Рішення № 7640567, 28.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.01.10 р.                     Справа № 36/351                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко, при секретарі судового засідання В.Г.Гребенніковій, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорський шифер” м.Краматорськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Амрита” м.Горлівка

про: стягнення 40714,33грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: не з”явився;

від відповідача: не з”явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Краматорський шифер” м.Краматорськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Амрита” м.Горлівка, про стягнення заборгованості в сумі 40714,33грн., яка складається з основного боргу в сумі 38520грн., пені в сумі 1611,78грн., 3% річних в сумі 325,87грн., суми інфляції 346,68грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір №76 від 26.05.08р., додаткову угоду та специфікацію до нього, товарно-транспортні накладні, довіреність, розрахунок.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про день та час розгляду спору був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями №12713491, 12897029.

Оскільки про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, в матеріалах справи достатньо документів та доказів для вирішення спору по суті, господарський суд вважає можливим розглянути справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

26.05.08р. сторони уклали договір №76, згідно якого позивач зобов’язався передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та оплатити продукцію у кількості, асортименті та за цінами, вказаними у специфікації, яка є невід’ємною частиною договору.

          Додатковою угодою №1 від 24.12.08р. сторони продовжили строк дії договору до 31.12.09р.

          Згідно Специфікації №3 до договору позивач зобов’язався поставити відповідачу шифер у кількості 1000шт. за ціною 38,52грн.

          На виконання умов договору та Специфікації №3 до нього позивач передав відповідачу через його представника Черних О.М., який діяв по довіреності ЯОБ №490193 від 21.08.09р.. продукцію за товарно-транспортними накладними №1878 від 21.08.09р. на суму 19260грн. та №1985 від 27.08.09р. на суму 19260грн., а всього на суму 38520грн.

За приписами п.3.4 договору відповідач зобов’язався оплатити отриманий товар протягом 10 календарних днів з моменту відвантаження продукції.

Однак в порушення взятих на себе договірних зобов’язань відповідач отриманий товар своєчасно не оплатив, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 38520грн.

Доказів погашення боргу в сумі 38520грн. відповідач не представив, у зв’язку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобов’язання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, господарський суд вважає вимоги позивача в частині стягнення основного боргу обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за порушення строків оплати товару позивач на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 235,87грн., та суму інфляції 346,68грн., а також на підставі п.5.2 договору пеню в сумі 1611,78грн.

Перевіривши арифметично надані позивачем розрахунки пені, суми інфляції та 3% річних, з огляду на наявність заборгованості, господарський суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати на підставі ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорський шифер” м.Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „АМРИТА” м.Горлівка про стягнення 40714,33грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АМРИТА” (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул. Комсомольська, 53, р/р26002200905500 у ДОФ АКБ УСБ, МФО 334011, ЄДРПОУ 31727067) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорський шифер” (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Привокзальна, 2, р/р26008301512227 у філії відділення Промінвестбанку у м.Краматорську, МФО 334141, ЄДРПОУ 32879254) основний борг в сумі 38520грн., 3% річних в сумі 235,87грн., пеню в сумі 1611,78грн., суму інфляції 346,68грн., витрати по оплаті держмита в сумі 407,14грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя