Рішення № 76421682, 06.09.2018, Дружківський міський суд Донецької області

Провадження № 2/229/330/2018

ЄУН 229/700/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді Рагозіної С.О.,

за участю секретаря судового засідання Пантелєєвої Є.О.,

відповідача ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові, який надійшов до суду 28 лютого 2018 року, позивач публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КП «Приватбанк») зазначив, що 02 вересня 2013 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 12200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06 березня 2010 року та Тарифами банку (далі - Умови), складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Щодо зміни кредитного ліміту банку керувався п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає згоду банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. ПАТ КБ "Приватбанк" цілком виконав зобов'язання перед боржником шляхом надання кредиту, але відповідач своєчасно не надавала грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 23 січня 2018 року складає 117000,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12 225,03 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 104774,97 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн.

27 березня 2018 року відповідач ОСОБА_1 отримала копію ухвали суду про відкриття провадження у цивільній справі та позовні матеріали.

30 березня 2018 року відповідач ОСОБА_1 подала до суду заяву про застосування до спірних правовідносин наслідків пропуску строку позовної давності.

02 квітня 2018 року відповідач ОСОБА_1 надала суду відзив на позов, в якому вказала, що з позовними вимогами вона не згодна в повному обсязі. Вказала, що позивачем д позовної заяви додані Умови та Правила надання банківських послуг в редакції, яка не відповідає тій, яка діяла під час укладення кредитного договору, без її підпису на цих Умовах. Також вказала, що останній раз вона вносила оплату за кредит 28 липня 2014 року. Пізніше жодних внесків вона не робила і нікому не доручала їх вчиняти. Також ОСОБА_1 вважає неправомірними дії позивача щодо збільшення процентної ставки за користування кредитом, оскільки письмовий договір про таке збільшення між нею та банком не укладався. Просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду.

У судове засідання представник позивача ПАТ КБ "Приватбанк" не з'явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином. В позовній заяві міститься клопотання, в якому зазначено, що ПАТ КП «Приватбанк» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до анкети-заяви від 02 вересня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк" укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 12200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. З заяви позичальника вбачається, що відповідач погодилася з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Разом з тим, суд встановив, що до матеріалів позову позивачем доданий витяг з Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року №СП-2010-256, в пізнішій редакції, аніж дата укладення договору між ОСОБА_1 та банком.

Суд вважає за необхідне при розгляді справи керуватись редакцією Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року №СП-2010-256 в редакції, яка діяла на дату укладення кредитного договору між сторонами - 01 вересня 2013 року (далі - Умов), яка міститься на офіційному сайті ПАТ КБ «Приватбанк» за адресою: https://privatbank.ua/terms.

Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банківським кредитом визнається будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання сплати процентів та інших зборів з такої суми.

Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.

Відповідно до ч.1 ст.628, ст.629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1.1.1.54 Умов кредит (кредитна лінія, кредитний ліміт) - розмір коштів, що надаються Банком клієнту на строк, обумовлений у Договорі, на умовах платності та зворотності, до п. 1.1.1.55 - кредитна картка - платіжна картка зі встановленим кредитним лімітом.

Відповідно до п. 1.1.2.1.7 Умов в редакції від 01 вересня 2013 року, клієнт зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитратою платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором. Відповідно до витягу з тарифів обслуговування кредитних карт розмір обов'язкового щомісячного платежу складає 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. на не більше залишку заборгованості, строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, наступного за звітним (а.с.11).

За інформацією банку відповідно до кредитного договору ОСОБА_1 отримала такі кредитні картки:

29 січня 2008 року - № НОМЕР_2, термін дії - 01/12,

07 березня 2012 року - № НОМЕР_3, термін дії - 11/15,

02 вересня 2013 року - НОМЕР_4, термін дії - 04/17,

12 листопада 2013 року - НОМЕР_5, терміні дії - 07/17.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що саме за кредитним договором від 02 вересня 2013 року ОСОБА_1 отримала кредитні картки НОМЕР_4, термін дії якої сплив останнього дня квітня 2017 року, та НОМЕР_5, терміні дії якої сплив останнього дня липня 2017 року.

Відповідно до п. 2.7.5.12.2 Умов погашення Кредиту - поповнення Картсчета Утримувача, здійснюється шляхом внесення засобів в готівковому або безготівковому порядку і зарахування їх Банком на Картсчет Утримувача, а так само шляхом договірного списання засобів з інших рахунків Клієнта на підставі Договору.

Відповідно до п. 2.7.5.12.3 Умов терміни і порядок погашення по Кредиту(кредитний ліміт) по кредитних картах зі встановленим Мінімальним обов'язковим платежем, а також Овердрафту, що виникає по таких Картах, приведений в "Пам'ятка Клієнта/Довідка про умови кредитування", яка є невід'ємною частиною Договору, а також встановлюються цим пунктом. Платіж включає плату за користування Кредитом, передбачену Тарифами, і частина заборгованості по Кредиту.

Термін повернення Кредиту(кредитний ліміт) в повному об'ємі - не пізніше за останній день місяця, вказаного на платіжній картці(у полі MONTH). Згідно ст.212 ГКУ, у разі наявності Простроченого Кредиту(Овердрафту) - терміном повернення Кредиту(Овердрафту) в повному об'ємі є 211 - й день з моменту виникнення такої заборгованості; Термін повернення Овердрафту в повному об'ємі - впродовж 30 днів з моменту виникнення Овердрафту; Термін погашення відсотків по Овердрафту - щомісячно за попередній місяць до 25-го числа.

Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'являти вимогу про виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Положеннями частин 1, 3 статті 264 ЦК України передбачено, що позовна давність переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Проаналізувавши умови кредитного договору сторін у справі, зміст ст.ст. 207, 253, 256, ч.1 ст. 259, ч. 4 ст. 267, 256-259 ЦК України, суд дійшов висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, що відповідає строку дії картки, перебіг трирічного строку позовної давності стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - після закінчення кінцевого строку повернення кредиту, тобто строку дії картки.

Пунктом 1.1.7.31 Умов встановлено, що терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюються сторонами тривалістю 50 років.

Відповідно до ч.1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Разом з тим, в матеріалах справи відсутній письмовий договір, укладений між сторонами і підписаний ними, про збільшення строку позовної давності. Крім того, у заяві позичальника домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає.

Позивач звернувся до суду з позовом у лютому 2018 року. Строк дії останньої кредитної картки за кредитним договором від 02 вересня 2013 року закінчився в останній день липня 2017 року. Тобто, позивач не пропустив строк позовної давності для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, а тому ця вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим до позовних вимог про стягнення щомісячних платежів за користування кредитними коштами (процентів) суд застосовує загальну позовну давність у три роки, і вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності для стягнення з відповідача заборгованості по процентам до лютого 2015 року, і стягненню підлягає заборгованість по процентам з 01 лютого 2015 року.

З розрахунку заборгованості суд встановив, що під час укладення кредитного договору діяла процента ставка по кредиту в розмірі 27,60 %, а з 01 вересня 2014 року банк збільшив процентну ставку до 34,80 %, а з 01 квітня 2015 року - до 43,20%.

Але суд не погоджується з розміром нарахованих процентів за користування кредиту.

Так, відповідно до Умов банк нараховує проценти у розмірах, встановлених Тарифами Банку із розрахунку 360 календарних днів у році.

З моменту укладення кредитного договору кредитна ставка складала 27,60 % на рік.

Перевіряючи законність підвищення позивачем процентної ставки за користування кредитом, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України (в редакції, що діяла на час підвищення процентної ставки) фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з п. 1.1.3.2.3 Умов Банк має право здійснювати зміну Тарифів та інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш, як за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема, у виписці по Картрахунку згідно п. 1.1.3.1.9 цього договору. Якщо протягом 7 днів Банк не отримав повідомлення від Клієнта про незгоду із змінами, вважається, що Клієнт прийняв нові умови.

Відповідно до пункту 3 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1155 (далі - Правила), рекомендоване поштове відправлення - це поштове відправлення (лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок «M»), що приймається для пересилання без зазначення суми оголошеної цінності вкладення з видачею відправникові розрахункового документа про прийняття і доставляється (вручається) адресатові (одержувачу) під розписку.

