Постанова № 76420659, 03.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/6200/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Большакової О.О.,

Пліша М.А.,

секретаря судового засідання Копанишин Х.В.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Імпорт» на ухвалу Галицького районного суду м.Львова (головуючий суддя Волоско І.Р.) про закриття провадження в частині позовних вимог, постановлену у відкритому судовому засіданні в м.Львові о 11 год 35 хв. 09 липня 2018 року у справі №813/3634/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Імпорт» до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними дій та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

12.10.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Імпорт» (далі - Товариство) звернулося в суд з позовом до Львівської митниці ДФС, просило визнати протиправними дії відповідача, які полягають у складенні завідомо неправдивого протоколу про порушення митних правил №0759/20916/15 від 07.04.2015, вилучені товару (одягу, що був у використанні загальною масою брутто 12250 кг) та поміщенні його на склад Львівської митниці ДФС, а в подальшому передачі на реалізацію ТОВ «Актур», стягнути з Львівської митниці ДФС грошові кошти на загальну суму 645 361,65 грн., з яких: 579 861,65 грн. реальні збитки, 65 500 грн. - витрати на правову допомогу.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2018 року справу №813/3634/17 передано на розгляд Галицького районного суду м.Львова.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 09 липня 2018 року закрито провадження у частині позовних вимог про стягнення з Львівської митниці ДФС грошових коштів на загальну суму 645 361,65 грн.

Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статей 122, 123 КАС України позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача, які полягають у складенні завідомо неправдивого протоколу про порушення митних правил №0759/20916/15 від 07.04.2015, вилученні товару (одягу, що був у використанні, загальною масою брутто - 12250 кг) та поміщенні його на склад Львівської митниці ДФС, а в подальшому - передачі на реалізацію ТОВ «Арктур» - залишено без розгляду. Спір про стягнення з Львівської митниці ДФС грошових коштів на загальну суму 645361,65 грн., з яких: 579861,65 грн. - реальні збитки, 65 500,00 грн. - витрати на правову допомогу не носить публічно-правового характеру, а тому відсутні правові підстави розглядати та вирішувати об'єднані позовні вимоги у порядку адміністративного судочинства. Такі вимоги, на переконання суду першої інстанції, слід вирішувати судом в порядку господарського судочинства.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство подало апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 09 липня 2018 року про закриття провадження в частині позовних вимог та направити справу для продовження розгляду. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що у позовній заяві позивач просить визнати протиправними конкретні дії Львівської митниці ДФС, від вчинення яких поніс прямі матеріальні збитки та стягнути ці збитки з відповідача в користь позивача. Скаржник вказує, що відповідач є органом, що здійснює публічно-владні управлінські функції, а спір виник саме внаслідок здійснення відповідачем своїх функцій. Відтак, вважає, що в силу приписів статті 21 КАС України питання про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень повинні розглядатись судом в одному провадженні з спором щодо визнання протиправними дій Львівської митниці ДФС.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, який мотивований тим, що зазначені у позові збитки не мають відношення до справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за порушення митних правил та скасування класифікаційного рішення Львівської митниці ДФС, а тому не можуть стягуватись в порядку адміністративного судочинства. Щодо стягнення витрат на правову допомогу, відповідач вказує, що суд може вирішити питання про судові витрати, але тільки понесені при розгляді даної справи, а не будь-якої іншої судової справи, тоді як позивачем не надано жодного документа на підтвердження понесених витрат на правову допомогу у даній справі.

В судовому засіданні представник Товариства апеляційну скаргу підтримав, представник відповідача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі ухвали суду першої інстанції.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції вимогам ст.242 КАС України відповідає.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що 07.04.2015 головним державним інспектором митного поста «Запитів» Львівської митниці ДФС Майкутом І.Я. складено протокол про порушення митних правил №0759/20916/15 відносно громадянина ОСОБА_4, декларанта ТОВ «Захід Імпорт», яким встановлено, що 27.03.2015 ОСОБА_4 до митного оформлення на м/п «Запитів» Львівської митниці ДФС подані товаросупровідні документи та митна декларація №209160000/2015/003542 на товар №1 «Одяг, що був у використанні, для подальшого використання з текстильних матеріалів, у змішаному вигляді зі ступенем зносу не більше 25%, літньо-осіннього сезону: футболки в асортименті» код за УКТЗЕД 6309000020 (ставка ввізного мита 5%), вагою брутто 12250 кг, вагою нетто 12180 кг, митна вартість 343487,68 грн., товар 2 «Взуття, що використовувалось (ступінь зносу 25%) у змішаному вигляді, не сортоване чоловіче, жіноче, підліткове 2 та 3 категорії» код за УКТЗЕД 6309000010 (ставка ввізного митна 5,3%) вагою брутто 1315 кг, вагою нетто 1307 кг, митна вартість 37472,96 грн., що надійшов на адресу ТОВ «Захід Імпорт».

За результатами опрацювання запиту, скерованого м/п «Запитів, рішенням Відділу класифікації товару Львівської митниці ДФС від 03.04.2015 №КТ-209000013-0125-2015 код товару №1 за УКТЗЕД визначено 6109100000, а саме - «Легкі трикотажні вироби - футболки з бавовни, з коротким рукавом, з круглим вирізом, без застібок, без кишень, без коміра, різних кольорів, без видимих ознак використання (носіння), з розрізаною навпіл текстильною етикеткою» (ставка ввізного мита 12%).

