Постанова № 76418051, 12.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/368/18

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Яковлєва О.В., Федусика А.Г.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року, прийняте в порядку письмового позовного провадження в м. Миколаєві, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2018 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо непроведення з 01.01.2017 року перерахунку пенсії ОСОБА_1, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 82% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2017 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та Постанови КМУ "Про внесення змін до постанови КМУ від 07.11.2007 року № 1294" від 28.12.2016 року № 1036 з врахуванням збільшених розмірів посадового окладу - 2880 грн., окладу за спеціальним званням (полковник) - 135 грн., надбавки за стаж служби в розмірі 35 %, що становить - 1055,25 грн., надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50 %, що становить - 2035,13 грн., надбавки за ОРД та інформаційно-аналітичну роботу в розмірі 50 %, що становить - 1440,00 грн., премії в розмірі 140%, що становить - 5698, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є пенсіонером Державної пенітенціарної служби України з березня 2008 року та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області. Після звільнення зі служби йому призначено пенсію за вислугу років в розмірі 82% від його грошового забезпечення на час звільнення з органів ДПтС. При цьому, на сьогоднішній день всупереч приписам ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1036 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294» відповідачем не перераховано розмір належної йому до виплати пенсії, що порушує його права на отримання належного пенсійного забезпечення від держави та право власності на очікуванні доходи.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року позов задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54003, РНОКПП НОМЕР_1) у розмірі 82% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2017 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби. та деяких інших осіб" та Постанови КМУ "Про внесення змін до постанови КМУ від 07.11.2007 року № 1294" від 28.12.2016 року № 1036 з врахуванням збільшених розмірів посадового окладу - 2880 грн., окладу за спеціальним званням (полковник) - 135 грн., надбавки за стаж служби в розмірі 35 %, що становить - 1055,25 грн., надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50 %, що становить - 2035,13 грн., надбавки за ОРД та інформаційно-аналітичну роботу в розмірі 50 %, що становить - 1440,00 грн., премії в розмірі 140%, що становить - 5698, 00 грн. У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність щодо непроведення з 01.01.2017 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54003, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.), сплачений квитанцією № 4 від 06.02.2018 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Доводами апеляційної скарги зазначено, що не були дотримані норми Порядку № 45, що, на думку апелянта, свідчить про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії позивачу відповідно до постанови № 1036, на момент подання апеляційної скарги створено та функціонує правонаступник управління ДПтС України в Миколаївській області - Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, у зв`язку з чим ліквідаційна комісія ДПтС України в Миколаївській області не є уповноваженим органом для подання необхідних документів до органів Пенсійного фонду України для перерахунку пенсії. Крім того, апелянт зазначає, що позивач звернувся до суду із пропуском шестимісячного строку строку звернення до суду, встановленого ч.2 ст.122 КАС України, оскільки про порушення свого права на перерахунок пенсії дізнався в лютому 2017 року, а до суду звернувся лише 09.02.2018 р., клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними позивачем не надавались.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що, на його думку, неузгодженість взаємодії уповноважених органів (в даному випадку ПФУ і головними управліннями ПФУ) ніяким чином не може бути підставою для ігнорування імперативних приписів Закону України №2262-ХІІ, рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії позивачу суперечить практиці судів, рішенням Конституційного Суду України, правовій позиції Європейського суду з прав людини. Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 01.06.2018 року управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області, як юридична особа з 06.10.2016 року тільки знаходиться в стані припинення, тобто не ліквідовано. Що стосується строку звернення до суду, позивач зазначив, що суд першої інстанції керувався ч.3 ст.51 Закону №2262-ХІІ де вказано, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення.., не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Що стосується клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з викликом сторін, яке надійшло до суду 18.06.2018 р., колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції справу було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є пенсіонером Державної пенітенціарної служби України з березня 2008 року та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Після звільнення зі служби позивачу призначено пенсію за вислугу років в розмірі 82% від грошового забезпечення на час звільнення з органів ДПтС.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення з 01.01.2017 року перерахунку пенсії позивачу не підлягає задоволенню, оскільки недотримання алгоритму, зазначеному у постанові КМУ № 45 від 13.02.2008 р. іншими суб`єктами владних повноважень не свідчить про протиправну бездіяльність відповідача. В іншій частині, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно статті 1 зазначеного Закону особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до п. 1 зазначеного порядку перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Згідно п.2 зазначеного порядку на підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, м. м. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Пунктом 3 зазначеного Порядку встановлено, що на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

07 листопада 2007 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Додатком 20 до зазначеної постанови було затверджено схему посадових окладів осіб начальницького складу апарату Державної пенітенціарної служби.

28 грудня 2015 року КМУ прийнято постанову №1036 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294», якою затверджено, у тому числі, схему посадових окладів осіб начальницького складу апаратів управлінь (відділів) Державної пенітенціарної служби в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Київській області.

Постановою КМУ від 28.12.2016р. №1036 «Про внесення змін до постанови КМУ від 07.11.2007р. №1294» дійсно підвищено розмір грошового забезпечення військовослужбовцям, у тому числі на посаді, якій працювала позивач, що у відповідності до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», дає останній право на перерахунок пенсії.

Разом з цим, всупереч вимог Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Пенсійний фонд України не вчинив дій щодо інформування ГУ ПФУ у Миколаївській області про необхідність проведення перерахунку пенсій пенсіонерам Державної кримінально-виконавчої служби.

Саме посилання ГУ ПФУ в Миколаївській області в листі від 01.02.2018р. на те, що Постановою КМУ №1036 від 28.12.2016р. не визначено умов, порядку та розмірів перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення, стало підставою для відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

Колегія суддів вважає незаконною таку відмову відповідача, оскільки такий перерахунок пенсії має здійснюватись відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, який на момент звернення позивача до суду є чинним.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування правомірності своїх дій щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії.

Невиконання Пенсійним фондом України покладеного на нього Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, обов'язку щодо інформування ГУ ПФУ в Миколаївській області про необхідність проведення перерахунку пенсій пенсіонерам Державної кримінально-виконавчої служби не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії позивача, право на перерахунок якої надано їй Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Враховуючи викладене, оскільки орган пенсійного фонду безпідставно відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії у зв`язку із зміною грошового забезпечення відповідної категорії осіб, в тому числі безпосередньо за заявою позивача та наданими ним відомості про розмір грошового забезпечення, визначений на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно вбачав наявність підстав для зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити ці дії з дня виникнення у позивача права на перерахунок пенсії.

Що стосується доводів апелянта про те, що довідка, надана позивачем видана ліквідаційною комісією ДПтС України в Миколаївській області, яка не є уповноваженим органом для видачі відповідних довідок, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до постанов КМУ від 18.05.2016 року № 343, 348 Міністерство юстиції є правонаступником Державної пенітенціарної служби, та 30.09.2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи про створення Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції судом до уваги не береться, так як ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Тому наявність в Єдиному державному реєстрі запису про створення Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань не свідчить про припинення ДПтС України в Миколаївській області.

Що стосується дати, з якої відповідач повинен здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, колегія суддів зазначає наступне.

Враховуючи те, що Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 року №1036 набрала чинності з 01.01.2017 року, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість доводів позивача щодо наявності підстав для перерахунку пенсії за вказаний період з урахуванням грошового забезпечення, визначеного вказаним актом.

У розпорядженні органу пенсійного фонду були всі відомості щодо змін у грошовому забезпеченні позивача, надані ним самостійно, а отже посилання відповідача на не надсилання їх в установленому порядку від відповідних органів не може свідчити про відсутність підстав для перерахунку пенсії за наявними даними.

Заробітна плата і пенсія мають однакову правову природу, тобто є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції). Цей довід випливає з наступних положень законодавства.

Згідно з абзацом чотирнадцятим статті 1 Закону України № 2235-III «Про громадянство України» (в редакції Закону № 2663-IV) заробітна плата і пенсія включені до переліку законних джерел існування.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-III) заробітна плата і пенсія також включені до переліку доходів.

З Конвенції і судової практики Європейського Суду з прав людини випливає, що заробітна плата і пенсія відносяться до власності.

Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

З огляду на позицію Конституційного Суду України в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, практикою Європейського суду з прав людини, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 99 КАС України та ст. 122 КАС України (в редакції Закону № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року) в системному зв'язку з положенням частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», можна дійти висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

З огляду на вищезазначене правильним є висновок суду першої інстанції про зобов`язання провести позивачу перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 січня 2017 року.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року - залишити без змін.

Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: О.В. Яковлєв

Суддя: А.Г. Федусик