Рішення № 7642268, 19.01.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.10                                                                                 Справа № 10/260пн(15/225пн)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Сілай”, м. Луганськ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Сілай –Інвест”, м. Луганськ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Топцентр”, м. Луганськ

про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Мінська Т.М.

Представники сторін:

від позивача - Тєбєкін В.В., представник за довіреністю № б/н від 01.09.09., Видрін Д.В., голова ліквідаційної комісії, згідно протоколу від 25.02.2009., Семененко О.В., довіреність № б/н від 13.11.2009.;

від 1-го відповідача - Шликов Д.В., представник за довіреністю № 27/07 від 27.07.2009.; Башкова С.І., представник за довіреністю № 31/07 від 31.07.2009.,

від 2-го відповідача - Башкова С.І., представник за довіреністю № 04/08 від 03.08.2009.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги:

- витребувати паливо-розтаточну станцію, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. Зарєчная, 2; автозаправочну станцію, розташовану за адресою: м. Луганськ, м. Олександрівськ, вул. Лісна, 12; паливо-роздавальну станцію, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. Нечуй-Левіцького, 33; паливороздавальну станцію в наземному виконанні, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. Ломоносова, 94-б з незаконного володіння ТОВ “Сілай-Інвест”;

- витребувати виробничі будівлі, розташовані за адресою: м. Луганськ, туп. Стєпной, 3 з незаконного володіння ТОВ “Топцентр”;

- визнати право власності на паливо-роздаточну станцію, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. Зарєчная, 2; автозаправочну станцію, розташовану за адресою: м. Луганськ, м. Олександрівськ, вул. Лісна, 12; паливо-роздавальну станцію, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. Нечуй-Левіцького, 33; паливороздавальну станцію в наземному виконанні, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. Ломоносова, 94-б; виробничі будівлі, розташовані за адресою: м. Луганськ, туп. Стєпной, 3; нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Комісара Санюка, 5-а –за Товариством з обмеженою відповідальністю “Фірма Сілай”.

          Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.09.2009 по справі № 15/225пн (суддя Пономаренко Є.Ю.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Сілай” до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Сілай –Інвест”, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Топцентр” про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння провадження у справі припинено. Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 29.10.2009 у справі № 15/225пн ухвала господарського суду Луганської області від 03.09.2009 скасована частково, а саме - у частині припинення провадження у справі щодо вимог про визнання права власності та витребування виробничих будівель, розташованих за адресою: м. Луганськ, туп. Стєпной, 3 та нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Луганськ, вул. Комісара Санюка, 5-а, справу у частині вищезазначених вимог направлено до господарського суду Луганської області для розгляду по суті у іншому складі суду.

Згідно розпорядження голови господарського суду Луганської області від 20.11.2009 справу передано на розгляд судді Мінській Т.М.

Заявою, наданою до суду 14.12.2009р., позивач змінив предмет позову і просить:

Визнати право власності та витребувати з незаконного володіння ТОВ «Топцентр»виробничі будівлі, розташовані за адресою: м. Луганськ, туп. Стєпной, 3 та нежитлові будівлі, розташованих за адресою: м. Луганськ, вул. Комісара Санюка, 5-а.

Враховуючи вищевказану постанову Луганського апеляційного господарського суду від 29.10.2009. дана справа розглядається лише в частині вимог про визнання права власності та витребування виробничих будівель, розташованих за адресою: м. Луганськ, туп. Стєпной, 3 та нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Луганськ, вул. Комісара Санюка, 5-а, до обох відповідачів.

          Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма Сілай” (позивач у справі) придбав на підставі договору купівлі –продажу від 02.09.1999р. у ВАТ «Луганськвторресурси», посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Тихоновою Л.В., реєстровий номер 1635, виробничу будівлю розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. Комісара Санюка, 5-а. ДКП БТІ зареєструвало вказане майно за позивачем на праві колективної власності, про що видано реєстраційне посвідчення № 812 від 09.09.1999р.