Таким чином встановлено, що гр. України ОСОБА_4 не заявив за встановленою формою в митній декларації точних та достовірних відомостей щодо найменування, назви, коду згідно УКТЗЕД та вартості, що стосуються задекларованого товару №1, що має ознаки порушення митних правил, передбаченого ст.472 Митного кодексу України.

Товар №1 «Легкі трикотажні вироби - футболки з бавовни, з коротким рукавом, з круглим вирізом, без застібок, без кишень, без коміра, різних кольорів, без видимих ознак використання (носіння), з розрізаною навпіл текстильною етикеткою» вагою 12180 кг тимчасово вилучено.

Вилучений товар (упакований в поліетиленові мішки різних розмірів) зберігався на складі митниці з 09.04.2015 (дата фактичного поміщення) по 06.12.2016 (дата фактичної передачі на реалізацію).

16.04.2015 на підставі постанови про взяття проб і зразків у справі про порушення митних правил №0759/20916/15 від 15.04.2015, протоколу про одержання проб і зразків товарів для проведення експертизи в справі про порушення митних правил №0759/20916/15, 20 футболок вагою 3 кг передано на експертизу ДП «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації».

Станом на 24.07.2017 вилучений товар перебував на реалізації ТОВ «Артур», передача майна на реалізацію відбулась на підставі та у відповідності з актом опису, оцінки та передачі майна на реалізацію №61 від 29.11.2016 .

Листом Львівської митниці ДФС від 27.07.2017 за результатами розгляду адвокатського запиту повідомлено, що оцінка майна, вилученого відповідно до протоколу про ПМП « 0759/20916/15 від 07.04.2015, проводилась ПП «Левковичі», який має відповідний сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, та яким визначено вартість вилученого майна в розмірі 694089 грн., вартість 1 кілограму товару - 57 грн. (а.с.52).

Згідно з листом Львівської митниці ДФС від 08.08.2017 залишок нереалізованого товару, вилученого в Товариства товару, який може бути повернений власнику, станом на 28.07.2017 становить 5588 кг. (а.с.54-55).

13.09.2017 на особистий рахунок ОСОБА_4 надійшли грошові кошти в частині погашення заборгованості Львівської митниці ДФС за реалізований товар в розмірі 18420,15 грн.

На підставі вказаного, Товариство встановило, що понесені в результаті протиправних дій Львівської митниці ДФС збитки становлять 579861,65 грн.

Крім того, з метою захисту порушених прав та законних інтересів від протиправних та явно незаконних дій Львівської митниці ДФС між Товариством та Адвокатським об'єднанням «Екс Юре» укладено договір про правовий супровід діяльності №02-02/50 від 25.06.2015, загальна сума вартості послуг, наданих Товариству за період з 27.03.2015 до 26.09.2017 становить 65500 грн.

Відтак, Товариство звернулось із позовом щодо стягнення з Львівської митниці ДФС грошових коштів на загальну суму 645361,65 грн.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з підпунктом 10 частини 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу

Статтею 21 КАС України встановлено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою. Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зі змісту цієї норми випливає, що адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень в межах публічно-правових відносин; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків) носять приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції, а вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

В апеляційній скарзі Товариством зазначено, що позовні вимоги щодо стягнення грошових коштів безпосередньо пов'язані з протиправністю конкретних дій Львівської митниці ДФС, яка є суб'єктом владних повноважень, здійснює публічно-владні управлінські функції.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що позовна вимога Товариства про визнання протиправними дій Львівської митниці ДФС, які полягають у складенні завідомо неправдивого протоколу про порушення митних правил №0759/20916/15 від 07.04.2015, вилучені товару (одягу, що був у використанні загальною масою брутто 12250 кг) та поміщенні його на склад Львівської митниці ДФС не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки такі дії відповідачем вчинено у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4, декларанта ТОВ «Захід Імпорт», за порушення митних правил, передбаченого ст.472 Митного кодексу України, водночас в силу приписів ч.2 ст.522 Митного кодексу України справи про порушення митних правил, передбачені статтями 471-473, 476, 482-484 цього Кодексу, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються місцевими судами (суддями).

Відповідно до ч.5 ст.529 Митного кодексу України постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

З матеріалів справи встановлено та не заперечено представниками сторін в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, що правомірність складення протоколу про порушення митних правил №0759/20916/15 від 07.04.2015 була предметом дослідження Галицьким районним судом м. Львова при розгляді матеріалів про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил у справі №461/5402/15-п (постанова від 01.09.2015) та Апеляційним судом Львівської області постановою якого від 30.11.2015 провадження по справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, закрито у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Класична інтерпретація суті конструкції «суд, встановлений законом» викладена Європейським судом у рішенні по справі «Сокуренко і Стригун проти України» та згідно п.24 цього рішення полягає у такому: «Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)».

Зазначена правова позиція дає можливість виділити дві умови відповідності критерію «суд, встановлений законом»: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції, що спір про стягнення з Львівської митниці ДФС грошових коштів на загальну суму 645 361,65 грн. не носить ознак публічно-правового характеру також з врахуванням вищевикладених висновків суду апеляційної інстанції та, як наслідок, не може бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції. Такі вимоги слід вирішувати судом в порядку господарського судочинства.

З огляду на викладене, враховуючи положення ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про закриття провадження у справі в частині вимог.

Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 312, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Імпорт» залишити без задоволення, а ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 09 липня 2018 року у справі №813/3634/17 про закриття провадження в частині позовних вимог про стягнення з Львівської митниці ДФС грошових коштів на загальну суму 645 361,65 грн. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді О. О. Большакова М. А. Пліш Повне судове рішення складено 13.09.2018