Рішення № 7640402, 26.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.01.10 р.                     Справа № 38/312                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ЛейбиМ.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Державного підприємства “Макіїввугілля” відокремлений підрозділ “Шахтоуправління “Півничне-Ясинівське” м.Макіївка, Донецька область

до відповідача: Державного відкритого акціонерного товариства “Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин” Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства “Державна холдингова компанія “Спецшахтобуріння” м.Торез, Донецька область

про визнання наявності права як кредитора на суму 62 741,61грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Вітер В.Ю. за дов. №08-81/01д від 04.01.2010р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Позивач, Державне підприємство “Макіїввугілля” відокремлений підрозділ “Шахтоуправління “Півничне-Ясинівське” м.Макіївка, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до Державного відкритого акціонерного товариства “Торезьке щахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин” Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства “Державна холдингова компанія “Спецшахтобуріння” м.Торез, Донецька область про визнання кредитором на суму у розмірі 62 741,61грн.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір підряду на капітальне будівництво №10 від 19.07.1990р., додаткову угоду №2/12 від 30.01.2006р. до договору №10 від 19.07.1990р., претензію №01-18-03/490 від 11.12.2008р., акт взаємних розрахунків від 01.11.2009р. та від 01.12.2008р., правовстановлюючі документи тощо.

09.12.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 07.12.2009р. № 14/4-20/6154, відповідно до якого Державне відкрите акціонерне товариство “Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин” Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства “Державна холдингова компанія “Спецшахтобуріння” м.Торез, Донецька область значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 00180338) як юридична особа та знаходиться за адресою: 86600, м. Торез, Донецька область, вул.Широка,8, який судом розглянутий та долучений до матеріалів справи.

          18.01.2010р. від відповідача на адресу господарського суду надійшла телеграма, в якій відповідач просить суд перенести розгляд справи, у зв’язку з неможливістю з’явитись у судове засідання. Телеграма судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

26.01.2010р. від позивача на адресу суду з супровідним листом надійшла заява про зміну предмету позову від 26.01.2010р. та публікацію про припинення діяльності ДВАТ “Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин” шляхом ліквідації і встановлений термін для пред’явлення вимог кредиторів.

В заяві про зміну предмету позову позивач відповідно до ст.22 ГПК України просить визнати за Державним підприємством “Макіїввугілля” м.Макіївка, Донецька область наявність права як кредитора стосовно Державного відкритого акціонерного товариства “Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин” Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства “Державна холдингова компанія “Спецшахтобуріння” м.Торез, Донецька область на суму 62741,61грн.

Заява та додаткові документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджує відміткою канцелярії суду та повернутими на адресу господарського суду поштовими повідомленнями, відзив на позовну заяву не представив, та не надав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи, що відповідач своїм правом на захист не скористався, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю надання сторонами витребуваних документів.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.07.1990р. між Шахтою “Ясинівська-Глибока” п.о. “Макіїввугілля” (за договором – замовник, далі – позивач, кредитор) та Торезьким шахтопрохідницьким управлінням ПШО “Спецшахтобуріння” (за договором – підрядник, далі – відповідач, боржник) було укладено договір підряду на капітальне будівництво №10 (далі – Договір), згідно умов якого, замовник видає, оформлює фінансування, контролює хід будівництва, а підрядник приймає на себе виконання робіт по споруді повітряподавального стволу глибиною 710 м. На полі Шахта “Ясинівська-Глибока”, згідно доданого графіку квартальних завдань виробництва будівельно-монтажних робіт на 1991-1994 рік.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до закінчення споруди (будівництва) свердловини (розділ 7 договору).

30.01.2006р. між сторонами - правонаступниками сторін по договору підряду на капітальне будівництво №10 від 19.07.1990р. укладено додаткову угоду №2/12 до вказаного договору.

Додатковою угодою від 30.01.2006р. №2/12 до договору №10 від 19.07.1990р. сторони внесли зміни та доповнення до тексту договору, а саме: доповнили текст договору розділом “Строки виконання робіт”: початок робіт - липень 1990р., закінчення – грудень 2008р.

Відповідно до п.6 додаткової угоди №2/12 від 30.01.2006р. до договору підряду на капітальне будівництво №10 від 19.07.1990р. замовник надає підряднику послуги по забезпеченню водою, електроенергією та іншими взаємопогодженими послугами, а підрядник відшкодовує замовнику вартість фактично наданих послуг.

Відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості від 23.10.2008р. №554 “Про ліквідацію ДВАТ “Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин” боржник припинив свою діяльність шляхом ліквідації.

06.11.2008р. у газеті “Голос України” надрукована публікація про припинення діяльності ДВАТ “Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин” шляхом ліквідації і встановлений термін для пред’явлення вимог кредиторів.

Згідно даних бухгалтерського обліку і актів взаємних розрахунків на підприємстві позивача (кредитора) рахується заборгованість з боку відповідача (боржника) на суму 62 741,61грн.

Після вищенаведеної публікації у засобах масової інформації позивач (кредитор) направив 11.12.2008р. на адресу відповідача (боржника) претензію №01-18-03/490 разом з актом взаємних розрахунків, в якій пропонував останньому добровільно сплатити суму заборгованості у розмірі 62 741,61грн.

