Ухвала суду № 76401096, 12.09.2018, Близнюківський районний суд Харківської області

612/340/18

1-кп/612/49/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2018 року смт Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі

головуючого судді Лобановської С.М.,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

прокурора Павлюченка А.С.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки Харківської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Богданівна вул. О. Кошового, буд. 5, раніше судимого: 1) 28.05.2008 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 289 КК України до трьох років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на два роки; 2) 26.10.2009 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 71 КК України до п’яти років одного місяця позбавлення волі. 24.04.2013 звільнений від відбуття покарання умовно-достроково на не відбутий строк п’ять місяців десять днів; 3) 05.09.2014 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ст. 69 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. 11.03.2016 ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області штраф замінено на виправні роботи строком п’ятдесят годин; 4) 02.04.2018 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 140 годин громадських робіт;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Близнюківського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за яким ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Ухвалою суду від 27.08.2018 провадження у справі зупинене до розшуку ОСОБА_2 та надано дозвіл на його затримання з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

12 вересня 2018 року ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області провадження по справі було відновлено та призначено до розгляду, так як місцезнаходження ОСОБА_2 було встановлено та він доставлений для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор зазначає, що 01.12.2017 близько 22:00 години ОСОБА_2, діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою наживи, керуючись корисливим мотивом, шляхом зриву замка, проник до приміщення літньої кухні на території домоволодіння потерпілого ОСОБА_4, розташованого за адресою: Харківська область, Близнюківський район, с. Новоолександрівка, вул. Ватутіна, буд. 12, звідки таємно викрав мотоцикл марки Spark SP110С-2, № двигуна 1P39FMB2B228363, № шасі TZXXCArB02B228363, що належить ОСОБА_4, який на момент викрадення знаходився в несправному стані. Після скоєння вказаного злочину ОСОБА_2 з місця події зник з викраденим майном та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.

В клопотанні зазначено, що вчинений ОСОБА_2 злочин відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, за який передбачене покарання у вигляді позбавленні волі на строк від 5 до 8 років, окрім цього він переховується від суду, може чинити тиск на свідків, потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також є всі підстави вважати, що ОСОБА_2 ведучи аморальний спосіб життя, зловживаючи спиртними напоями, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Частиною 1 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Так, Близнюківським районним судом щодо ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покладено на нього відповідні обов’язки.

При цьому, відповідно до матеріалів перевірки Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 неодноразово порушував обмеження встановлені ухвалою судді, у зв’язку з чим більш м’яких запобіжних захід не зміг запобігти вищевказаним ризикам.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обирається до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Таким чином, прокурор вказує, що зазначені обставини дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 при застосуванні більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою у подальшому може переховуватись від суду, в тому числі, шляхом можливого перетину державного кордону України або до областей України зі спеціальним статусом, в яких проводиться антитерористична операція, незаконно впливати на потерпілого та свідків, крім того може вчиняти нові умисні злочини, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також є всі підстави вважати, що ОСОБА_2 ведучи аморальний спосіб життя, зловживаючи спиртними напоями, може вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні на задоволенні клопотання наполягав, вказуючи, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому злочину. Свою вину ОСОБА_2 не заперечує. Він не працює, отже потребує кошти. Крім того, ОСОБА_2 може впливати на потерпілого та свідків. Характер поведінки ОСОБА_2 свідчить, що він може продовжити злочинну діяльність, оскільки раніше був засуджений за корисливі злочині. Більш м’які запобіжні заходи не забезпечать його належну поведінку.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати відносно нього більш м’який запобіжний захід. Пояснив, що винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину і саме за обставин як вони викладенні прокурором, він визнає.

Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_3 проти задоволення клопотання також заперечував, просив обрати менш суворий запобіжний захід.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши надані докази, встановив наступне.

Пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

За змістом ст. ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 289 КК України.

ОСОБА_2 свою вину у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, за обставин, що викладені в клопотанні, визнає повністю.

Визнання вини, разом із доказами наданими прокурором, підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні саме ОСОБА_2 зазначеного вище кримінального правопорушення.

У судовому засіданні було вивчено клопотання прокурора та матеріали, якими прокурор його обґрунтовує.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину тяжкого злочину. Так за ч. 2 ст. 289 КК України передбачене покарання від 5 до 8 років позбавлення волі. Не виключається і те, що ОСОБА_2, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того ОСОБА_2 ведучи аморальний спосіб життя та зловживаючи спиртними напоями, при цьому не будучи працевлаштованим, може вчинити інше кримінальне правопорушення, на що вказував прокурор.

Вивченням особи ОСОБА_2 встановлено, що він зареєстрований та фактично мешкає за адресою: Дніпропетровська область, Павлоградський район, вул. О. Кошового, буд. 5, раніше неодноразово судимий, не працює, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, однак перебуває на обліку у лікаря психіатра.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_2 більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім того, судом береться до уваги, що строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосований до ОСОБА_2, закінчився 11 вересня 2018 року. Під час дії вказаного запобіжного заходу, ОСОБА_2 систематично порушувались покладені на нього обов’язки, про що свідчить повідомлення Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Таким чином, надані достатні докази, які вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення саме ОСОБА_2 і інші, більш м’які запобіжні заходи, не забезпечать його належну поведінку.

Враховуючи, що КПК України не забороняє визначення застави в даному кримінальному провадженні, суд вважає за можливе визначити розмір застави в даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що застава в розмірах, визначених ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання обвинуваченим у вчиненні злочину покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 52860,00 грн. (1762,00 грн. Х 30). Такий розмір застави буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не є завідомо непомірним для нього.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 обчислювати з 12 вересня 2018 року, взявши його під варту в залі суду негайно.

Термін дії ухвали визначається в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 197 КПК України.

Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Клопотання начальника Близнюківського відділу Лозівської місцевої прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань (№27) на строк шістдесят днів до 10 листопада 2018 року включно, взявши його під варту в залі суду негайно.

Встановити ОСОБА_2 заставу у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня поточного року - 1762 гривень, у національній грошовій одиниці, тобто в сумі 52860 грн. (п’ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят гривень 00 копійок), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач коштів ТУ ДСА України у Харківській області, банк отримувача: ДКС України, призначення платежу – застава, справа № 612/340/18 1-кп/612/49/18, обвинувачений ОСОБА_2А.).

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали. Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Харківської установи виконання покарань (№ 27).

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або перебування.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченому, що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов'язати начальника Близнюківського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_5 негайно повідомити близького родича обвинуваченого ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно останнього.

Встановити строк дії ухвали до 10 листопада 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для ОСОБА_2 - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя С.М. Лобановська