Постанова № 76422174, 11.09.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/1477/17 Головуючий у І інстанції Петришин Н. М.Провадження № 22-ц/780/3395/18 Доповідач у 2 інстанції Яворський М. А.Категорія 58 11.09.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря Вергелес О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Масиву садівничих товариств «Ялинка» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Масиву садівничих товариств «Ялинка», треті особи: Голова правління масиву садівничих товариств «Ялинка» ОСОБА_3, Княжицька сільська рада Броварського району Київської області про визнання недійсним рішення конференції,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом і з урахуванням уточнюючих вимог просила визнати недійсними та скасувати рішення звітно-виборчої конференції масиву садівничих товариств «Ялинка» від 29 травня 2016 року № 1 в частині обрання правління масиву садівничих товариств «Ялинка».

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 29 травня 2016 року проведено звітно-виборчу конференцію об'єднання садівничих товариств садівничий масив «Ялинка», на якій зокрема обрано членів правління МСТ «Ялинка». Рішення у частині обрання правління МСТ «Ялинка» позивач вважає незаконним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки при проведенні конференції не було враховано те, що масив не є громадською організацією, що занесена до Реєстру громадських об'єднань. Оскаржуване рішення прийняте із порушенням процедури призначення і проведення загальних зборів, так як відноситься саме до його компетенції, а не до конференції. При цьому, повноваження такого органу управління щодо обрання правління у статуті МСТ «Ялинка» не визначені. Крім того, при голосуванні за обрання правління на звітно-виборчій конференції МСТ «Ялинка» був відсутній кворум. Враховуючи те, що спірне рішення безпосередньо впливає на права й обов'язки позивача як члена МСТ «Ялинка» та зобов'язання вчинити дії, остання змушена звернутися до суду.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2018 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення звітно-виборчої конференції Масиву садівничих товариств «Ялинка» від 29 травня 2016 року №1 в частині обрання правління масиву садівничих товариств «Ялинка».

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник МСТ «Ялинка» ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення першої інстанції у зв'язку із порушенням норм процесуального законодавства і закрити провадження у справі.

При цьому посилався на те, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дійшов помилкового висновку щодо розгляду справи в порядку цивільного судочинства, оскільки спори, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі між учасниками юридичної особи, розглядаються господарськими судами.

ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, який обґрунтовано тим, що в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоч одна із сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Предметом спору у справі є захист порушеного права позивача щодо неправомірного проведення загальних зборів МСТ «Ялинка» на якому ухвалено рішення, яке стосується його прав та обов'язків, як члена садівничого товариства, тому такий спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Тому просить залишити без змін рішення суду першої інстанції, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_5., представника відповідача - ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції згідно ст. 367 ЦПК України в межах заявлених в суді першої інстанції позовних вимог та доводів апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга повинна бути залишена без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції встановлено, що під час проведення звітно - виборчої конференції в МСТ «Ялинка» не було кворуму, адже відповідачем не було надано належних та допустимих доказів протилежного. Також відсутні докази факту належної організації та проведення даної конференції. А оскільки при проведенні загальних зборів, що є предметом судового спору, порушено порядок проведення таких зборів, можна констатувати, що даний недолік свідчить про порушення діяльності відповідача, а також законного права позивача на справедливий та законний порядок проведення загальних зборів в МСТ «Ялинка».

На думку представника відповідача, дана категорія справи не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки позов подано членом товариства до товариства з приводу обрання керівних та управлінських органів даного товариства, тому є спором, що виник у сфері корпоративних правовідносин і не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а віднесений до компетенції господарського суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Разом із тим, пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснено, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Згідно п. 13 вказаної Постанови, визначаючи, чи є спір таким, що виникає з корпоративних відносин та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, слід враховувати роз'яснення, надані у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

Зокрема, у порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у спорі є фізична особа. При цьому положення пункту третього частини першої статті 20 ГПК, враховуючи її імперативний характер, не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних з діяльністю інших суб'єктів господарювання (споживчих, садових товариств тощо).

Дані положення кореспондують п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», відповідно до якої не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у справі є фізична особа. При цьому норма пункту 3 частини першої статті 20 ГПК в силу її імперативного характеру не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних із діяльністю інших суб'єктів господарювання.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає доводи апелянта щодо не підсудності вказаного спору до розгляду в порядку цивільного судочинства необгрунтованими, оскільки спір між сторонами виник з приводу діяльності та управління суб'єкту господарювання, який не є господарським товариством, а тому підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про вирішення спору в порядку цивільного судочинства, тому рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права є необґрунтованими і не спростовують висновків суду, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 81, 263, 264, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Масиву садівничих товариств «Ялинка» залишити без задоволення.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 12 вересня 2018 року.

Головуючий: М.А.Яворський

судді: Т.Ц.Кашперська

В.О. Фінагеєв