Рішення № 76411152, 06.09.2018, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/689/18 Справа № 734/1243/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 вересня 2018 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської областї, в складі:

головуючого – судді Бараненка С.М.,

за участю:

секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні залу суду в смт. Козелець цивільну справу за позовною заявою ПАТ ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, мотивуючи позов тим, що відповідач має сплатити на користь позивача 92822 грн. 02 коп. боргу за кредитним договором № б/н від 21.09.2011 року.

Відповідно до укладеного договору № б/н від 21.09.2011 року ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 2100 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, шо відповідає строку дії картки.

ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" свої зобов'язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 31.03.2018 року має заборгованість – 92822,02 грн.., з яких:

1450,00 грн. - заборгованість за кредитом;

81076,59 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

5399,14 грн. – заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

500.00 грн. - штраф (фіксована частина).

4396,29 гри. - штраф (процентна складова).

На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав ті інтересів ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але попередньо надав суду заяву про проведення судового засідання без участі представника. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та просив суд не задовольняти позовні вимоги з огляду на викладене у заяві та на підставі наданих стороною відповідача доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Анкета-заява від 21.09.2011 року, підписана відповідачем, не містить чіткого зазначення банківських послуг, які вона оформила на своє ім’я; виду картки, яку вона виявив бажання оформити на своє ім’я, номера платіжної карти, бажаного розміру кредитного ліміту.

Крім того, даних, які б вказували на прохання Відповідача отримати кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, домовленість сторін про розмір кредитного ліміту та розмір відсотків за користування кредитом, обраний тариф обслуговування кредитної картки, вказаний Договір не містить.

Згідно ст.1 П. 2.1.1.2.4. Умов та правил передбачає, що підписання цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.

Згідно наданої копії анкети-заяви про приєднання до “Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку” від 21.09.2011 року складовими Договору про надання банквських послуг між банком та ОСОБА_4 є: заява, Пам’ятка клієнта, Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку.

Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку (ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг, розміщений на сайті https:// privatbank.ua/terms/), витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», надані Позивачем як докази, підпису відповідача про ознайомлення з ними не містять, а відтак ці Умови та Тарифи не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами Договору. Пам’ятка клієнта взагалі відсутня у додатках до позову.

Умовами кредитного договору установлені окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами. Отже, право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Згідно виписки ПАТ КБ «ПриватБанк» по рахунку клієнта ОСОБА_4 від 16.05.2018 року за період 21.09.2011 року по 30.04.2018 року останній платіж по кредиту було сплачено боржником 01.08.2013 року, у подальшому будь – яких оплат щодо тіла кредиту, відсотків не здійснювалось. Вказане також підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованість за договором станом на 31.03.2018 року.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Виходячи з ст. 257 Цивільного кодексу України строк позовної давкої ті щодо позовних вимог Позивача про стягнення заборгованості за кредитом, відсотками та комісії по кредиту закінчився, оскільки заборгованість виникла поза межами трирічного строку позовної давності. Тобто за позовними вимогами щодо стягнення заборгованості закінчився строк позовної давності.

Згідно ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Виходячи з ст.ст.257,258 ЦК України строк позовної давності щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за пенею і комісією, заборгованості за штрафом виникла поза межами строку позовної давності.

Тому право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості у кредитора виникло у 2013 році. До суду позивач звернувся з позовом 03.04.2018 року, тобто з пропуском встановленого законом строку позовної давності, у межах якої він міг звернутись до суду з вимогою про стягнення з боржника заборгованості.

Позивачем не наведено жодних доказів поважності причин пропуску строку позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості.

Згідно ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позови

Таким чином, з підстав визначених ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом, відсотками та комісії задоволенню не підлягають.

Виходячи з положень ст. 266 Цивільного кодексу України у разі спливу позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і щодо стягнення штрафів.

Відповідно до ч.ч. 3,4ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин, суд вважає законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню письмову заяву представника відповідача про застосування позовної давності до заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні позову у зв'язку із застосуванням строку позовної давності.

Згідно вимог статті 141 ЦПК України стороні, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст.ст. 10, 89, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України статтями 4, , 28, 265 Цивільного процесуального кодекс України, суд,

В И Р І Ш И В:

в задоволенні позовних вимог ПАТ ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості – відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Козелецький районний суд Чернігівської області до апеляційного суду Чернігівської області.

Рішення в повному обсязі виготовлене « 11 » вересня 2018 року.

Головуючий суддя С.М. Бараненко