Постанова № 76422156, 12.09.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/5487/15-ц Головуючий у І інстанції Дутчак І. М.Провадження № 22-ц/780/3326/18 Доповідач у 2 інстанції Кашперська Т. Ц.Категорія 26 12.09.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області

у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Вергелес О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області в складі судді Дутчака І.М., постановлену в м. Бровари 14 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк», Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору іпотеки припиненим та зобов'язання державного виконавця вчинити певні дії,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про визнання договору іпотеки припиненим та зобов'язання державного виконавця вчинити певні дії та просив визнати договір іпотеки від 20 липня 2006 року, укладений ним із ПАТ «Банк «Демарк», припиненим, зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області винести постанови про закінчення виконавчого провадження 46106049, повернення виконавчого документа стягувачу, скасування постанови про накладення арешту і заборону відчуження всього нерухомого майна, що належить йому на праві власності та зняти всі вищевказані арешти, заборони і обмеження відносно зазначеного майна.

Заявлений позов мотивував тим, що зазначений іпотечний договір від 20 липня 2006 року укладено ним в забезпечення зобов'язань за кредитним договором, укладеним між ПАТ «Банк «Демарк» та ТОВ «Зоря-Схід». Оскільки 17 червня 2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про припинення державної реєстрації ТОВ «Зоря-Схід», грошове зобов'язання за кредитним договором, укладеним із цією юридичною особою, є припиненим у зв'язку із ліквідацією цієї юридичної особи, і відповідно це є підставою для припинення його іпотеки перед банком і задоволення позову в повному обсязі.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 червня 2018 року позов ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Позивач ОСОБА_2, не погоджуючись із ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 червня 2018 року, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що в судовому засіданні 14 червня 2018 року взагалі не брали участь будь-які учасники справи або їх представники, окрім представника банку, через неналежне або несвоєчасне повідомлення про час і місце розгляду справи. Аналіз вимог закону приводить до висновку, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України можливе лише за відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі, і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.

Вказував, що дійсно, в судові засідання, призначені судом протягом 2018 року, позивач не з'являвся, але це відбувалося або через об'єктивні та поважні причини і належні підстави, про які повідомлявся суд, або через те, що він та його представник не повідомлялися завчасно про дату, час і місце проведення судового засідання. Крім того, у справі брали участь також треті особи, але їх права і законні інтереси в даній справі проігноровані, оскільки судом в оскаржуваній ухвалі взагалі не зазначено навіть те, чи направлялися цим учасникам спору будь-яким чином якісь повідомлення про судові засідання, як не було відображено в оскаржуваній ухвалі, чи перешкоджає нез'явлення позивача в судові засідання в судове засідання вирішенню спору.

Задоволення клопотання ПАТ «Банк «Демарк» про залишення позову без розгляду задоволено судом у порушення приписів ст. 257 ЦПК України, оскільки ця норма не містить положень, що дають право відповідачу подавати такі заяви (клопотання), а відтак у суду відсутні підстави для їх задоволення.

Вказує, що письмова заява позивача з приводу повідомлення його про дату та час судових засідань з використанням засобів мобільного зв'язку в матеріалах справи відсутня, а тому повідомлення його судом шляхом надіслання смс-повідомлення не відповідає вимогам ч. 13 ст. 128 ЦПК України.

Від відповідача ПАТ «Банк «Демарк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, де відповідач зазначив, що доводи апелянта не відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства, а саме ч. 13 ст. 128, ч. 1 ст. 131, ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Після останніх двох повернень справи з Апеляційного суду Київської області до суду першої інстанції позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судових засідань, тричі підряд без поважних причин не з'являлися в судове засідання, призначені на 17 липня 2017 року, 03 травня 2018 року, 14 червня 2018 року. Третя неявка в судове засідання 14 червня 2018 року в силу ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України слугувало законною підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Провадження по даній справі відкрите ще 06 серпня 2015 року, позивач та інші учасники справи протягом трьох років зловживали своїми процесуальними правами, подаючи до апеляційного суду три скарги на ухвалу про відкриття провадження в справі, не з'являлися в судові засідання та постійно подавали клопотання про відкладення розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи позов без розгляду ухвалою від 14 червня 2018 року, суд першої інстанції виходив із того, що позивач ОСОБА_2, будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, 17 липня 2017 року, 03 травня і 14 червня 2018 року у судове засідання не з'явився, про причини неявки у судове засідання не повідомив, що свідчить про його неявку в судове засідання двічі підряд без поважних причин, заява про розгляд вказаної справи за відсутності позивача до суду теж не надходила.

