Рішення № 76421092, 12.09.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

12.09.18

Провадження 2/235/1785/18

Справа 235/4487/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2018 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Філь О.Є.

за участю секретаря судового засідання Кучерявого М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 25.07.2018 року звернувся до суду з позовом до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що протягом тривалого часу він працював у вугільній промисловості. Його загальний стаж роботи складає 17 років 10 місяців 15 днів, з них 14 років 2 місяці 19 днів - в умовах впливу шкідливих факторів.

З відповідачем по справі він перебував у трудових відносинах з 10.08.1999 року по 12.01.2017, тобто більше сімнадцяти років, з 01.06.2004 року працював на посаді гірника очисного вибою з повним робочим днем в шахті. Звільнено його було на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України через невідповідність виконуваній роботі за станом здоров’я, що підтверджується доданою до заяви копією трудової книжки.

Під час роботи в шахті він отримав професійні захворювання, що підтверджується Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання по формі П-4 від 08.09.2017 року, в пунктах 16, 17 якого вказано, що професійне захворювання виникло у зв’язку з тривалим періодом роботи в шкідливих умовах, обумовленим впливом шкідливого фактора – пил; робоча поза, фізичне навантаження, вимушені нахили; шум. Важкість праці: фізичне динамічне навантаження (за участю м’язів нижніх кінцівок та тулубу) – фактична величина 138,7 Вт, при нормативному значенні 90 Вт; фізичне динамічне навантаження (за участю м’язів рук та плечового поясу) – фактична величина 64,0 Вт, при нормативному значенні 45 Вт; маса вантажу, що підіймається та переміщується – фактична величина 30 кг при нормативному значенні 30 кг. Запиленість повітря робочої зони з вмістом діоксиду кремнію 5,0 % складала - 78,1 мг/м.куб. (ГДК 10 мг/м.куб.) протягом 81,0 % часу робочої зміни. Шум від працюючого обладнання 93 дБА (ГДР 80 дБА) (копія акту додається).

Згідно з медичним висновком Центральної лікарсько-експертної комісії Державної установи «Інститут медицини праці національної академії медичних наук України» Клініки професійних захворювань № 24/594 від 04.07.2017 року йому було поставлено наступний діагноз – хронічна радикулопатія L5, S1 справа в стадії затихаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями та стійким больовим синдромом; хронічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху (ІІІ ст.) - за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3; хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН І-ІІ ст. (першого-другого ст.), – захворювання професійні, встановлені вперше.

Крім того, відповідно до виписки № 587 від 11.07.2017 року із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, вищевказаною установою йому були надані лікувальні та трудові рекомендації, а саме протипоказано роботу в умовах дії пилу, фізичного навантаження, вимушеної робочої пози, інтенсивного виробничого шуму, несприятливого мікроклімату. Також було рекомендовано спостереження та лікування у невролога, терапевта, ЛОР-лікаря, профпатолога за місцем проживання, динамічне спостереження клініки профзахворювань, курси відновлюючого лікування, санаторно- курортне лікування в санаторіях пульмонологічного та неврологічного профілю.

23.10.2017 року згідно довідок Медико-соціальної експертної комісії йому первинно встановлено за сукупністю 65 % втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності строком до 01.11.2019 року, потребу в медикаментозному та санаторно – курортному лікуванні. Крім того, йому протипоказана важка фізична праця, робота в підземних умовах.

Лікування за наслідками професійних захворювань він продовжує і зараз. Стан його здоров’я не є стабільним. У нього постійні болі в поперековому відділі хребта, періодично дуже різкі, які посилюються при незначному фізичному навантаженні, при русі, з ірадіацією в праву ногу, оніміння в ній, судоми в литкових м’язах, він відчуває ускладнення при ходьбі, обмеження рухів, практично не може поворухнутись без болі, крім того, у нього постійний кашель, ускладнене дихання, задуха при прискоренні ходи та при незначному фізичному навантаженні, почуття нехватки повітря, бистра стомленість, поганий сон, загальна слабкість, шум в вухах, зниження слуху (на підтвердження додаються епікризи та виписки із медичної картки, аудіограма). Він вважає, що внаслідок отримання трьох професійних захворювань йому була заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що він протягом тривалого часу постійно страждає від фізичного болю, після втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, він став інвалідом.

Тривалий час він перебував на лікуванні. Через поганий стан здоров’я він був вимушений звільнитися з шахти і зараз не працює, хоча ще міг би працювати і виконувати ту саму роботу, яку виконував до отримання захворювань, оскільки на момент звільнення йому було всього 37 років. Все це разом вплинуло на його образ життя, на сімейний бюджет, оскільки для лікування необхідні чималі кошти. В результаті отриманих професійних захворювань він втратив нормальні життєві зв'язки і йому доводиться приймати додаткові зусилля для організації свого життя та життя своєї родини, він не може реалізовувати в повній мірі свої повсякденні заняття, звички та бажання. Він не може виконувати більшість фізичної роботи по дому, її виконує дружина, оскільки через стан свого здоров’я він нічим не може їй допомогти. Крім того, він є батьком, у нього двоє доньок, 2000 та 2007 років народження, які потребують від нього певної допомоги, в тому числі і матеріальної. Раніше все це він собі міг дозволити, а в даний момент його дохід суттєво знизився, та ще і чималі кошти йдуть на лікування та відновлення після отриманих професійних захворювань. Вищевикладені обставини негативно відбиваються на його душевному стані. Він відчуває душевні страждання та переживання, у нього з’явилося почуття тривоги перед майбутнім, особливо з урахуванням незворотності наслідків отриманих захворювань та тяжкого стану мого здоров’я. При цьому слід зважати на тривалість та глибину моральних та фізичних страждань, на безліч негативних наслідків для нього, які виникли внаслідок отримання трьох професійних захворювань, а також на незворотність значного погіршення стану здоров’я.

З огляду на ці обставини позивач вважає, що відповідач повинен відшкодувати йому моральну шкоду з підстав, передбачених законодавством, оскільки він не забезпечив його безпечних і нешкідливих умов праці. Розмір заподіяної йому моральної шкоди позивач оцінює в 150000,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог.

В судове засідання представник відповідача ПАТ ШУ «Покровське» не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, та відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що сума моральної шкоди в розмірі 150000,00 грн. є значно завищеною і не відповідає вимогам розумності та справедливості. Просив врахувати, що внаслідок недбалості медичних працівників та внаслідок свідомого приховування позивачем фактів погіршення свого стану здоров’я у позивача під час медичних оглядів не було виявлено ознак професійного захворювання, і з цих причин відповідачем своєчасно не було усунуто позивача від дії шкідливих факторів і виробничого середовища.

З’ясувавши обставини у справі, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем ПАТ «ШУ «Покровське» з 10.08.1999 року по 12.01.2017, тобто більше сімнадцяти років, з 01.06.2004 року працював на посаді гірника очисного вибою з повним робочим днем в шахті. Звільнено його було на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України через невідповідність виконуваній роботі за станом здоров’я, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 6-7).

Під час роботи в шахті позивач ОСОБА_1 отримав професійні захворювання, що підтверджується Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання по формі П-4 від 08.09.2017 року, в пунктах 16, 17 якого вказано, що професійне захворювання виникло у зв’язку з тривалим періодом роботи в шкідливих умовах, обумовленим впливом шкідливого фактора – пил; робоча поза, фізичне навантаження, вимушені нахили; шум. Важкість праці: фізичне динамічне навантаження (за участю м’язів нижніх кінцівок та тулубу) – фактична величина 138,7 Вт, при нормативному значенні 90 Вт; фізичне динамічне навантаження (за участю м’язів рук та плечового поясу) – фактична величина 64,0 Вт, при нормативному значенні 45 Вт; маса вантажу, що підіймається та переміщується – фактична величина 30 кг при нормативному значенні 30 кг. Запиленість повітря робочої зони з вмістом діоксиду кремнію 5,0 % складала - 78,1 мг/м.куб. (ГДК 10 мг/м.куб.) протягом 81,0 % часу робочої зміни. Шум від працюючого обладнання 93 дБА (ГДР 80 дБА) (а.с. 16-17).