Згідно з пунктом 114 Правил, адресовані фізичним особам рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення реєстрованих поштових відправлень (поштових переказів), повідомлення про надходження переказів, що пересилаються телеграфом або електронною поштою, а також усі повторні повідомлення про надходження поштових відправлень (поштових переказів) вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - повнолітнім членам сім'ї за умови пред'явлення ними документа, що посвідчує особу.

У разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Відповідно до правового висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2315цс16, боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника лист про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Дослідивши докази по справі в частині законності підвищення Банком процентної ставки з 01 вересня 2014 року до 34,80 %, а з 01 квітня 2015 року - до 43,20% суд вважає, що позивач не надав суду належних доказів щодо належного повідомлення клієнта про підвищення Банком процентної ставки, що виключає право Банка на викладені дії, а тому його позовні вимоги в частині стягнення процентів за підвищеними процентними ставками є безпідставними.

Отже, при розрахунку заборгованості за процентами слід використовувати встановлену процентну ставку, що складає 27,60 % річних.

Щодо кінцевого терміну нарахування процентів, то суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату плати за використання кредитних коштів - до 25 числа місяця, наступного за звітним, а термін повернення кредиту в повному обсязі - після закінчення кінцевого строку повернення кредиту, тобто строку дії картки - до останнього дня липня 2017 року.

Відтак, у межах строку кредитування - до останнього дня липня 2017 року відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами до 25 числа кожного місяця. Починаючи з 01 серпня 2017 року, відповідач мав обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

З огляду на вказане суд вважає, що позивач не мав права нараховувати передбачені договором проценти після закінчення кінцевого строку повернення кредиту - строку дії картки, тобто після липня 2017 року до повного погашення заборгованості за кредитом.

Такий підхід відповідає правовій позиції, сформульованій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року № 14-10 цс 18.

Для з'ясування розміру заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 01 лютого 2015 року по 31 липня 2017 року суд вчиняє такі розрахунки.

За період з 01 лютого по 26 травня 2015 року заборгованість боржника по тілу кредиту становить 11705,03 грн. Цю суму суд перемножує на 27,6% річних, отриманий результат ділить на 360 днів, передбачених кредитним договором, після чого результат множить на кількість днів прострочення зобов'язання з 01 лютого по 26 травня 2015 року (116 днів з розрахунку 360 днів на рік):

11705,03 х 27,60% : 360 х 116 = 1040,97 грн.;

за період з 26 травня по 16 червня 2015 року (тіло кредиту - 11725,03 грн., кількість днів - 20):

11725,03 х 27,60% : 360 х 20 = 179,78 грн.;

за період з 16 червня по 10 липня 2015 року (тіло кредиту - 117425,03 грн., кількість днів - 24):

11745,03 х 27,60% : 360 х 24 = 216,11 грн.;

за період з 10 липня по 10 серпня 2015 року (тіло кредиту - 11765,03 грн., кількість днів - 30):

11765,03 х 27,60% : 360 х 30 = 270,60 грн.;

за період з 10 серпня по 10 вересня 2015 року (тіло кредиту - 11785,03 грн., кількість днів - 30):

11785,03 х 27,60% : 360 х 30 = 271,06 грн.;

за період з 10 вересня по 10 жовтня 2015 року (тіло кредиту - 11805,03 грн., кількість днів - 30):

11805,03 х 27,60% : 360 х 30 = 271,52 грн.;

за період з 10 жовтня по 10 листопада 2015 року (тіло кредиту - 11825,03 грн., кількість днів - 30):

11825,03 х 27,60% : 360 х 30 = 271,97 грн.;

за період з 10 листопада по 10 грудня 2015 року (тіло кредиту - 11845,03 грн., кількість днів - 30):

11845,03 х 27,60% : 360 х 30 = 272,44 грн.;

за період з 10 грудня 2015 року по 13 січня 2016 року (тіло кредиту - 11865,03 грн., кількість днів - 33):

11865,03 х 27,60% : 360 х 33 = 300,19 грн.;

за період з 13 січня по 11 лютого 2016 року (тіло кредиту - 11885,03 грн., кількість днів - 28):

11885,03 х 27,60% : 360 х 28 = 255,13 грн.;

за період з 11 лютого по 11 березня 2016 року (тіло кредиту - 11905,03 грн., кількість днів - 30):

