Постанова № 76411676, 12.09.2018, Апеляційний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2018 року місто Київ

Єдиний унікальний номер справи 761/15838/15-ц

Апеляційне провадження № 22-ц/796/7492/2018

Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Вербової І.М., суддів: Шахової О.В., Поліщук Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва, постановлену під головуванням судді Макаренко І. О. 27 липня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», треті особи: ОСОБА_3, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України, про стягнення заборгованості за договором,

в с т а н о в и в :

Згідно п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (зі змінами від 15 грудня 2017 року) апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Виходячи зі змісту п.8 ч.1 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) (в редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У червні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за договором кредитної лінії № ВКЛ-2022390 від 29 серпня 2013 року в розмірі 12 000 000 грн., пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розмірі 611 506 грн. 85 коп., штрафу за порушення умов договору у розмірі 1 597 400 грн., три відсотки річних у розмірі 30 757 грн. 34 коп., процентів за користування чужими коштами у розмірі 305 753 грн. 42 коп., покладення судових витрат на відповідача.

УхвалоюШевченківського районного суду міста Києва від 29 липня 2015 року (занесеною до журналу судового засідання) у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» та ОСОБА_3 (том І а.с. 55- 56).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 29 вересня 2015 року (том І а.с.152-153) задоволено клопотання ПАТ «Укргазвидобування» та зупинено провадження у даній справі до розгляду Печерським районним судом міста Києва цивільної справи №757/27946/15-ц за позовом ПАТ «Укргазвидобування» до ОСОБА_3, ПАТ «Дельта Банк» про визнання правочину недійсним.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 листопада 2015 року (том І а.с.201-202) апеляційну скаргу ОСОБА_4, поданою представником ОСОБА_5, задоволено, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 29 вересня 2015 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 09 лютого 2016 року (том ІІ а.с.76-77) задоволено клопотання ПАТ «Укргазвидобування» та зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2016 року, ухвалене у цивільній справі №757/27946/15-ц за позовом ПАТ «Укргазвидобування» до ОСОБА_3, ПАТ «Дельта Банк» про визнання правочину недійсним.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 13 червня 2016 року (том ІІ а.с.120) провадження у справі відновлено.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2018 року (занесена до протоколу судового засідання - том ІІІ а.с.135-136), у якості позивача залучено ОСОБА_2, а у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

12 липня 2018 року надійшла заява ОСОБА_2 про збільшення розміру позовних вимог, у якій останній просив стягнути з ПАТ «Укргазвидобування» на його користь суму заборгованості у розмірі 43 059 953 грн. 59 коп., яка включає заборгованість за договором кредитної лінії № ВКЛ-2022390 від 29 серпня 2013 року у розмірі 12 000 000 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розмірі 14 160 124 грн. 97 коп., штраф за порушення умов договору у розмірі 1 597 400 грн., три відсотки річних у розмірі 1 164 821 грн. 92 коп., проценти за користування чужими коштами у розмірі 7 080 046 грн. 70 коп., інфляційні втрати від знецінення суми боргу у розмірі 7 057 560 грн. 00 коп., судові витрати покласти на відповідача.

У липні 2018 року ПАТ «Укргазвидобування» звернулось до суду із заявою про зупинення провадження у даній справі, мотивуючи його тим, що справа №761/15838/15-ц є пов'язаною зі справою №757/27946/15-ц, оскільки підставою для стягнення суми у справі №761/15838/15-ц є Договір поруки № П 2022390-8, а у випадку визнання вказаного договору недійсним, у Шевченківського районного суду міста Києва будуть відсутні підстави для задоволення позову у справі №761/15838/15-ц.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27 липня 2018 року зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Укргазвидобування», треті особи: ОСОБА_3, ПАТ «Дельта Банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України, про стягнення заборгованості за договором до набрання законної сили рішення у справі за позовом ПАТ «Укргазвидобування» до ОСОБА_3, ПАТ «Дельта Банк» про визнання недійсним договору поруки (том ІІІ а.с. 198 -199).

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 09 серпня 2018 року подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27 липня 2018 року та направити справу для продовження розгляду до Шевченківського районного суду міста Києва.

Апеляційну скаргу, мотивував, зокрема, тим, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що ПАТ «Укргазвидобування», звертаючись з клопотанням про зупинення провадження у справі як підставу недійсності договору поруки, наводить лише наявність у кредитному договорі посилання на один вид забезпечення, а саме заставу. А тому згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України в якості виду забезпечення даного зобов'язання допускається лише застава.

На думку скаржника, ст. 548 ЦК України не містить положення, що виключно основне зобов'язання може визначати вид його забезпечення, а учасники позбавлені можливості укласти окремий договір щодо виду та порядку забезпечення виконання основного зобов'язання.

Крім того, копія кредитного договору була подана разом із позовною заявою, а тому в суду було достатньо доказів для оцінки наведених підстав недійсності договору поруки.

Варто зазначити, що судом було порушено розумні строки розгляду справи, оскільки позовна заява подана у травні 2015 року, а судом не розпочато розгляд справи по суті. Відповідач не був позбавлений можливості звернення з зустрічною позовною заявою після відкриття провадження у справі, однак 31 липня 2015 року останній звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом про визнання договору поруки недійсним, а 29 вересня 2015 року заявив клопотання про зупинення провадження у справі. Вищезазначене свідчить про намір відповідача затягнути розгляд справи та відстрочити виконання зобов'язання.

Крім того, ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 листопада 2015 року було скасовано ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, постановлену з тих самих підстав, що і оскаржувана ухвала.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 14 серпня 2018 року відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою та роз'яснено право подати відзив. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 20 серпня 2018 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення осіб, які брали участь у справі.

22 серпня 2018 року до Апеляційного суду міста Києва надійшов відзив Малярчука Юрія Богдановича в інтересах АТ «Укргазвидобування» з відповідними підтвердженнями направлення його копії учасникам справи, з якого, зокрема, вбачається, що 29 серпня 2013 року між ПАТ «Укргазвидобування» та АТ «Дельта Банк» було укладено договір кредитної лінії, з метою забезпечення виконання якого 28 листопада 2014 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки.

У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору, АТ «Дельта Банк» було здійснено списання з депозитного рахунку ОСОБА_3 коштів у розмірі 12 000 000 грн. 30 квітня 2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір, відповідно до умов якого останній відступив на користь ОСОБА_4 право вимоги поручителя, що виконав зобов'язання за боржника -АТ «Укргазвидобування». 02 лютого 2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення права вимоги на користь останнього, у результаті чого ОСОБА_2 звернувся з позовом до Шевченківського районного суду міста Києва про стягнення з ПАТ «Укргазвидобування» заборгованості у розмірі 12 000 000 грн. Крім того, АТ «Укргазвидобування» звернулось до Печерського районного суду міста Києва з позовом про визнання недійсним договору поруки, оскільки на думку останнього він суперечить ч. 1 ст. 548 ЦК України.

Також, 27 серпня 2018 року до Апеляційного суду міста Києва надійшов відзив Грицик Анни Сергіївни в інтересах Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з відповідними підтвердженнями направлення його копії учасникам справи, з якого, зокрема, вбачається, що Фонд вважає апеляційну скаргу ОСОБА_2 незаконною, необґрунтованою, такою, що не відповідає нормам законодавства України та обставинам справи. В даному випадку, дана справа про стягнення заборгованості пов'язана зі справою про визнання договору поруки недійсним.

Дослідивши матеріали справи та письмові докази у їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Зупиняючи провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору між сторонами є стягнення заборгованості за договором кредитної лінії, а право вимоги виникло на підставі договору поруки, а тому справа №761/15838/15-ц є пов'язаною зі справою №757/27946/15-ц, і дану справу неможливо розглянути до вирішення іншої справи.

Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів дійшла висновку, що постановлена судом ухвала повністю відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів даної справи та встановлено в ході перегляду оскаржуваної ухвали, у даній справі предметом спору між сторонами є стягнення з відповідача ПАТ «Укргазвидобування» на користь позивача заборгованості, яка виникла за Договором кредитної лінії №ВКЛ-2022390 від 29 серпня 2013 року та Договором поруки №П 2022390-8 від 28 листопада 2014 року.

Втім, в провадженні Печерського районного суду міста Києва перебуває на розгляді справи за позовом ПАТ «Укргазвидобування» до ОСОБА_3, ПАТ «Дельта Банк», третя особа - ОСОБА_4, про визнання недійсним вищевказаного Договору поруки №П 2022390-8 від 28 листопада 2014 року, який було укладено між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором (том ІІІ а.с.188-190).

Наразі, як вбачається з ухвали Печерського районного суду міста Києва від 16 лютого 2017 року (том ІІІ а.с.194), а також Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 25 січня 2017 року скасовано рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 25 травня 2016 року, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 15 серпня 2018 року у справі №757/27946/15-ц за позовом ПАТ «Укргазвидобуваня» про визнання договору поруки недійсним, призначено судово-технічну експертизу давності документу (Договір поруки від 28 листопада 2014 року №П 2022390-8), проведення якої доручено КНДІСЕ, витребувано у ПАТ «Дельта Банк» оригінал Договору поруки від 28 листопада 2014 року №П 2022390-8.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: 1) смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 3) призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених статтею 63 цього Кодексу; 4) надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення; 5) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді; 6) об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Проаналізувавши встановлені обставини, а також вимоги процесуального закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність об'єктивних підстав зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ПАТ «Укргазвидобування» до ОСОБА_3, ПАТ «Дельта Банк» про визнання договору поруки недійсним, оскільки обставини, встановлені у вказаній справі, матимуть суттєве преюдиційне значення для розгляду даної цивільної справи по суті.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Згідно ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Керуючись статтями 367-368, 369, 371, 374, 375, 381-384, 389-390 ЦПК України, Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27 липня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 12 вересня 2018 року.

Суддя-доповідач: І.М.Вербова

Судді: О.В. Шахова

Н.В.Поліщук