Також позивач придбав на підставі договору купівлі –продажу від 02.09.1999р. у ВАТ «Луганськвторресурси», посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Тихоновою Л.В., реєстровий номер 1637, виробничу будівлю, розташовану за адресою: м. Луганськ, туп. Стєпной, 3. ДКП БТІ зареєструвало вказане майно за позивачем на праві колективної власності, про що видано реєстраційне посвідчення № 811 від 09.09.1999р.

Рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Лойєр-Консалтинг-Груп" від 28.03.2006 р. № 03/09-2006 р. за ТОВ „САН-ПОЛ" визнане право власності на: виробничі будівлі, розташовані за адресою: туп. Стєпной, 3, м. Луганськ; виробничу будову, розташовану за адресою: вул. Комісара Санюка, 5-а, м. Луганськ.

Згідно повідомлення міського комунального підприємства БТІ на адресу позивача від 19.02.2009 р. вих. № 15/43-605 право власності на зазначене нерухоме майно за ТОВ „САН-ПОЛ" не було зареєстроване міським комунальним підприємством БТІ.

Після набрання чинності рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Лойєр-Консалтинг-Груп" від 28.03.2006р. № 03/09-2006р. ТОВ „САН-ПОЛ" передав право власності на перелічене майно у якості відступного відповідачу, ГОВ „Топцентр", на підставі рішення третейського суду при Асоціації Арбітраж № 02/01 -пс-2008 від 16.02.2008 р.

На підставі рішення постійно діючого третейського суду при асоціації Арбітраж від 16.02.2008р. № 02/01-пс-2008 міським комунальним підприємством БТІ зареєстроване право власності на виробничі будівлі, розташовані за адресою - туп. Стєпной, 3, м. Луганськ, за відповідачем, ТОВ «Топцентр». Згодом ухвалою постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Лойєр-Консалтинг-Груп" № 03/09-2006р. від 03.03.2009р. скасоване рішення від 28.03.2006р. № 03/09-2006р. яким за ТОВ „САН-ПОЛ" визнане право власності на спірне майно. Ухвалою постійно діючого Третейського суду при Асоціації Арбітраж від 11.03.2009р. скасоване рішення № 02/01-пс-2008 від 16.02.2008р. за яким ТОВ „САН- ПОЛ" передав право власності на спірне майно у якості відступного відповідачу, ТОВ „Топцентр".           На даний час згідно листа МКП БТІ № 40 від 19.01.20010р. - до теперішнього часу право власності на об'єкт нерухомого майна - виробничі будівлі, розташований за адресою: м. Луганськ, тупік Стєпной, №3 зареєстровано за ТОВ „ТОПЦЕНТР" (іден. код 33242250) на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації „Арбітраж" від 16.02.2008 року у справі за №02/01-пс-2008. - до теперішнього часу право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Комісара Санюка, № 5 „а" зареєстровано за ТОВ „Фірма „Силай" (іден. код 20177321) на підставі договору купівлі-продажу від 02.09.1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Тихоновою Л.В., зар. за №1635. Також повідомляємо, що у жовтні 2008 року до БТІ зверталось ТОВ „ТОПЦЕНТР" із замовлення на проведення державної реєстрації права власності за ними на підставі рішення Третейського суду при Асоціації „Лойєр-Консалтинг- Груп" від 28.03.2006 року №03/09-2006 та рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Арбітраж" від 16.02.2008р №02/01-пс-2008, але ТОВ „ТОПЦЕНТР було відмовлено в проведенні державної реєстрації оскільки майновий склад об'єкта нерухомості зазначений в рішеннях суду та матеріалах технічної інвентаризації не співпадали. Фактично обидва спірні об’єкти нерухомого майна знаходяться у володінні ІІ –ого відповідача. Даний факт не заперечується ІІ –им відповідачем. На обґрунтування вимог, що є предметом розгляду у даній справі, позивач посилається на те, що рішення третейського суду, які були підставою виникнення права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Луганськ, туп. Стєпной, 3 у ІІ –ого відповідача та у юридичної особи, від якої це право власності перейшло до ІІ – ого відповідача (ТОВ «Сан Пол») скасовані за нововиявленими обставинами тим же самим третейським судом. Можливість скасування рішень третейських судів за ново виявленими обставинами передбачена відповідними регламентами третейських судів. ІІ –ий відповідач відзивом на позов заперечує проти позову з огляду на те, що ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 02.06.2009р. по справі № П-472/09 було скасоване рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Арбітраж" від 17.03.2009р № 02/01-пс-2008, яким було визнано право власності на спірне майно за позивачем. При цьому ІІ –ий відповідач вважає фактом встановленим судом в порядку ст.. 35 ГПК України те, що у вказаній ухвалі зазначено «Законом України «Про третейські суди» порядок скасування рішення третейського суду іншим рішенням третейського суду або ухвалою не передбачено». ІІ –ий відповідач вважає що право власності на спірне майно вибуло з його володіння з його волі, оскільки директор Видрін В.П. діяв в межах повноважень та без порушень, що також підтверджується рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 05.08.2009р. про поновлення на роботі. Дослідивши обставини справи суд визнав позовні вимоги обґрунтованим з огляду на наступне: Згідно ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Позивач набув право власності на спірне майно на підставі відповідних договорів купівлі –продажу від 02.09.1999р. Щодо нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Луганськ, вул. Комісара Санюка, № 5 „а" , яке на даний час зареєстровано за ТОВ „Фірма „Силай", то дане майно не вибувало із власності позивача, а лише вибуло з його фактичного володіння. В той же час, оскільки право власності на даний об’єкт оспорюєть ІІ –им відповідачем, позивач в силу ст. 392 ЦК України має право на захист свого права шляхом пред’явлення відповідного позову. Нерухоме майно –виробничі будівлі, розташовані за адресою: м. Луганськ, тупік Стєпной, №3, вибуло з володіння позивача за рішенням третейського суду, яке пізніше скасовано цим же судом за ново виявленими обставинами. ІІ - ий відповідач набув право власності на це ж майно також позивача за рішенням третейського суду, яке пізніше скасовано цим же судом за ново виявленими обставинами. Первинні документи, на підставі яких перейшло право власності від позивача на дане майно (договір тощо), який предметом дослідження третейським судом, господарському суду не надано.

В силу ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Тобто, факт переходу права власності позивача на виробничі будівлі, розташовані за адресою: м. Луганськ, тупік Стєпной, №3, потребує доказування в даному процесі належними і допустимими доказами.

Отже, не можна вважати, що спірне майно вибуло з володіння позивача з його волі.

Відповідно до ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Доводи ІІ –ого відповідача не спростовують позовні вимоги позивача.

За таких обставин, позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю “Топцентр” підлягають задоволенню повністю. Щодо першого відповідача, то він не володіє спірним майном, відтак в задоволенні вимог до нього слід відмовити.

За згодою учасників процесу відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з ІІ –ого відповідача стягуються судові витрати в частині позовних вимог, що розглядаються судом виходячи з балансової вартості майна (а.с. 13, т. 1), а саме витрати по сплаті державного мита в сумі 188 грн. 58 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп. В частині вимог щодо яких було припинено провадження у справі № 15/225пн питання про розподіл державного мита не вирішується при прийнятті даного рішення.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст.33, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Топцентр”, м. Луганськ задовольнити повністю.

2. Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю “Фірма Сілай”, м. Луганськ, вул. Рудя, 18, код ЄДРПОУ 20177321 на виробничі будівлі, розташовані за адресою: м. Луганськ, туп. Стєпной, 3 та нежитлові будівлі, розташованих за адресою: м. Луганськ, вул. Комісара Санюка, 5-а.

3. Витребувати з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Топцентр», м. Луганськ, вул. Зарічна, 2, код ЄДРПОУ 33242250 виробничі будівлі, розташовані за адресою: м. Луганськ, туп. Стєпной, 3 та нежитлові будівлі, розташованих за адресою: м. Луганськ, вул. Комісара Санюка, 5-а.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Топцентр», м. Луганськ, вул. Зарічна, 2, код ЄДРПОУ 33242250 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Сілай”, м. Луганськ, вул. Рудя, 18, код ЄДРПОУ 20177321 витрати по сплаті державного мита в сумі 188 грн. 58 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В задоволенні вимог позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сілай –Інвест” відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 25.01.2010 р.

Суддя Т.М.Мінська