Постанова № 76419571, 11.09.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/18220/18

Провадження № 22-ц/772/1874/2018

Категорія: 20

Головуючий у суді 1-ї інстанції Борисюк І. Е.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 рокуСправа № 127/18220/18м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Зайцева А.Ю., Шемети Т.М, секретар - Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 липня 2018 року про забезпечення позову, постановлену суддею Борисюк І.Е. в залі Вінницького міського суду (дата складення повного тексту невідома), за результатами розгляду заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову,

встановив:

24 липня 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Вінницького міського суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю « Фондова компанія «Торговець цінними паперами «Реєстр - консалтинг», Публічне акціонерне товариство «Жорнище» про визнання недійсним Договору купівлі - продажу цінних паперів № БВ 19 від 24 липня 2017 року, укладеного між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_3.(покупець) та про зобов'язання ОСОБА_3 повернути ОСОБА_5 прості іменні акції публічного акціонерного товариства «Жорнище», номінальною вартістю 25 копійок, в кількості 162 596 штук.

24 липня 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на прості іменні акції публічного акціонерного товариства «Жорнище», номінальною вартістю 25 копійок, в кількості 162 596 штук, які належать ОСОБА_3 та заборонити депозитарній установі Товариству з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія « Торговець цінними паперами «Реєстр - Консалтинг» здійснювати будь - які дії з вказаними простими іменними акціями, які належать ОСОБА_3.

Заява ОСОБА_4 мотивована тим, що він звернувся до суду із вимогами про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів та про зобов'язання ОСОБА_3 повернути ОСОБА_5 прості іменні акції.

На думку ОСОБА_4 до завершення розгляду справи, ОСОБА_3 може відчужити спірні акції, що призведе до неможливості виконання рішення суду про повернення акцій, у разі задоволення позову.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 липня 2018 року заяву ОСОБА_4 задоволено. Накладено арешт на прості іменні акції Публічного акціонерного товариства «Жорнище» номінальною вартістю 25 (двадцять п'ять) копійок, в кількості 162 596 ( сто шістдесят дві тисячі п'ятсот дев'яносто шість) штук, які належать ОСОБА_3. Заборонено депозитарній установі Товариству з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія « Торговець цінними паперами « Реєстр - консалтинг» здійснювати будь - які дії з простими іменними акціями Публічного акціонерного товариства «Жорнирще», номінальною вартістю 25 (двадцять п'ять) копійок, в кількості 162 596 ( сто шістдесят дві тисячі п'ятсот дев'яносто шість) штук.

На вказану ухвалу ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу скасувати. Інших вимог в скарзі апелянт не ставить.

Скаргу мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням вимог Цивільного процесуального Кодексу України та всупереч роз'ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Суд не перевірив стан рахунків власника акцій, ОСОБА_3, на день накладення арешту, не з'ясовано судом їх кількість та чи не порушуються права інших акціонерів.

Задовольняючи вимогу, щодо заборони депозитарній установі здійснювати будь - які дії з простими іменними акціями, суд не вказав кому саме належать ці акції, чим заблокував роботу всієї депозитарної установи та порушив права інших акціонерів.

Суд керувався лише припущенням того, що майна буде достатньо для забезпечення вимог у разі задоволення позову, наклавши арешт на майно, не пересвідчився у тому, що його вартість не перевищує вказаної ціни позову (оцінка відсутня).

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог (Постанова Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (Постанова Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Відповідність забезпечення заходів заявленій вимозі полягає у відповідності майнового інтересу заявника заходам, про застосування яких він клопоче перед судом. Так, відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В даному випадку вимоги заяви про забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки у позовній заяві стоїть вимога про повернення ОСОБА_5 простих іменних акцій ПАТ «Жорнище», номінальною вартістю 25 копійок, в кількості 162 596 штук та у заяві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на прості іменні акції в тій самій кількості і такої ж номінальної вартості.

Крім того, наявність між сторонами спору підтверджується фактом звернення ОСОБА_4 до суду з приводу визнання недійсним договору купівлі - продажу акцій.

Як пояснив у судовому засіданні представник депозитарної установи виконання ухвали неможливе, так як технічна програма не могла накласти арешт лише на акції ОСОБА_3, а тому був вчинений арешт на всі акції.

Дані твердження колегія суддів не бере до уваги, так як позивач відповідно до умов договору купівлі -продажу, придбав 162 596 штук акцій. Договір купівлі - продажу цінних паперів оспорюються. Саме на цю кількість акцій (з урахуванням номінальної вартості) позивач просить накласти арешт.

Пояснення представника депозитарної установи про те, що в ухвалі суду не вказано кому належать акції відносно яких заборонено вчиняти дії, є надуманими так як, і в заяві про забезпечення позову і в ухвалі суду чітко (однозначно) вказується про які саме акції йде мова, а отже, зрозуміло на які акції слід накласти арешт.

Враховуючи вимоги позову та заяви про забезпечення позову, колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною і не підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 липня 2018 року про забезпечення позову залишити без з мін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду.

Головуючий: Т.Б.Сало

Судді: А.Ю.Зайцев

Т.М.Шемета

Згідно з оригіналом:

Суддя: Т.Б.Сало