Рішення № 7641210, 15.01.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" січня 2010 р.Справа № 17/1552

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Шніт А.В.

при секретарі Безносюк О.М.

за участю представників сторін

від позивача Михаленко Л.С. дов. №490/Д від 09.11.2009р.

від відповідача Рудницька Т.М. дов. №1833 від 27.11.2009р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс" (м. Київ)

до Державного підприємства "Олевське лісове господарство" (смт. Олевськ)

про стягнення 64221,07грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 64221,07грн., з яких: 62800,00грн. основного боргу, 6195,68грн. пені, 970,09грн. 3% річних, 5514,83грн. інфляційних нарахувань.

В судовому засіданні 12.01.2010р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 49790,75грн., з яких: 48540,00грн. основного боргу, 522,64грн. 3% річних, 728,11грн. інфляційних нарахувань.

В судовому засіданні 12.01.2010р. представник відповідача подав заяву, в якій повідомив про часткову сплату боргу в сумі 25000,00грн. в підтвердження чого надав копію платіжного доручення №1894 від 30.11.2009р.

В судовому засіданні 15.01.2010р. представник позивача подав клопотання, в якому у зв'язку із невірно вказаною сумою основного боргу просить суд в заяві про зменшення позовних вимог читати як 51540,47грн.

В судовому засіданні 15.01.2010р. представник відповідача повідомив суд про сплату заборгованості в сумі 26540,47грн., в підтвердження чого надав платіжне доручення №27 від 14.01.2010р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукрове виробниче товариство", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс" (позивач у справі) передало Державному підприємству "Олевське лісове господарство" (відповідач у справі) товар (нафтопродукти) на загальну суму 1144003,97грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями (а.с. 13-66,130-150 том 1, 1-28 том 2), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Отже, між сторонами виникли правовідносини купівлі - продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності з ч.1, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У даному випадку сторонами інший строк оплати товару не визначений.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийняв товар, а, отже, у нього виникло зобов'язання його оплатити.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на день пред'явлення позову, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 51540,47грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2009р. та 14.01.2010р., тобто після пред'явлення позову до суду (згідно відмітки діловодної служби господарського суду Житомирської області позов зареєстровано 15.10.2009р. за № 2327), платіжними дорученнями: №1894, №27 (а.с. 120,129 том 1) відповідач перерахував позивачу 51540,47грн. боргу.

Таким чином, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3% річних становить 522,64грн., інфляційних нарахувань - 728,11грн.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Суд частково задовольняє заяву позивача про зменшення позовних вимог (а.с.105-107 том 1).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 1250,75грн., з яких: 522,64грн. 3% річних, 728,11грн. інфляційних нарахувань. В частині стягнення 51540,47грн. заборгованості провадження у справі необхідно припинити за відсутністю предмета спору.

Судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки часткове погашення заборгованості було здійснено ним після пред'явлення позову до суду.

На підставі ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 692 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 80 п.1.1,82,84,85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Олевське лісове господарство", 11000, Житомирська область, смт. Олевськ, вул. Пушкіна, 18, ідентифікаційний код 00991901 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс", 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11а, ідентифікаційний код 32862717 - 522,64грн. 3% річних, 728,11грн. інфляційних нарахувань, 527,91грн. витрат по сплаті державного мита, 194,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 51540,47грн. заборгованості.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяШніт А.В.

1 - в справу; 2,3-сторонам.