Рішення № 7640493, 26.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.01.10 р.                     Справа № 15/331                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче комерційне підприємство “Техно-Сіз” м. Макіївка (код ЄДРПОУ 32087543)

до відповідача державного підприємства “Торезантрацит” м. Торез (код ЄДРПОУ 32366906)

про стягнення 129842,59 грн.

третя особа на стороні відповідача без права заявляти самостійні вимоги на предмет спору Міністерство вугільної промисловості України

за участю представників сторін:

від позивача: Сегіда В.М. за довіреністю № 237 від 14.12.2009 р., Романенко В.І. – керівник згідно довідки з ЄДР № 212578 від 14.12.2009 р.

від відповідача: Максімчик С.В. за довіреністю № 04/01-68 від 04.01.2010 р.

від третьої особи: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче комерційне підприємство “Техно-Сіз” м. Макіївка до державного підприємства “Торезантрацит” м. Торез про стягнення 129842,59 грн.

Ухвалою суду від 04.12.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/331, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою від 17.12.2009 року до участі у справі залучено третю особу на стороні відповідача без права заявляти самостійні вимоги на предмет спору Міністерство вугільної промисловості України.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

На умовах договору про закупівлю № 02-01/1-336 від 02.11.2006 р. за результатами відкритих торгів, які відбулися 10.10.2006 р., з врахуванням додатків № 1 (специфікація до договору) та № 2 (техніко-економічне обґрунтування) позивач поставив відповідачу продукцію (товар), що підтверджується видатковою накладною № Т-00000039 від 30.11.2006 р. на суму 522000,00 грн., довіреністю відповідача на отримання ТМЦ серії ЯМН № 584972 від 30.11.2006 р., двома актами прийому-передачі обладнання до накладної № Т-00000039 від 30.11.2006 р., податковою накладною № 58 від 30.11.2006 р. на суму 522000,00 грн. (завірені копії вказаних документів є в матеріалах справи).

Відповідач 30.11.2006 р. здійснив часткову оплату вартості отриманого товару на суму 445170,00 грн., що підтверджено завіреною копією банківської виписки з відміткою банку про проведення платежу, яка додана до позову.

Згідно п. 7.2 договору оплата за товар здійснюється протягом 20-ти банківських днів з моменту постачання товару.

Встановлений строк оплати товару відповідач порушив, станом на день подачі позову до суду – 27.11.2009 р., заборгованість відповідача за товар, отриманий від позивача на виконання умов спірного договору, складає 522000,00 – 445170,00 = 76830,00 грн.

На підставі п. 10.1 договору позивач нарахував на суму боргу пеню у розмірі 9216,60 грн. за період з 20.12.2006 р. по 30.10.2009 р. (розрахунок доданий до позову). Під час розгляду справи в суді позивач згідно ст. 22 ГПК України зменшив розмір суми пені з врахуванням обмеження її нарахування 6-ти місячним строком, передбаченим ст. 232 ч. 6 ГК України, та просить стягнути пеню на суму 3038,47 грн. (новий розрахунок суми пені доданий до справи). Заяву позивача про зменшення позову в частині стягнення пені суд прийняв до розгляду.

Крім основного боргу та пені позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування на суму 43792,99 грн. за період з січня 2007 р. по жовтень 2009 р. включно (детальний розрахунок інфляційних нарахувань є в матеріалах справи). Усього позовні вимоги з врахуванням зменшення пені складають 123661,46 грн. Саме таку суму позову розглядав суд на момент винесення рішення по справі.

Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідач надав до суду відзив на позовні вимоги № 04/01-114 від 26.01.2010 р., яким визнає заборгованість по основному боргу на суму 76830,00 грн., що підтверджена актом звірки взаєморозрахунків між сторонами за спірним договором станом на 15.12.2009 р. за підписом та печатками обох сторін (доданий в оригіналі до відзиву на позов), та заперечує щодо стягнення штрафних санкцій на суму 53012,59 грн. у зв’язку з пропуском строку позовної давності. Відповідач помилково вважає штрафними санкціями крім пені ще інфляційні нарахування, які є окремим видом відповідальності, що наступає у зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання та знеціненням грошових коштів (інфляцією).

Згідно ст. 230 ГК України до штрафних санкцій належать неустойка, штраф, пеня.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до Глави 19 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що позивач пропустив однорічний строк позовної давності щодо стягнення пені, який з врахуванням обмеження періоду нарахування пені 6-ти місячним строком закінчився ще в 2008 році. Будь-яких доказів переривання строку позовної давності або звернення до суду із позовом у вказаний період позивач не надав, із заявою до суду про відновлення пропущеного строку позовної давності не звертався, поважних причин для відновлення цього строку не зазначив.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення пені на суму 3038,47 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 76830,00 грн. та інфляційних нарахувань на суму 43792,99 грн., то суд після перевірки розрахунків суми вказаних вимог вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв’язку з частковим задоволенням позову судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених вимог – на відповідача, в частині зменшення суми позову та відмови у задоволенні позову – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства “Торезантрацит” (юридична адреса: 86600, м. Торез, вул. Енгельса, 88; код ЄДРПОУ 32366906; інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче комерційне підприємство “Техно-Сіз” (юридична адреса: 86108, м. Макіївка, вул. Лихачова, 60; код ЄДРПОУ 32087543; рахунок 26008410300000 в ПАО „ПРОФИН БАНК” м. Донецька, МФО 334594) суму 120622,99 грн. (а саме: основний борг в сумі 76830,00 грн., інфляційні нарахування в сумі 43792,99 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 1206,23 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 219,24 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 3038,47 грн.

У судовому засіданні 26.01.2010 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення підписаний судом 28.01.2010 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя