Ухвала суду № 76418436, 10.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 вересня 2018 року

справа № 804/1266/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача): Іванова С.М.

суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 804/1266/18 за позовом Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року адміністративний позов Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, Департамент патрульної поліції Національної поліції України подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2018 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 804/1266/18 повернуто заявнику з огляду на долучення до апеляційної скарги довіреності, не засвідченої належним чином.

22 червня Департамент патрульної поліції Національної поліції України повторно звернувся з апеляційною скаргою.

Ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року залишено без руху та надано заявнику апеляційної скарги строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме подання клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин пропуску, якщо такі є, та документу про сплату судового збору у розмірі та порядку, передбаченому чинним законодавством.

У встановлений судом строк від заявника апеляційної скарги надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору та про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яке обґрунтоване тим, що з першою апеляційною скаргою відповідач звернувся в межах процесуального строку. Наголошено на тому, що повернення апеляційної скарги з підстав не підтвердження повноважень щодо підписання скарги або засвідчення копій документів нормами чинного КАС України не передбачено, що також підтверджується і правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року № 527/363/18. З приводу поданого клопотання про продовження строку для сплати судового збору зазначено, що з огляду на зміну реквізитів для зарахування судового збору у липні 2018 року видалось за неможливе виконання Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ДПП доповідної записки від 10.05.2018 року. Повторно направлена доповідна записка від 16.07.2018 року станом на час подання вказаного клопотання знаходиться на виконанні. При цьому з огляду на віддаленість Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ДПП, а також тривалість відповідного процесу перерахування коштів, відповідачу необхідний більший проміжок часу для сплати судового збору.

Розглянувши вказані клопотання, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Щодо клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що за приписами ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Натомість, десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги є строком, встановленим законом, відповідно до приписів ч. 2 ст. 169 та ч. 2 ст. 298 КАС України, а тому не може бути продовжений судом апеляційної інстанції.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

В той же час, зміна реквізитів для зарахування судового збору у липні 2018 року не може бути визнана поважною причиною для продовження строку на усунення недоліків, оскільки своєчасність проведення передбачених законом платежів за належними реквізитами залежить виключно від належної організації роботи відповідальних осіб та є суто суб'єктивною причиною.

Відносно клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 39 справи "Устименко проти України", принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні повинна бути надана можливість знати про зауваження або докази, надані іншою стороною, включаючи апеляційну скаргу, та надати власні зауваження з цього приводу.

У пунктах 46, 47 цього ж Рішення ЄСПЛ вказує на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії". Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України").

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» Суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, органи Національної поліції України зокрема, зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення).

У даному ж випадку, пропуск строку на апеляційне оскарження, при зверненні вдруге до суду апеляційної інстанції, спричинено неналежним оформленням документів на підтвердження повноважень при поданні первинної апеляційної скарги, і, як наслідок, її поверненням заявнику, що, втім, в контексті наведених положень міжнародного права, національного законодавства, практики ЄСПЛ не є особливими і непереборними обставинами, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційне оскарження, а відтак, не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Таким чином, неспроможність скаржника належним чином організувати засвідчення повноважень своїх представників у відповідності до встановлених законом правил, є суто суб’єктивною обставиною та не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.

Вказана правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 15.05.2018 року (справа № 804/2979/17) від 19.06.2018 року (справа № 813/3687/15), від 18.06.2018 (справа № 804/4444/16).

З приводу посилань заявника апеляційної скарги на те, що не підтвердження повноважень щодо підписання скарги або засвідчення копій документів як підстава для повернення апеляційної скарги, нормами чинного КАС України не передбачено, що також підтверджується і правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року № 527/363/18, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в даному випадку заявник апеляційної скарги не скористався наданим йому правом на оскарження в касаційному порядку ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2018 року, якою було повернуто першу апеляційну скаргу, у разі, якщо вважав, що остання винесена із порушенням норм процесуального права.

При цьому колегія суддів апеляційного суду зауважує, що надання належним чином засвідчених та оформлених документів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, вимагається саме із метою встановлення у особи права на її підписання, відсутність таких документів є підставою для повернення апеляційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України, як підписаної особою, яка не має права її підписувати.

Також, від заявника апеляційної скарги 29.08.2018 року на усунення недоліків апеляційної скраги надішла копія платіжного доручення № 5664 від 21.08.2018 року, яка не може бути прийнята судом апеляційної інстанції з огялду на подання останньої поза межами процесуального строку, встановленого законом для усунення недоліків апеляційної скарги, та з урахуванням відмови у клопотанні відповідача про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, наведене вище, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 804/1266/18.

Керуючись ст. 299 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 804/1266/18, зазначені Департаментом патрульної поліції Національної поліції України в поданому клопотанні від 07.08.2018 року.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 804/1266/18 за позовом Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.

Ухвала підписана складом суду 10 вересня 2018 року.

Головуючий суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко