Постанова № 76422276, 13.09.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/1690/18 Головуючий у І інстанції Чірков Г. Є.Провадження № 22-ц/780/3361/18 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю. О.Категорія 6 13.09.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 вересня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Матвієнко Ю.О., суддів Мельника Я.С., Олійника В.І., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Вишгородського районного суду Київської області Чіркова Г.Є. від 04 червня 2018 року про повернення заяви ОСОБА_2 до Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання недійсними рішень сільської ради та скасування державної реєстрації права власності,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання недійсними рішень сільської ради та скасування державної реєстрації права власності.

Ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області від 11 травня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних в ній недоліків.

Ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області від 04 червня 2018 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, позивач ОСОБА_2 подав на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем встановлені йому недоліки позовної заяви усунуто не в повному обсязі, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України є підставою для повернення позовної заяви позивачу.

Однак з вищенаведеними висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Зі змісту ухвали судді Вишгородського районного суду Київської області від 11 травня 2018 року вбачається, що позивачу були встановлені наступні недоліки позовної заяви:

- треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є особами, які відповідають перед позивачем за його вимогами, при цьому відповідачами в заяві не зазначені;

- позовна заява не містить повної адреси місця проживання третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, що унеможливлює здійснення їх належного повідомлення про розгляд справи та виконання вимог ст. 190 ЦПК України;

- позивачем до позовної заяви долучено копії додатків, незавірені належним чином.

Для усунення вказаних недоліків позивачу було надано строк до 06 червня 2018 року, але не пізніше 10 днів з дня отримання копії ухвали.

31 травня 2018 року, у визначений судом строк, до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 з виправленими недоліками, зокрема, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були вказані в заяві в якості відповідачів, а долучені до заяви копії письмових доказів були завірені належним чином (а.с.33-55). Щодо точної адреси місця проживання відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, позивачем в заяві зазначено, що вона йому невідома, а центр надання адміністративних послуг на адвокатський запит адвоката позивача таку інформацію не надав, оскільки вона є конфіденційною і не підлягає розголошенню без згоди особи, дані якої запитуються.

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Оскільки позивачем ОСОБА_2 встановлені йому недоліки позовної заяви у визначений судом строк усунуто, ухвала суду про визнання його заяви неподаною та її повернення є такою, що порушує ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

При цьому посилання суду на незазначення позивачем повної адреси відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як на єдину підставу для повернення заяви, є необґрунтованими та не узгоджуються з положеннями ст. 187 ЦПК України, згідно якої суд при вирішенні питання про відкриття провадження сам має можливість встановити точну адресу відповідачів з метою визначення підсудності справи суду. Зокрема, відповідно до ч.ч.6-9 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу. Тобто, вищенаведена правова норма передбачає можливість встановлення судом при перевірці того факту, чи підсудна йому справа, точної адреси відповідачів - фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, зокрема в тому випадку, коли ця адреса невідома позивачу і він не зміг отримати її від відповідних державних органів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки Вишгородським районним судом Київської області ухвалу від 04 червня 2018 року постановлено з порушенням норм процесуального права, наслідком чого стало порушення права позивача на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції в порядку, визначеному ст.379 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргуОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу судді Вишгородського районного суду Київської області від 04 червня 2018 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: