Постанова № 76412425, 11.09.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Провадження № 33/792/425/18

Справа № 686/14464/18 Головуючий в 1-й інстанції Бацуца Т. М.

Категорія: ч.2 ст.172-6 КУпАП Доповідач Барчук В. М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2018 року м. Хмельницький

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, захисника Косюка Р.М., прокурора Шістки В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому апеляційні скарги ОСОБА_2, прокурора на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 14 серпня 2018 року, -

в с т а н о в и в :

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 14 серпня 2018 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Советськ, Калінінградської області Російської Федерації, громадянку України, українку, мешканку АДРЕСА_1, заміжню, на утриманні 2 неповнолітніх дітей, працюючу головним державним ревізором - інспектором сектору митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС у Хмельницькій області, інваліда ІІ групи, не судиму,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Закрито провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.

За постановою суду, ОСОБА_2, працюючи головним державним ревізором-інспектором сектору митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС у Хмельницькій області, являючись державним службовцем категорії «В», та, будучи відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані, а саме про набуття у власність 19 лютого 2017 року нежитлового приміщення АДРЕСА_2, вартістю 192 000 грн. Чим вчинила адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією, передбачене ч.2 ст.172-6 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду від 14 серпня 2018 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Вказує, що суд у мотивувальній частині постанови безпідставно встановив, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП та що вина підтверджується дослідженими у суді доказами.

Національним агенством з питань запобігання корупції не затверджувався такий підзаконний нормативний акт як Порядок інформування Національного агентства з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані і в Міністерстві юстиції України такий акт не реєструвався. Тому ОСОБА_2 з об'єктивних причин не могла виконати вимоги Закону України «Про запобігання корупції».

При розгляді справи суд не врахував, що п.7 ч.1 ст.247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.

Прокурор у поданій ним апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП і накласти на неї стягнення в межах санкції вказаної статті КУпАп.

Зазначає, що суд не взяв до уваги, що рапорт оперуповноваженого УЗЕ в Хмельницькій області ДЗЕ НП України від 06.04.2018 р. про отримання дозволу на реєстрацію інформації щодо виявленого факту можливого повідомлення НАЗК про суттєві зміни у майновому стані ОСОБА_2 у журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень та інших подій ГУНП в Хмельницькій області, не може свідчити про виявлення правопорушення із встановленням усіх його складових - об'єкт, суб'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторони, форма вини. Тому правопорушення не може вважатися виявленим.

Після складання вказаного рапорту уповноваженим органом проводилася перевірка з метою отримання даних, які мають суттєве значення для встановлення наявності або відсутності в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, після чого 20.06.2018 р. було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Таким чином моментом виявлення правопорушення, пов'язаного з корупцією є дата складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки саме в цей момент можливо надати оцінку матеріалам, зібраним під час проведення перевірки та встановити наявність чи відсутність складу правопорушення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_2 та її захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, прокурора, перевіривши доводи апеляційних скарг, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу прокурора слід йому повернути з таких мотивів.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, при наведених у постанові обставинах, відповідає матеріалам справи, ґрунтується на наявних у ній доказах.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №145 від 20 червня 2018 р. ОСОБА_2, працюючи головним державним ревізором-інспектором сектору митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС у Хмельницькій області, являючись державним службовцем категорії «В», та будучи відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані, а саме про набуття у власність 19 лютого 2017 року нежитлового приміщення АДРЕСА_2, вартістю 192 000 грн. Чим вчинила адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією, передбачене ч.2 ст.172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що з березня 2016 р. працює на посаді головного державного ревізора-інспектора сектору митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС у Хмельницькій області, є державним службовцем категорії «В» та суб'єктом декларування відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». З встановленими вказаним законом обмеженнями, спрямованими на запобігання корупційним та пов'язаним з ними правопорушенням ознайомлена 28 травня 2015 року. 5 вересня 2016 року уклала з ЖБК «Володимирський» договір пайової участі в будівництві нежитлового приміщення АДРЕСА_2, загальною площею 76,8кв.м, вартістю 192000 грн. До грудня 2016 року умови договору виконала, вартість об'єкта будівництва сплатила. Відповідно до умов договору їй було передано вказане приміщення і 10 лютого 2017 р. вона зареєструвала право власності на нього.

