Рішення № 7641255, 28.01.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.01.2010                                                             Справа № 12/132

за позовом відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород –Оноківці

до відповідача квартирно –експлуатаційного відділу, м. Мукачево

про стягнення суми 176955,07 грн –основного боргу за спожиту активну електроенергію; 4452,85 грн. –за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії; 7481,65 грн. –пені; 3546,06 грн. –3 % річних та 11183,76 грн. –інфляційних збитків.

          Суддя Тисянчин В. М.

          Представники:

Від позивача –Тодавчич Г.І., (представник за довіреністю № 5142 від 11.08.2009 року)

Від відповідача –Дементєва С. М., (представник за довіреністю № 220/73/д від 15.01.2010 року)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов відкритим акціонерним товариством Енергопостачальною компанією „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород –Оноківці до квартирно –експлуатаційного відділу, м. Мукачево про стягнення суми 176955,07 грн –основного боргу за спожиту активну електроенергію; 4452,85 грн. –за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії; 7481,65 грн. –пені; 3546,06 грн. –3 % річних та 11183,76 грн. –інфляційних збитків.

Представникам сторін роз’яснено права і обов’язки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

За відсутності відповідних клопотань технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

          Письмовою заявою (вх. № 321 від 20.01.2010 року) представник позивача повідомила суд про погашення відповідачем основного боргу (176955,07 грн. + 4452,85 грн.) в повному обсязі, а заявою (вх. № 635 від 28.01.2010 року) не заперечує зменшення розміру стягнення пені на розсуд суду та можливості надання відстрочки виконання рішення суду. При цьому представник позивача зіслалась на добровільне погашення основного боргу відповідачем, об’єктивних причин виникнення боргу у відповідача через його статус господарської діяльності, бюджетного недофінансування та листа відповідача надісланого позивачу 21.01.2010 року за № 80.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснила причини виникнення заборгованості та просить позивача і суд не стягувати додаткові

продовження рішення Господарського суду Закарпатської області по справі № 12/132 від 28.01.2010 року

нарахування позовних вимог і надати відстрочку виконання рішення суду.

          Розгляд справи відкладався (ст. 77 ГПК України).

          Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників кожної сторони, суд

ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача в сумі 176955,07 грн. –основного боргу щодо оплати за спожиту активну електроенергію та 4452,85 грн. –за надані, згідно договорів про постачання електричної енергії № РО6-13-2835 від 26.02.2008 року та від 26.01.2009 року, послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- графіком зняття показів приладів обліку електричної енергії;

- рахунками за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року за спожиту активну електроенергію;

- рахунками за період з 01.11.2009 року по 31.12.2009 року з компенсації перетікання реактивної електроенергії

- розрахунком позову, а за таких обставин стягнення суми основного боргу заслуговує на увагу суду.

Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов’язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов’язання –кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами, є надання активної та реактивної електроенергії (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов’язок відповідача оплатити вартість спожитої активної та реактивної електроенергії є безспірним.

продовження рішення Господарського суду Закарпатської області по справі № 12/132 від 28.01.2010 року

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Відтак, договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України, п. 6 ст. 276 ГК України).

Однак, поданою заявою (вх. № 635 від 28.01.2010 року) позивач повідомила суд про повне погашення боргу в сумі 181407,92 грн. Отже, провадження у справі в частині стягнення 181407,92 грн. –підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору в цій частині позову.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також, 3% –річних від простроченої суми (п. 2 ст. 625 ЦК України). Тому, вимоги позивача в частині стягнення 3546,06 грн. –3% річних та 11183,76 грн. –інфляційних збитків правомірні і підлягають задоволенню.

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, відповідачу відповідно до п. 4.2.1 укладеного договору нарахована до сплати пеня в розмірі 7481,65 грн. При оцінці правильності нарахування пені відповідно до п. 2 ст. 258, ст. ст. 546, 548, 610, 611 ЦК України; Положень Закону України від 22.11.1996 року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, судом визнано обґрунтовані позовні вимоги в цій частині і такими, що заслуговують на увагу суду.

Однак, з огляду підстав, що заслуговують на увагу суду (розміру та тривалості основного боргу, добровільне його погашення, важким фінансовим становищем підприємства - відповідача, що фінансується з держбюджету, довготривалі партнерські стосунки, фінансово –економічну ситуацію в умовах кризи, відсутністю значних збитків спричинених відповідачем позивачу, майново –економічний стан сторін, стягнення інших додаткових нарахувань з відповідача - 3 % річних та інфляційних збитків), суд обмежує, як виняток (чим задоволити клопотання відповідача), стягнення пені до 10 грн., а в решті вимог в цій частині позову належить відмовити.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов’язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов’язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

продовження рішення Господарського суду Закарпатської області по справі № 12/132 від 28.01.2010 року

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

          Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

          Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак позов підлягає задоволенню частково, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору, відстрочивши виконання судового рішення строком на 1 місяць, чим задоволити клопотання відповідача.

          Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 77, 80 (п. 1-1), 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.           Позов задоволити частково.

2. Стягнути з квартирно –експлуатаційного відділу (м. Мукачево, вул. Берегівська, 1а; код 08439994) на користь відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго” (м. Ужгород - Оноківці, вул. Головна, 57; код 00131529) суму 3546,06 (три тисячі п’ятсот сорок шість грн. 06 коп.) – 3 % річних; 11183,76 (одинадцять тисяч сто вісімдесят три грн. 76 коп.) –інфляційних збитків; 10 (десять грн.) –пені та 2036,20 (дві тисячі тридцять шість грн. 20 коп.) –у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 (двісті тридцять шість грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ з 01.03.2010 року.

3. В частині стягнення основного боргу провадження у справі припинити.

4. В решті стягнення пені в задоволенні позову відмовити.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тисянчин В. М.