Як зазначає позивач, боржник залишив претензію без реагування і без розгляду та не включив кредитора у реєстр кредиторів.

З метою захисту свого порушеного права, позивач звернувся до суду з вимогою визнати за Державним підприємством “Макіїввугілля” м.Макіївка, Донецька область наявність права як кредитора стосовно Державного відкритого акціонерного товариства “Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин” Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства “Державна холдингова компанія “Спецшахтобуріння” м.Торез, Донецька область на суму 62741,61грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтями 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання права, також відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб’єктів господарювання захищаються шляхом визнання або відсутності прав.

Право на захист розглядається як суб’єктивне цивільне право, яке виникає у особи у разі порушення належних їй цивільних прав та інтересів, невизнання цього права або оспорювання цивільного права.

Розглянувши вимогу позивача в контексті положень ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України, суд вважає її як таку, яка спрямована на захист прав позивача шляхом визнання судом його права як кредитора стосовно відповідача.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір підряду на капітальне будівництво №10 від 19.07.1990р. з додатковою угодою №2/12 від 30.01.2006р. відповідно до якого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за використану в процесі виконання договору електричну енергію в розмірі 62741,61грн.

Наявність заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи актами взаємних розрахунків від 01.11.2009р. та від 01.12.2008р. підписаними представниками обох сторін та скріпленими печатками підприємств.

Відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості від 23.10.2008р. №554 “Про ліквідацію ДВАТ “Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин” боржник припинив свою діяльність шляхом ліквідації.

Згідно п.2 ст.105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 4 цієї ж статті встановлено, що Комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Статтею 60 Господарського кодексу України передбачено, що ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки (пункти 1-3 цієї статті).

Відповідно до вказаних вище приписів відповідачем 06.11.2008р. у газеті “Голос України” опубліковано оголошення про припинення діяльності ДВАТ “Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин” шляхом ліквідації та про призначення голови ліквідаційної комісії і встановлений термін для пред’явлення вимог кредиторів протягом двох місяців.

Після публікації вказаного оголошення у засобах масової інформації, позивач (кредитор) направив 11.12.2008р. на адресу відповідача (боржника) претензію №01-18-03/490 в якій пропонував останньому добровільно сплатити суму заборгованості за електричну енергію в розмірі 62741,61грн. В підтвердження направлення зазначеної претензії відповідачу позивач надав повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчить про направлення поштової кореспонденції 11.12.2008р., та отримання уповноваженою особою відповідача вказаної претензії 16.12.2008р.

Пунктом 3 ст.105 Цивільного кодексу України передбачено, що з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Статтею 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленої статтею 112 цього Кодексу, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу. В разі недостатності у юридичної особи, що ліквідується, грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (пункти 1-3 цієї статті).

Згідно зі ст.112 Цивільного Кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у встановлені строки звернувся до відповідача з претензією на суму 62741,61грн., але відповідач суму заборгованості не сплатив, позивача до реєстру вимог кредиторів не включив та не повідомив про відмову у задоволенні заявлених вимог.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, про наявність у позивача права як кредитора стосовно відповідача за договором №10 від 19.07.1990р. в редакції додаткової угоди №2/12 від 30.01.2006р. на суму 62741,61грн.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються жодним доказом відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 105, 111, 112 Цивільного кодексу України, ст. 60 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства “Макіїввугілля” відокремлений підрозділ “Шахтоуправління “Півничне-Ясинівське” м.Макіївка, Донецька область до Державного відкритого акціонерного товариства “Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин” Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства “Державна холдингова компанія “Спецшахтобуріння” м.Торез, Донецька область про визнання наявності права як кредитора на суму 62741,61грн. задовольнити.

Визнати за Державним підприємством “Макіїввугілля” м.Макіївка, Донецька область (86185, Донецька область, м. Макіївка, вул. Радянська,2, п/р 26001311528430 у ЦГО АК ПІБ м.Макіївка, МФО 334516, ЄДРПОУ 32442295) наявність права як кредитора стосовно Державного відкритого акціонерного товариства “Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин” Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства “Державна холдингова компанія “Спецшахтобуріння” м.Торез, Донецька область (86600, Донецька область, м.Торез, вул. Широка,8, п/р 26007301460111 в ПІБ м.Тореза, МФО 334282, ЄДРПОУ 00180338) на суму 62741,61грн.

Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства “Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин” Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства “Державна холдингова компанія “Спецшахтобуріння” м.Торез, Донецька область (86600, Донецька область, м.Торез, вул. Широка,8, п/р 26007301460111 в ПІБ м.Тореза, МФО 334282, ЄДРПОУ 00180338) на користь Державного підприємства “Макіїввугілля” м.Макіївка, Донецька область (86185, Донецька область, м. Макіївка, вул. Радянська,2, п/р 26001311528430 у ЦГО АК ПІБ м.Макіївка, МФО 334516, ЄДРПОУ 32442295) держмито у сумі 85,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 26.01.2010року.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2 – сторонам у справі