11905,03 х 27,60% : 360 х 30 = 273,82 грн.;

за період з 11 березня по 11 квітня 2016 року (тіло кредиту - 11925,03 грн., кількість днів - 30):

11925,03 х 27,60% : 360 х 30 = 274,28 грн.;

за період з 11 квітня по 13 травня 2016 року (тіло кредиту - 11945,03 грн., кількість днів - 32):

11945,03 х 27,60% : 360 х 32 = 293,05грн.;

за період з 13 травня по 13 червня 2016 року (тіло кредиту - 11965,03 грн., кількість днів - 30):

11965,03 х 27,60% : 360 х 30 = 275,20 грн.;

за період з 13 червня по 13 липня 2016 року (тіло кредиту - 11985,03 грн., кількість днів - 30):

11985,03 х 27,60% : 360 х 30 = 275,66 грн.;

за період з 13 липня по 10 серпня 2016 року (тіло кредиту - 12005,03 грн., кількість днів - 27):

12005,03 х 27,60% : 360 х 27 = 248,50 грн.;

за період з 10 серпня по 10 вересня 2016 року (тіло кредиту - 12025,03 грн., кількість днів - 30):

12025,03 х 27,60% : 360 х 30 = 276,58 грн.;

за період з 10 вересня по 10 жовтня 2016 року (тіло кредиту - 12045,03 грн., кількість днів - 30):

12045,03 х 27,60% : 360 х 30 = 277,04 грн.;

за період з 10 жовтня по 10 листопада 2016 року (тіло кредиту - 12065,03 грн., кількість днів - 30):

12065,03 х 27,60% : 360 х 30 = 277,50 грн.;

за період з 10 листопада по 10 грудня 2016 року (тіло кредиту - 12085,03 грн., кількість днів - 30):

12085,03 х 27,60% : 360 х 30 = 277,96 грн.;

за період з 10 грудня 2016 року по 10 січня 2017 року (тіло кредиту - 12105,03 грн., кількість днів - 30):

12105,03 х 27,60% : 360 х 30 = 278,42 грн.;

за період з 10 січня по 10 лютого 2017 року (тіло кредиту -12125,03 грн., кількість днів - 30):

12125,03 х 27,60% : 360 х 30 = 278,88 грн.;

за період з 10 лютого по 11 березня 2017 року (тіло кредиту -12145,03 грн., кількість днів - 30):

12145,03 х 27,60% : 360 х 30 = 279,34 грн.;

за період з 11 березня по 11 квітня 2017 року (тіло кредиту -12165,03 грн., кількість днів - 30):

12165,03 х 27,60% : 360 х 30 = 279,80 грн.;

за період з 11 квітня по 11 травня 2017 року (тіло кредиту -12185,03 грн., кількість днів - 30):

12185,03 х 27,60% : 360 х 30 = 280,26 грн.;

за період з 11 травня по 11 червня 2017 року (тіло кредиту -12205,03 грн., кількість днів - 30):

12205,03 х 27,60% : 360 х 30 = 280,72 грн.;

за період з 11 червня по 31 липня 2017 року (тіло кредиту -12225,03 грн., кількість днів - 51):

12225,03 х 27,60% : 360 х 51 = 478,00 грн.

Загальна сума заборгованості по процентам за період з 01 лютого 2015 року по 31 липня 2017 року складає 8254,78 грн.

Таким чином, до стягнення з ОСОБА_1 підлягає заборгованість за тілом кредиту у сумі 12225,03 грн., та заборгованість за відсотками за користування кредитом з 01 лютого 2015 року по 31 липня 2017 року у розмірі 8254,78 грн. в загальній сумі 20479,81 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (18 %) з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у сумі 320,76 грн.

В задоволенні решти позову суд вважає за необхідне відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 80, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 02 вересня 2013 року у сумі 20479 (двадцять тисяч чотириста сімдесят дев'ять) грн. 81 коп., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 12225,03 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 01 лютого 2015 року по 31 липня 2017 року - 8254,78 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у сумі 320 (триста двадцять) грн. 76 коп.

Відмовити публічному акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк" в задоволенні позову до ОСОБА_1 в частині стягнення решти суми процентів за користування кредитом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 вересня 2018 року.

Суддя: С. О. Рагозіна