Також вказала, що намагалась своєчасно повідомити НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, проте через відсутність навичок роботи з комп'ютером цього не зробила. Не переслідувала наміру приховати від відповідних контролюючих органів набуття суттєвих змін в майновому стані.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, а саме неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані підтверджується: протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією №145 від 20.06.2018 р., у якому викладені обставини правопорушення; копією наказу про переведення на посаду головного державного ревізора-інспектора митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС у Хмельницькій області; копією особової картки державного службовця; даними витягу з Закону України «Про запобігання корупції», з якими ОСОБА_2 була ознайомлена 28 травня 2015 року, про що свідчить її власноручний підпис, і вона сама цього не заперечувала в суді; укладеними ОСОБА_2 копіями договору пайової участі в будівництві нежитлового приміщення, додатком до нього; довідкою про сплату повної вартості об'єкта будівництва в розмірі 192000 грн; витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, які свідчать про реєстрацію 10 лютого 2017 року ОСОБА_2 права власності на придбане майно, вартість якого складала 192000 грн., що перевищувало встановлених Законом України «Про державний бюджет України на 2017 рік» 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року, який складав 80000 грн, та відсутністю на офіційному веб-сайті НАЗК даних про повідомлення ОСОБА_2 про суттєві зміни в майновому стані; офіційними деклараціями ОСОБА_2 за 2016-2017 роки.

Враховуючи доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.176-2 КУпАП, необґрунтованими є доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що суд у мотивувальній частині постанови безпідставно встановив, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП та що вина підтверджується дослідженими у суді доказами.

Відповідно до ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.201 р., № 1700-VII у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Суб'єкти декларування письмово повідомляють Національне агентство про суттєві зміни у своєму майновому стані відповідно до частини другої статті 52 Закону шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Реєстру через власний персональний електронний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна. Зазначене електронне повідомлення подається шляхом заповнення відповідної електронної форми. (п.6 р.2. Рішення/Порядку Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016р., № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»).

У Рішенні Національного агентства з питань запобігання корупції, від 10.06.2016р. № 3 "Форма повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування" визначені правила заповнення форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування.

Таким чином, ч.2 ст.52 Закону України № 1700-VII зобов'язує суб'єкт декларування письмово повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування, і рішеннями НАЗК визначений порядок повідомлення Національне агентство про такі зміни у майновому стані суб'єкта декларування.

Тому не заслуговують на увагу твердження ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_2 з об'єктивних причин не могла виконати вимоги Закону України «Про запобігання корупції», оскільки Національним агенством з питань запобігання корупції не затверджувався Порядок інформування Національного агентства з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані і в Міністерстві юстиції України такий акт не реєструвався.

Не впливають на законність постанови суду і доводи ОСОБА_2 про те, що при розгляді справи суд не врахував, що п.7 ч.1 ст.247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Частина 3 ст. 38 КУпАП визначає, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164 14, 212 15, 212 21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

В суді першої інстанції ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП не визнала. В апеляційній скарзі та в засіданні апеляційного суду вказувала про відсутність у її діях події та складу адміністративного правопорушення та про помилковість висновку суду про доведеність її вини у вчиненні вказаного правопорушення.

Враховуючи заперечення ОСОБА_2 вини та складу адміністративного правопорушення суд першої інстанції правильно встановлював передбачені ст.280 КУпАП обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у тому й числі вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Оскільки на день розгляду справи в суді першої інстанції сплинули, передбачені ч. 3 ст. 38 КУпАП, строки накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 суд обґрунтовано закрив провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

Постанова судді є законною та справедливою і підстав для її скасування немає.

Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП правом на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення наділено вичерпний перелік осіб, до яких віднесено: особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законного представника, захисника, потерпілого, його представника.

Відповідно змін до ст. 294 КУпАП, внесених Законом України від 16 березня 2017 року № 1952 -VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб», прокурор може оскаржити відповідну постанову судді лише у випадках, передбачених ч. 5 ст.7 та ч.1 ст. 287 КУпАП.

За змістом ч.1 ст. 287 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП, якою визначено що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Таким чином, прокурор може реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справі про адміністративні правопорушення у визначених законом випадках виключно на стадії виконання судового рішення.

В інших випадках, виходячи зі змісту ч.2 ст.294 КУпАП, апеляційна скарга підлягає поверненню як така, що подана особою, яка не наділена правом на апеляційне оскарження.

Оскільки прокурор у даному випадку не наділений правом на оскарження постанови судді, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

З врахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 7, 287, 294 КУпАП суд, -

п о с т а н о в и в :

Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 14 серпня 2018 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Хмельницької області Максимчук Л.В. на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 14 серпня 2018 року повернути прокурору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Хмельницької області /підпис/

Згідно з оригіналом:

суддя Апеляційного суду

Хмельницької області В.М. Барчук