Рішення № 7642237, 21.01.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.10                                                                                 Справа № 14/263

За позовом комунального теплопостачаючего підприємства «Алчевськтеплокомуненерго»м. Алчевськ Луганської області

до приватного підприємства «Еллада 6»м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 1388 грн. 74 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Представники: Від позивачаПольова В.В. дов. № 992 від 06.05.2008 р. Від відповідачаНе прибув

У засіданні брали участь: Секретар судового засідання Скокова К.Л. СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 1157 грн. 56 коп., пені у сумі 45 грн. 17коп., інфляційних нарахувань у сумі 6 грн. 92 коп., 3% річних у сумі 4 грн. 75 коп., за договором на постачання теплової енергії від 12.12.2003 № 113/2 з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог за листом від 16.12.09 р. № 1077).

У відповідності до розпорядження заступника голови господарського суду - в.о. голови суду Рябцевої О.В. від 04.01.10 справу № 14/263 передано на розгляд судді Зюбановій Н.М.

Позивач позов підтримав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ, що відповідно до укладеного між сторонами по справі 12.12.2003 р. договору на постачання теплової енергії № 113/2 позивач здійснював постачання теплової енергії на об’єкт відповідача розташований у м. Алчевськ за адресою пр-т Металургів 22.

За період з листопада 2008 р. по квітень 2009 р. позивач поставив теплової енергії на суму 2670 грн. 11 коп. Відповідач в порушення умов п. 6.3. договору оплатив її частково в сумі 1512 грн. 55 коп.

Таким чином, виникла заборгованість в сумі 1157 грн. 56 коп.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 1157 грн. 56 коп., пеню в сумі 45 грн. 17 коп. нараховану за період з 20.07.2009 р. по 01.10.2009 р. відповідно до умов п. 7.2.3. договору, втрати від інфляції в сумі 6 грн. 92 коп. нараховані за серпень, вересень 2009 р. та 3 % річних в сумі 4 грн. 75 коп. за період з 20.07.2009 р. по 01.10.2009 р. відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання за договором на постачання теплової енергії № 113/2 від 12.12.2003 р. в сумі 1157 грн. 56 коп.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, розрахунком, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «ЕЛЛАДА 6»Луганська область, м. Алчевськ, пр. Металургів б. 22 ідентифікаційний код 21771995 на користь комунального теплопостачаючего підприємства «Алчевськтеплокомуненерго»Луганська область м. Алчевськ, вул. Леніна 126 ідентифікаційний код 02132266 заборгованость у сумі 1157 грн. 56 коп., пеню у сумі 45 грн. 17коп., інфляційні нарахування у сумі 6 грн. 92 коп., 3% річних у сумі 4 грн. 75 коп., державне мито у сумі –102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., наказ видати.

Суддя                                                                       Н.М. Зюбанова

Дата підписання повного тексту рішення

26 січня 2010 р.