Згідно з медичним висновком Центральної лікарсько-експертної комісії Державної установи «Інститут медицини праці національної академії медичних наук України» Клініки професійних захворювань № 24/594 від 04.07.2017 року йому було поставлено наступний діагноз – хронічна радикулопатія L5, S1 справа в стадії затихаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями та стійким больовим синдромом; хронічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху (ІІІ ст.) - за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3; хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН І-ІІ ст. (першого-другого ст.), – захворювання професійні, встановлені вперше (а.с. 15).

Крім того, відповідно до виписки № 587 від 11.07.2017 року із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, вищевказаною установою позивачу були надані лікувальні та трудові рекомендації, а саме протипоказано роботу в умовах дії пилу, фізичного навантаження, вимушеної робочої пози, інтенсивного виробничого шуму, несприятливого мікроклімату. Також було рекомендовано спостереження та лікування у невролога, терапевта, ЛОР-лікаря, профпатолога за місцем проживання, динамічне спостереження клініки профзахворювань, курси відновлюючого лікування, санаторно- курортне лікування в санаторіях пульмонологічного та неврологічного профілю (а.с. 13).

23.10.2017 року згідно довідок Медико-соціальної експертної комісії позивачу ОСОБА_1 первинно встановлено за сукупністю 65 % втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності строком до 01.11.2019 року, потребу в медикаментозному та санаторно – курортному лікуванні. Крім того, йому протипоказана важка фізична праця, робота в підземних умовах (а.с. 8-9).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Законом України “Про охорону праці”, а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров’я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов’язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Судом встановлено, що тяжкі та шкідливі умови праці призвели до професійних захворювань позивача. Висновком МСЕК від 23.10.2017 року позивачу було встановлено 65% втрати професійної працездатності за сукупністю професійних захворювань, третю групу інвалідності (а.с. 8-9).

В зв’язку цим 25.07.2018 року позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з позовом про відшкодування моральної шкоди. Оскільки на час звернення позивача до суду Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не передбачено обов’язку Фонду відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, то таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, повинен відшкодовувати роботодавець, згідно з правилами статті 237-1 КЗпП України.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)” спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в зв’язку з професійними захворюваннями позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив згідно висновку МСЕК 65% працездатності, визнаний інвалідом третьої групи.

Лікування за наслідками професійного захворювання позивач продовжує і зараз. Стан його здоров’я залишається досить тяжким, в зв’язку з чим він відчуває великий дискомфорт. Він і надалі потребує реабілітаційного лікування. Внаслідок професійного захворювання позивачу заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що після встановлення професійного захворювання та відсотка встати працездатності, а також в подальшому він зазнав і продовжує зазнавати сильного фізичного болю і страждань, після втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму.

Все це разом вплинуло на його образ життя, на сімейний бюджет, оскільки для лікування необхідні чималі кошти. Внаслідок професійного захворювання він втратив нормальні життєві зв'язки і йому доводиться приймати додаткові зусилля для організації свого життя та життя своєї родини, він не може реалізовувати в повній мірі свої повсякденні заняття, звички та бажання. Крім того, позивач є батьком двох дітей, 2000 та 2007 років народження, які потребують від нього певної допомоги, в тому числі і матеріальної (а.с. 18-19). Вищевикладені обставини негативно позначаються на його душевному стані. Він відчуває душевні страждання та переживання, у нього з’явилося почуття тривоги перед майбутнім, особливо з урахуванням незворотності наслідків отриманого захворювання та тяжкого стану його здоров’я. У нього критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому та соціальному відношенні, громадянина. Наслідки професійного захворювання призвели до втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Вищезазначене законодавство, а також роз’яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов’язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв’язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на її відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме те, що професійна працездатність в зв’язку з професійними захворюваннями згідно висновку МСЕК втрачена на 65 %, він визнаний інвалідом третьої групи.

Виходячи з викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 52000 грн.

Згідно ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. 268 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 263-265ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», ЄДРПОУ 13498562, на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 52000 (п’ятдесят дві тисячі) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди в зв’язку з професійними захворюваннями.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», ЄДРПОУ 13498562, на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Повний текст рішення складено 12 вересня 2018 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області, з врахуванням вимог п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: вул. Азовська, 29, с. Гришине, Покровського району, Донецької області, 85330, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське», код ЄДРПОУ 13498562, місцезнаходження: пл. Шибанкова, 1а, м. Покровськ, Донецька область, 85300.

Суддя: