Рішення № 76415731, 12.09.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2948/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» ОСОБА_2, за участю третіх осіб ТОВ «Фінансова компанія «Оріон», ТОВ «ЕЙ ВІ ГРУП» про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного реєстратора КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» ОСОБА_2, за участю третіх осіб ТОВ «Фінансова компанія «Оріон», ТОВ «ЕЙ ВІ ГРУП», в якому позивач, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 63-67) просить суд:

визнати протиправним рішення державного реєстратора КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» ОСОБА_2 від 08 червня 2018 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41511004, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на будинок № 25/14, по вул. Педагогічній, у м. Одесі, та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Педагогічна, буд. 25/14;

скасувати рішення державного реєстратора КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» ОСОБА_2 від 08 червня 2018 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41511004, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на будинок № 25/14, по вул. Педагогічній, у м. Одесі, та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Педагогічна, буд. 25/14.

Ухвалою від 31.07.2018 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю реєстрації права власності на будинок № 25/14, по вул. Педагогічній, у м. Одесі, та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Педагогічна, буд. 25/14 за ТОВ «Фінансова компанія «Оріон».

Позивач у судове засідання 05.09.2018 року не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. 05.09.2018 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності (вхід. № ЕП/4916/18).

Відповідач у судове засідання 05.09.2018 року не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином та завчасно, 28.08.2018 року надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у задоволені позову просив відмовити. Крім того, 27.08.2018 року надав до суду відзив на позов з додатками (вхід. № 24812/18) (а.с. 134-164), в якому просив відмовити у задоволенні позову у зв’язку з його необґрунтованістю.

Представник третьої особи ТОВ «Фінансова компанія «Оріон», у судове засідання 05.09.2018 року не прибув, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності (вхід. № 25902/18 від 05.09.2018 року). У підготовчому засіданні 27.08.2018 року до матеріалів справи залучені письмові пояснення, в яких зазначено про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, у зв’язку з чим у задоволені позову представник ТОВ «Фінансова компанія «Оріон» просив відмовити повністю.

Представник третьої особи ТОВ «ЕЙ ВІ ГРУП», у судове засідання 05.09.2018 року не прибув, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності (вхід. № 25903/18 від 05.09.2018 року).

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання 05.09.2018 року всіх учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами відповідно до ч.9 ст.205 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

17 грудня 2007 року між ВАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_3» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 498/07ф з додатками (а.с. 24-31).

Крім того, з метою забезпечення кредитного договору, 17 грудня 2007 року між ВАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_3» - іпотекодержатель та ОСОБА_1 - іпотекодавець укладено іпотечний договір (а.с. 40-45).

26 грудня 2017 року між ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_3» та ТОВ «ЕЙ ВІ ГРУП» укладено договір про відступлення прав вимоги за Іпотечним договором (а.с. 46-48).

В подальшому, у зв’язку з порушеннями умов кредитного договору № 498/07ф від 17.12.07 р., на підставі п. 2.7., п. 3.3, п.п. 3.3.3. та інших положень відповідного кредитного договору, керуючись положеннями Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель - ТОВ «ЕЙ ВІ ГРУП», направив боржнику ОСОБА_1 вимогу вих. №01 від 09.01.2018 р. про усунення порушень кредитного договору від 17.12.2007 р. №498/07 ф, повернення грошових коштів (сплату заборгованості за тілом кредиту), сплату заборгованості за процентами, комісією та оплату штрафів (а.с. 54-56).

Вказана вимога була вручена ОСОБА_1 як боржнику та іпотекодавцю 30.01.2018 року, що підтверджується Рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення та описами вкладення у цінні листи (159-162).

04 червня 2018 року між ТОВ «ЕЙ ВІ ГРУП» та ТОВ «ФК «ОРІОН» укладено договір № 591 від 04.06.2018 р. про відступлення прав вимоги за Іпотечним договором, який посвідчено приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 591 (а.с. 152-155).

08.06.2018 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОРІОН» звернулась до КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» із Заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на будинок № 25/14, по вул. Педагогічній, у м. Одесі, та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Педагогічна, буд. 25/14 (а.с. 140-141). До заяви додано вищезазначені: Іпотечний договір від 17 грудня 2007 року, Договір від 26 грудня 2017 року про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, ОСОБА_4 прийому передачі оригіналу іпотечного договору від 26 грудня 2017 року, Договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 04.06.2018 року, ОСОБА_4 прийому передачі оригіналу іпотечного договору від 26 грудня 2017 року та Договору про відступлення прав вимоги від 26 грудня 2017 року, Вимогу про усунення порушень кредитного договору від 17.12.2007 року № 498/07ф, Рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень разом з описами вкладення у цінні листи щодо вручення 30.01.2018 року ОСОБА_1 Вимоги про усунення порушень кредитного договору від 17.12.2007 року № 498/07ф (140-162).

08.06.2018 року державним реєстратором КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» ОСОБА_2 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 41511004, яким вирішено провести державну реєстрацію права власності на будинок № 25/14, по вул. Педагогічній, у м. Одесі, та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Педагогічна, буд. 25/14, за ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОРІОН», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 138-139).

Не погоджуючись з правомірністю вказаного рішення позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані учасниками справи докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією України та іншими Законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, у силу п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державній реєстрації прав, зокрема, підлягає право власності (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; 4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації прав; 7) виготовляє електронні копії документів та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує та веде реєстраційні справи у паперовій формі. Ведення реєстраційної справи у паперовій формі здійснюється виключно державними реєстраторами, які перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, за місцезнаходженням відповідного майна; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Згідно з частиною другою цієї статті передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до вимог статті 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що заява про проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

Про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об'єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву.

Порядок подання заяв у сфері державної реєстрації прав та повідомлення власника об'єкта нерухомого майна про подані заяви визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Заява про державну реєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва одночасно з завершенням такої дії обов'язково формується та реєструється нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Заява про проведення реєстраційних дій не приймається за відсутності документа, що підтверджує оплату послуг, та у разі внесення відповідної плати не в повному обсязі.

У разі подання заяви про проведення реєстраційних дій у паперовій формі така заява формується, реєструється у базі даних заяв із зазначенням дати і часу реєстрації та скріплюється власним підписом заявника.

З оригіналів документів чи відповідно оформлених копій документів у випадку, передбаченому абзацом другим частини першої цієї статті, поданих для проведення реєстраційних дій, виготовляються електронні копії шляхом сканування, що долучаються до заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав.

Реєстрація заяв про державну реєстрацію прав проводиться в порядку черговості їх надходження.

У разі подання заяви про проведення реєстраційних дій в електронній формі така заява за допомогою Державного реєстру прав реєструється у базі даних із зазначенням дати і часу реєстрації.

Реєстрація заяв про проведення реєстраційних дій в електронній формі проводиться в порядку черговості їх надходження, у тому числі з урахуванням заяв, що подаються в паперовій формі.

Згідно частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

Згідно частини другої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Зміст процитованих правових норм вказує, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державний реєстратор може прийняти одне із рішень: про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в державній реєстрації; у свою чергу рішення про державну реєстрацію прав приймається за умови подання заявником достатніх та належним чином оформлених документів, відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, а також підстав для відмови у державній реєстрації.

Таким чином, в межах спірних правовідносин необхідно встановити наявність підстав для проведення державної реєстрації прав та внесення запису про державну реєстрацію права власності на будинок № 25/14, по вул. Педагогічній, у м. Одесі, та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Педагогічна, буд. 25/14 за ТОВ «ФК «ОРІОН».

Згідно статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, в тому числі подається:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі.

Відповідно до положень статті 37 Закону України «Про іпотеку», яка діяла на час укладення договору іпотеки, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

При цьому, відповідно до положень статті 36 цього Закону сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 7.1 Іпотечного договору від 17 грудня 2007 року у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов’язань за Кредитним договором (в тому числі у випадку прострочення чергових платежів) іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається з Іпотечного договору від 17 грудня 2007 року, а саме із пункту 7.2 договору, звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється, в тому числі згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя в порядку, встановленому ст. 37 ЗУ “Про іпотеку” та умовами цього договору.

Згідно п. 7.3 Іпотечного договору від 17 грудня 2007 року іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених пунктом 7.2 цього Договору. Задоволення вимог іпотекодержателя може здійснюватися в позасудовому порядку, згідно з цим застереженням, яке являє собою Договір про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання.

У разі порушення основного зобов’язання або умов цього Договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки (пп. 7.3.1.1. іпотечного договору від 17 грудня 2007 року).

Відтак, задоволення вимог іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання можливо на підставі вимоги про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Враховуючи, що під час розгляду справи судом встановлено, що 08.06.2018 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОРІОН» звернулась до КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» із Заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на будинок № 25/14, по вул. Педагогічній, у м. Одесі, та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Педагогічна, буд. 25/14 (а.с. 140-141). До заяви додано вищезазначені: Іпотечний договір від 17 грудня 2007 року, Договір від 26 грудня 2017 року про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, ОСОБА_4 прийому передачі оригіналу іпотечного договору від 26 грудня 2017 року, Договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 04.06.2018 року, ОСОБА_4 прийому передачі оригіналу іпотечного договору від 26 грудня 2017 року та Договору про відступлення прав вимоги від 26 грудня 2017 року, Вимогу про усунення порушень кредитного договору від 17.12.2007 року № 498/07ф, Рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень разом з описами вкладення у цінні листи щодо вручення 30.01.2018 року ОСОБА_1 Вимоги про усунення порушень кредитного договору від 17.12.2007 року № 498/07ф (140-162), суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для не здійснення відповідної реєстрації права власності на будинок № 25/14, по вул. Педагогічній, у м. Одесі, та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Педагогічна, буд. 25/14, за ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОРІОН».

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване позивачем рішення від 08 червня 2018 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41511004, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на будинок № 25/14, по вул. Педагогічній, у м. Одесі, та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Педагогічна, буд. 25/14, прийнято державним реєстратором КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» ОСОБА_2 на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та чинним законодавством України, з використанням своїх повноважень обґрунтовано, та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принцип обґрунтованості рішення суб’єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Решта доводів сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного реєстратора КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» ОСОБА_2, за участю третіх осіб ТОВ «Фінансова компанія «Оріон», ТОВ «ЕЙ ВІ ГРУП» про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» ОСОБА_2 від 08 червня 2018 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41511004, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на будинок № 25/14, по вул. Педагогічній, у м. Одесі, та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Педагогічна, буд. 25/14 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Корой С.М.

.