                                                                 Справа № 4/186

Розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства “Донецький державний науково–дослідний, проектно–конструкторський та експериментальний інститут комплексної механізації шахт “Дондіпровуглемаш”, м. Донецьк

до Державного підприємства “Ровенькиантрацит ”, м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 118 834 грн. 24 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

За участю секретаря судового засідання: Брехуновій А.М.

У присутності представників сторін:

від позивача –не прибув;

від відповідача –не прибув.

Суть справи: позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в сумі 90072 грн. 00 коп. за договором № 60/07п-78 від 03.10.2007 року, інфляційних нарахувань у сумі 20500 грн. 00 коп., 3 % річних у сумі 4271 грн. 63 коп., пені у сумі 3990 грн. 30 коп.

Позивачем надано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 12.01.2010 року №01-23, якою в порядку ст. 22 ГПК України, зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за виконані роботи у сумі 90072 грн. 00 коп. за договором № 60/07п-78 від 03.10.2007 року, інфляційних нарахувань у сумі 16963 грн. 89 коп., 3 % річних у сумі 4207 грн. 65 коп.

Позивач позовні вимоги підтримав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

встановив:

Заява позивача щодо зменшення розміру позовних вимог підлягає до задоволення.

Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в сумі у сумі 90072 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 4207 грн. 65 коп., інфляційні нарахування в сумі 16963 грн. 89 коп.(з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Новою ціною позову (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі за виконані роботи в сумі у сумі 90072 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 4207 грн. 65 коп., інфляційні нарахування в сумі 16963 грн. 89 коп.

Між сторонами по справі 03.10.2007 року укладено договір підряду № 60/07п-78 (надалі -Договір), відповідно до якого відповідач (замовник), для проведення капітального ремонту, передає ремонтний фонд обладнання (рами 2КД90Т.18.00.190 з комплектом осей 3КД90.15.00. та пальців 3КД90.15.00.003 механізованої крепі 2КД90Т для умов лави №3 пл. Н-7 ш. ім. Ф.Є. Дзержинського) та сплачує капітальний ремонт, а позивач (виконавець) приймає ремонтний фонд обладнання, здійснює капітальний ремонт рам у кількості, за ціною та в строки, зазначені у специфікаціях (додатках), що є невід’ємними частинами Договору(п.1.1 договору).

Сторонами 17.12.2007р. укладена додаткова угода № 1 до Договору, якою внесені зміни в п. 11.1 «Строк дії договору встановлюється з моменту підписання та до 30.06.2008 року». Інші умови Договору залишені без змін.

Позивач зобов’язання за Договором виконав у повному обсязі –здійснив капітальний ремонт обладнання. Відповідач виконані позивачем роботи прийняв, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт (акт від 07.03.2008р. № 9а, акт № 10б від 14.03.2008р., акт № 11б від 28.03.2008р., акт № 14б від 10.04.2008р.).

Вартість виконаних позивачем робіт за зазначеними вище актами складає 90072 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 7.3 Договору, відповідач оплачує 50 % грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача у продовж 5 календарних днів на підставі наданого рахунку та калькуляції, залишок сплачується у продовж 30 календарних днів після підписання акту здачі приймання виконаних робіт та відвантаження обладнання.

Відповідач в порушення цієї умови Договору оплату не здійснив.

Позивачем 14.12.2010 року подано позов до суду, яким просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 90072 грн. 00 коп. за виконані, відповідно до договору підряду № 60/07п-78 від 03.10.2007 року, роботи, відповідно до ст. 625 ЦК України, нараховані інфляційні нарахування у сумі 16963 грн. 89 коп. за період з 01.06.2008 року по 01.12.2009 рік, та 3 % річних у сумі 4207 грн. 65 коп. за період з 10.05.2008 року по 31.12.2000 рік.( з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).Позов обґрунтовано умовами Договору та положеннями ст. 625 ЦК України.

Відповідач заперечень проти позову або доказів сплати заборгованості не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлений факт порушення відповідачем зобов’язання по сплаті виконаних згідно за договору підряду № 60/07п-78 від 03.10.2007року робіт на суму 90072 грн. 00 коп.

Як свідчать матеріали справи, позивач, відповідно до умов договору підряду № 60/07п-78 від 03.10.2007 року, виконав роботи відповідачу, що підтверджено актами здачі-приймання виконаних робіт (акт від 07.03.2008р. № 9а, акт № 10б від 14.03.2008р., акт № 11б від 28.03.2008р., акт № 14б від 10.04.2008р.) (а.с.16-19), які підписані сторонами у справі без доповнень та зауважень та скріплений печатками їх підприємств, але відповідач умови договору не виконав, оплату за виконані роботи не провів, тому заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи за спірним договором складає 90072 грн. 00 коп.

Сума заборгованості за виконані роботи в сумі 90072 грн. 00 коп.., нарахована позивачем обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Інфляційні нарахування у сумі 16963 грн. 89 коп. за період з 01.06.2008 року по 01.12.2009 рік, та 3 % річних у сумі 4207 грн. 65 коп. за період з 10.05.2008 року по 31.12.2000 рік.( з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), нараховані позивачем відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, обґрунтовано, підтверджені матеріалами справи і підлягають стягненню з відповідача.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми боргу відповідачем не оспорюється.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи у сумі 90072 грн. 00 коп., інфляційні нарахування у сумі 16963 грн. 89 коп. за період з 01.06.2008 року по 01.12.2009 рік, та 3 % річних у сумі 4207 грн. 65 коп. за період з 10.05.2008 року по 31.12.2000 рік.( з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Також, слід звернути увагу позивача на те, що діючим законодавством не передбачено повернення державного мита у разі зміни або зменшення розміру позовних вимог позивачем .

Відповідно до ст. ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 1112 грн. 44 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 220 грн. 93 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525,526,625 ЦК України, ст.ст.173, 193 ГК України, ст.ст. 22,33,34,44,49, 75, 82,84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства “Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки Луганської області, вул. Комуністична, 6, код ЄДРПОУ 32320704 на користь Державного підприємства “Донецький державний науково–дослідний, проектно–конструкторський та експериментальний інститут комплексної механізації шахт “Дондіпровуглемаш”, м. Донецьк, вул. Університетська, 83а, код ЄДРПОУ 00174065, заборгованість за виконані роботи у сумі 90072 грн. 00 коп., інфляційні нарахування у сумі 16963 грн. 89 коп., 3 % річних у сумі 4207 грн. 65 коп., державне мито у сумі 1112 грн. 44 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 220 грн. 93 коп., наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –26.01.2010 року.

Суддя                                                                                           Г.М. Батюк