Однак з такими висновками апеляційний суд не може погодитися, виходячи із наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що у серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся із даним позовом до Броварського міськрайонного суду Київської області.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської від 06 серпня 2015 року відкрите провадження в справі та призначено судове засідання на 10 вересня 2015 року, копію даної ухвали ОСОБА_2 отримав 12 серпня 2015 року (а. с. 38 т. 1).

10 вересня 2015 року в судовому засіданні оголошено перерву в зв'язку із надходженням заяви про відкладення розгляду справи від позивача до 23 жовтня 2015 року, позивач та його представник в судове засідання не з'явилися (а. с. 53 т. 1).

Судову повістку позивачем отримано 18 вересня 2015 року (а. с. 58 т. 1).

В судове засідання 23 жовтня 2015 року з'явився представник позивача, однак в зв'язку із задоволенням клопотання позивача про відкладення розгляду справи оголошено перерву до 18 листопада 2015 року (а. с. 85 - 86 т. 1).

В судове засідання 18 листопада 2015 року з'явився представник позивача, для витребування документів та викликом відповідача та третьої особи в судовому засіданні оголошено перерву до 24 грудня 2015 року (а. с. 95 - 96 т. 1).

24 грудня 2015 року в судове засідання з'явився позивач, однак в зв'язку із задоволенням клопотання позивача про відкладення розгляду справи оголошено перерву до 26 січня 2016 року (а. с. 109 т. 1).

26 січня 2016 року в судове засідання з'явився позивач, однак в зв'язку із задоволенням клопотання позивача про відкладення розгляду справи оголошено перерву до 18 лютого 2016 року (а. с. 128 - 129 т. 1).

18 лютого 2016 року судове засідання не відбулося в зв'язку із перебуванням судді у нарадчій кімнаті у іншій справі і перенесено на 26 лютого 2016 року. Позивач повідомлений під розписку про час і місце розгляду справи (а. с. 141 - 142 т. 1).

В судове засідання 26 лютого 2016 року з'явився представник позивача, в зв'язку із клопотанням третьої особи оголошено перерву до 23 березня 2016 року (а. с. 157 - 158 т. 1).

12 березня 2016 року третьою особою ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу на ухвалу про відкриття провадження (а. с. 168 т. 1), в зв'язку із чим справу направлено до Апеляційного суду Київської області.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 22 серпня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, ухвалу від 06 серпня 2015 року залишено без змін (а. с. 226 т. 1).

21 вересня 2016 року справа надійшла після апеляційного перегляду до Броварського міськрайонного суду Київської області (а. с. 231 т. 1).

Представник позивача ОСОБА_5 під розписку повідомлений про час і місце розгляду справи - на 17 листопада 2016 року (а. с. 232 т. 1).

В судове засідання 17 листопада 2016 року з'явився представник позивача, в зв'язку із неявкою відповідача та третьої особи оголошено перерву до 26 грудня 2016 року (а. с. 12 - 13 т. 2).

26 грудня 2016 року справа не розглядалася в зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді і судове засідання призначено на 13 січня 2017 року, представник позивача повідомлений про час і місце розгляду справи під розписку (а. с. 21, 23 т. 2).

В судове засідання 13 січня 2017 року з'явився представник позивача, в зв'язку із залученням до участі в справі третьої особи ОСОБА_4 та ознайомленням з матеріалів справи в справі оголошено перерву до 26 січня 2017 року (а. с. 50 - 52 т. 2).

26 січня 2017 року ОСОБА_2 подав до суду заявку про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою sms-повідомлення, в якій просив надсилати судову повістку в електронній формі за допомогою sms-повідомлення на його мобільний номер телефону (а. с. 56 т. 2).

24 січня 2017 року третя особа ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на ухвалу про відкриття провадження (а. с. 57 т. 2), в зв'язку із чим справу направлено до Апеляційного суду Київської області.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 21 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала (а. с. 71 т. 2).

В травні 2017 року справу повернуто до Броварського міськрайонного суду Київської області (а. с. 75 т. 2).

01 червня 2017 року направлено судові повістки із повідомленням про час і місце розгляду справи на 17 липня 2017 року, а позивач ОСОБА_2 07 липня 2017 року також повідомлений за допомогою sms-повідомлення на його мобільний номер телефону (а. с. 80 т. 2), відомостей про отримання ним судової повістки в матеріалах справи немає.

В судове засідання 17 липня 2017 року позивач та його представник не з'явилися, в зв'язку із чим в справі оголошено перерву до 21 вересня 2017 року (а. с. 87 т. 2), судові повістки позивачу та його представнику не направлялися.

14 вересня 2017 року третя особа ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на ухвалу про відкриття провадження (а. с. 96 т. 2), в зв'язку із чим справу направлено до Апеляційного суду Київської області.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала (а. с. 116 т. 2).

21 грудня 2017 року справу повернуто до Броварського міськрайонного суду Київської області (а. с. 118 т. 2), судові повістки позивачу та його представнику не направлялися.

15 лютого 2018 року третя особа ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на ухвалу про відкриття провадження (а. с. 127 т. 2), в зв'язку із чим справу направлено до Апеляційного суду Київської області.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 05 березня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_4 відмовлено (а. с. 146 т. 2).

21 березня 2018 року справу повернуто до Броварського міськрайонного суду Київської області (а. с. 149 т. 2), учасники справи, в тому числі позивач, повідомлені судовими повістками про час і місце розгляду справи на 03 травня 2018 року (а. с. 154 т. 2), однак лист повернуто до суду в зв'язку із закінченням строку зберігання (а. с. 159 т. 2).

03 травня 2018 року в зв'язку із неявкою сторін оголошено перерву до 14 червня 2018 року та вирішено повідомити сторони за допомогою sms-повідомлення (а. с. 164 т. 2).

Учасникам справи, в тому числі позивач, направлено судові повістки про час і місце розгляду справи на 14 червня 2018 року (а. с. 170 т. 2), а позивач ОСОБА_2 08 травня 2018 року також повідомлений за допомогою sms-повідомлення на його мобільний номер телефону (а. с. 173 т. 2), лист із судовою повісткою на його адресу повернуто до суду в зв'язку із закінченням строку зберігання (а. с. 181 т. 2).

14 червня 2018 року представником позивача подано клопотання про залишення позову без розгляду в зв'язку із повторною неявкою позивача (а. с. 182 т. 2).

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 червня 2018 року позов залишено без розгляду (а. с. 185 т. 2).

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його незявлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.

Згідно з вимогами ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи на 03 травня 2018 року, враховуючи повернення судової повістки на дане число в зв'язку із закінченням терміну зберігання, а отже висновки суду про другу поспіль неявку позивача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, є помилковими.

Крім того, апеляційний суд враховує, що відповідно до ч. 13 ст. 128 ЦПК України за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Заявка про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою sms-повідомлення була подана позивачем 26 січня 2017 року до набрання чинності вищенаведеними змінами до закону.

Відтак обґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що оскільки станом на день постановлення ухвали Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не почала функціонування, повідомлення учасників справи з використанням засобів мобільного зв'язку не є належним повідомленням.

Таким чином, з огляду на відсутність доказів щодо належного повідомлення позивача відповідно до положень ст. 128 ЦПК України, суд першої інстанції був зобов'язаний відкласти розгляд справи та вжити заходів щодо належного повідомлення позивача про час розгляду справи.

Отже встановлений статтями 128 - 130 ЦПК України порядок повідомлення позивача судом першої інстанції не дотриманий.

Суд першої інстанції зазначених вимог закону не врахував і за відсутності доказів про належне повідомлення позивача про розгляд справи постановив незаконну і необґрунтовану ухвалу про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Апеляційний суд враховує, що в матеріалах справи наявна адреса представника позивача ОСОБА_5, якого суд також міг повідомити про час і місце розгляду справи, однак з невідомих причин усунувся від цього.

Апеляційний суд приймає до уваги, що провадження в справі відкрите 06 серпня 2015 року, разом із цим, дані обставини не звільняють суд від необхідності дотримуватися встановленого законом порядку повідомлення позивача про час і місце розгляду справи.

Виходячи із вищевикладеного, ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 червня 2018 року не можна вважати законною та обґрунтованою.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена із порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 червня 2018 рокускасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 12 вересня 2018 року.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.